8. Зів: межі, сполучення. Ротові залози: класифікація.

Зів (fauces) — це отвір, який сполучає порожнину рота з глоткою. Він обмежений зверху м’яким піднебінням, знизу — коренем язика, з боків — піднебінно-язиковою та піднебінно-глотковою дужками. Перешийок зіва (isthmus faucium) — це простір між обома піднебінно-язиковими та піднебінно- глотковими дужками. Піднебінно-язикова дужка (arcus palatoglossus), являє собою складку слизової оболонки, що з’єднує м’яке піднебіння з коренем язика; в основі цієї дужки лежить однойменний м’яз. Піднебінно-глоткова дужка (arcus palatopharyngeus) являє собою складку слизової оболонки, що з’єднує м’яке піднебіння зі стінкою глотки; в основі цієї дужки лежить однойменний м’яз. Між дужками є мигдаликова ямка (fossa tonsillaris), у якій лежить піднебінний мигдалик (tonsilla palatina).

Великі слинні залози (glandulae salivatoriae majores) — парні паренхіматозні органи, залози зовнішньої секреції, структурно-функціональною одиницею яких є часточка. До великих слинних залоз належать привушна (glandula parotidea), піднижньощелепна (glandula submandibularis) та під’язикова залози (glandula sublingualis).

Малі слинні залози (glandulae salivatoriae minores) — це групи слизових та серозних залоз, розміщених у товщі слизової оболонки та підслизової основи порожнини рота. За місцем розташування виділяють такі групи малих слинних залоз: губні залози (glandulae labiales); щічні залози (gll. buccales); кутні залози (gll. molares); піднебінні залози (gll. palatinae); язикові залози (gll. linguales).

Залежно від характеру секрету, що виробляється, виділяють такі слинні залози: серозні залози, які виділяють рідку слину; слизові залози, які виділяють густу слину; змішані залози, які виділяють серозно-слизовий секрет.

9. Первина кишка: розвиток, частини та похідні. Похідні головної (глоткові) кишки

У зародка людини після 20-ї доби розвитку кишкова ентодерма утворює первинну кишку, що починається і закінчується сліпо. В цей період зародок відокремлюється від позазародкових органів, складається з 3-х листків: мезо-, екто- та ентодерми. На 4-му тижні в ділянці голови виникає ротова ямка, у хвостовій частині – клоачна ямка. Обидві відділені від порожнини первинної кишки 2-шаровими перетинками, які утворилися з екто- та ентодерми. На 4-5 тижні вони зникають. Після їх зникнення первинна кишка з 2 кінців тулуба сполучається з зовнішнім середовищем. У первинній кишці виділяють головну і тулубову частини. Головна ділиться на ротову та глоткову частини. З ротової частини первинної кишки утворюється передня частина ротової порожнини. З глоткової кишки формуються епітеліальний покрив і залози глибоких відділів ротової порожнини і глотки. З передньої кишки — епітелій і залози стравоходу, шлунка, початкової частини 12-палої кишки. З середньої кишки — епітелій і залози тонкої, сліпої, висхідної, поперечної ободових кишок. З задньої кишки — залози і епітелій низхідної і сигмоподібної ободових кишок, прямої кишки.

10. Глотка: частини, будова стінки, сполучення; лімфатичне кільце глотки.

Глотка (pharynx) — одночасно є органом травної і дихальної системи, у якому перехрещуються травний і дихальний шляхи. Довжина складає 14-16 см. Розташовується в ділянці голови і шиї спереду від тіл шийних хребців і має три частини: носова, ротова, гортанна. У носову частину зпереду відкриваються хоани, а збоку — отвори слухових (евстахієвих) труб. Носова частина глотки відноситься тільки до органів дихальної системи. На передній стінці ротової частини відкривається зів, а в гортанній частині — вхід у гортань. М'язова оболонка глотки утворена скелетними м'язами, що забезпечують проштовхування харчової грудки: стискачами (констрикторами - верхнім, середнім і нижнім) і піднімачами (шило-глотковий і піднебінно-глотковий м'язи) глотки. Ротова частина глотки є спільною для органів травної і дихальної системи. Гортанна частина глотки відноситься тільки до органів травної системи. Із ротової порожнини харчова грудка проходить через ротову і гортанну частини глотки і далі внаслідок ковтання потрапляє до стравоходу. Стінка глотки утворена трьома оболонками: слизовою оболонкою, м’язовою оболонкою і адвентиційною оболонкою. У слизовій оболонці залягають глоткова (аденоїди) і трубні мигдалини, які разом з піднебінними і язиковим мигдаликом утворюють лімфоепітеліальне кільце Пирогова.