Запуск Internet Explorer і будова вікна програми

Браузер можна запустити різними способами. При роботі в Windows найпростіші з них — клацнути на значку браузера на робочому столі або вибрати його в головному меню.

Internet Explorer може працювати в двох режимах: автономному (offline) і режимі безпосереднього під’єднання до Інтернету (online). В автономному режимі браузер забезпечує візуалізацію та навігацію між Web сторінками, які розміщені локально на вашому ком’ютері. Цей режим не вимагає під’єднання до Internet. Інший режим (online) забезпечує роботу з ресурсами, розміщеними в Інтернеті, отже потребує одного з видів доступу ло Інтернету. Цей доступ (наприклад додзвін по комутованому каналу, або якийсь іниший вид доступу) повинен бути забезпечений завчасно. Для ознайомлення з інтерфейсом та базовими навиками роботи цілком достатньо автономного режиму браузера. Якщо при запуску браузера попередньо не було встановленно під’єднання до Інтернету, то браузер виводить вікно діалогу, де міститься попередження про відсутність під’єднання, та запит про повтор під’єднання або перемикання в автономний режим. Виберемо автономний режим (кнопка Work offline). Вікно програми, яке з’явилось після запуску програми складається з таких частин:

• Вікно, в якому відбувається відкривання та візуалізація Web сторінок;

• Стрічка адреси, в якому ви набираєте URL потрібного ресурсу;

• Кнопкова панель управління, яка містить найбільш вживані функції;

• Головне меню програми з системою ієрархічних підменю;

• Контекстне меню, яке можна викликати натисканням правої клавіші миші;

• Статусна стрічка.

Рис.2.1. Вікно браузера Internet Explorer

Домашня сторінка (вихідна, основна, Home page) — це Web-документ, що автоматично завантажується відразу після запуску браузера; його адресу можна змінити при настроюванні браузера.

Щоб задати домашню сторінку, потрібно в меню Сервис вибрати команду Свойства обозревателя, перейти на вкладку Общие, в поле Адрес ввести URL сторінки і натиснути кнопку ОК. Наприклад, якщо задати адресу домашньої сторінки about:blank, то буде завантажуватись порожня домашня сторінка.

Утворюваний під час запуску браузера канал зв'язку з Internet є загальним ресурсом: він не належить якійсь певній програмі й одночасно може використовуватися іншими програмами, наприклад, поштовими або програмами для читання груп новин.

Вікно програми (рис. 2.1) має стандартний вигляд і містить рядок меню, панелі інструментів, робочу область і статусний рядок.

Допускається використання трьох панелей інструментів:

• Обичные кнопки — панель з кнопками для швидкого виклику команд, що часто використовуються. Далі вона називається просто панеллю інструментів;

• Адресная строка — панель для введення URL документа, що відкривається;

• Ссылки — панель швидких посилань для розміщення закладок на Web-сторінки.

Рис. 2.2 Вікно настройки панелі інструментів

За допомогою команди Вид-Панели инструментов можна ввімкнути або вимкнути кожну з них. При вимкнутій опції Вид-Панели инструментов-Закрепить панели инструментов можна змінювати розташування панелей, переміщуючи їх за допомогою миші.

Додати або видалити кнопки панелі інструментів Обычные кнопки дає змогу команда Вид-Панели инструментов-Настройка.... Вона відкриває вікно "Настройка панели инструментов" (рис. 2.2), в якому здійснюється відбір потрібних кнопок (з усіх існуючих), а також задаються параметри їх відображення: з підписом або без нього, великі або малі значки використовуватимуться для кнопок.

Відкриття документа за допомогою введення URL-адресу

Рис. 2.3. Стрічка адреси

Для звертання до потрібного ресурсу необхідно ввести його URL-адресу в адресний рядок, наприклад http://www.lp.edu.ua. Якщо для отримання якогось ресурсу ви використовуєте протокол передачі гіпертексту (http), то цей протокол вказувати необов’язково, він встановиться за замовчуванням, інші ж протоколи треба обов’язково вказувати. Отже, URL-адреса може виглядати і так www.lp.edu.ua. Після того, як в стрічці адреси ви набрали потрібний URL наведіть курсор на кнопку Go і натисніть ліву клавішу миші (або натисніть Enter на клавіатурі). Браузер надішле запит на отримання даного ресурсу, а після його отримання відобразить цей ресурс в основному вікні програми.

Слід зауважити, що URL-адреси чутливі до регістру символів. Тому при наборі необхідно уважно стежити за правильністю написання великих і малих літер.

Рис. 2.3. Адресний рядок з розгорнутим списком адрес

Усі адреси, що вводились в адресний рядок у поточному сеансі, зберігаються у вигляді поля зі списком. Це дає змогу завжди звернутися до таких сторінок, розгорнувши список і вибравши відповідний URL.

Для швидкого доступу до списку адрес, що раніше вже вводилися в адресний рядок, можна натиснути клавішу F4 або клацнути на кнопці розгортання списку в правій частині адресного рядка (рис. 2.3).

Ручне введення URL-адреси доповнює функція автозавершення — браузер автоматично дописує адресу у міру її введення користувачем, використовуючи для цього список вузлів, які користувач відвідує найчастіше.

Функція автозавершення може виявитись вимкнутою. Щоб ввімкнути її, необхідно відкрити вікно "Свойства обозревателя", скориставшись командою Сервис-Свойства обозревателя..., і на вкладці Дополнительно встановити прапорець Использовать встроенное автозаполнение.

Існує інший спосіб введення URL — за допомогою діалогового вікна "Открыть", яке викликається командою Файл-Открыть... (Ctrl+O). За допомогою цього вікна особливо зручно завантажувати документи, що розміщуються на локальних дисках.