рьпрьпроь

2. Засоби професійного розвитку. Професійна рефлексія.

Для фахової підготовки педагога важливе значення має розви­ток професійної рефлексії як

особистісної якості;

властивості мислення;

умови, необхідної для творчої самореалізації та професій­ної майстерності.

Професійна рефлексія допомагає педагогові

сформувати отримані результати;

визначити мету подальшої роботи;

скорегувати і вдосконалити свій професійний шлях.

Стадії процеса рефлексії проходить перма­нентно, залежно від:

індивідуально-особистісних характеристик;

особистої зрілості;

практичного досвіду;

професійної ерудованості;

рівня загальної культури.

Формування професійної рефлексії — це психологічна проблема, шляхи розв’язання якої полягають у:

формуванні потреб і мотивів самопізнання

навчанні педагога способів самопізнання

розвитку здатності педагога до ідентифікації

підвищенні рівня самоповаги, самосхвалення;

подоланні страхів.

3. Аналіз і самоаналіз спілкування і діяльності.

 Критерії аналізу

Готовність вести переговори		Незацікавленість у веденні переговорів
1		2
Конструктивна позиція Ідейність Аргументованість Гнучкість Готовність піти назустріч партнерові Компетентний підхід Концентрація на темі Готовність піти на ризик		Пасивна позиція Безідейність Голослівність висловлювання Негнучкість Небажання йти назустріч партнерові Односторонній підхід Відхилення від теми Небажання ризикувати
Давайте детальніше охарактеризуємо ці можливі варіанти поведінки на підставі розпізнавальних критеріїв
Готовність вести переговори		Незацікавленість у веденні переговорів
Зацікавленість Оптимізм Почуття відповідальності Приступ до справи		Стриманість Скептична ставлення Тактика зволікань "Поживемо, побачимо"
Компетентність		Некомпетентність
Знання загальних питань, деталей Об'єктивні критерії оцінювання		Нерозуміння проблеми, дефіцит фактичного матеріалу, суто суб'єктивні судження
Конструктивна позиція		Пасивна позиція
Орієнтація на рішення проблеми, притягнення до діалогу, готовність до тих чи інших змін		Незацікавленість вирішення проблем, немає прагнення до діалогу, стандартні заперечення
Ідейність		Безідейність
Глибина суджень, погляд на проблему в комплексі, азимонітні варіанти		Недоцільний ґрунтовний підхід, поверхове розглядання проблеми, однобокий погляд на проблему
Аргументованість	Голослівність суджепь
Факти, раціональна аргументація, чіткі висновки	Впертість суджень, пасивність мислення, небажання стежити за думками партнера
Готовність піти назустріч партнерові	Небажання йти назустріч партнерові
Обдумування контраргументів, здатність змінити свою позицію, нова орієнтація	Ігнорування контраргументів, відстоювання своєї позиції, впертий, як віслюк
Комплексний підхід	Односторонній підхід
Використання причинно-наслідкових взаємозв'язків, оцінювання позитивних і негативних моментів	Ігнорування взаємозв'язків без прогнозу можливих наслідків, відстоювання егоїстичних інтересів
Концентрація на темі	Відступ від теми
Віддаленість найсуттєвішого, чіткий і оглядовий виклад коротко та зрозуміло	Обхідні шляхи, перестрибування з теми на тему, потік слів
Готовність піти па ризик	Небажання ризикувати
Твереза оцінка факторів ризику, пропозиція з усунення цих факторів, радість прийняття рішень на основі аналізу реального положення речей	Відкидання можливості усунення факторів ризику, негативні висловлення відмови, ухиляння

определение темы, которая легла в основу работы. Тема должна быть актуальной, соответствовать тенденциям развития образования.

Выделение исследуемой проблемы, которая вытекает из темы и как бы сужает границы поиска.

Основные теоретические позиции, идеи, которые явились исходными при проведении опытной работы и лежат в основе методических находок.

Выделение ведущих идей своего педагогического опыта, которые легли в основу совершенствования педагогической практики. Обоснование их в соответствии с социально-педагогическими условиями жизнедеятельности учащихся в данной социокультурной среде. Характеристика особенностей учащихся, уровень их развития на начало работы.

Краткая характеристика содержания образовательной области предмета, ее функций и возможностей в развитии учащихся. Остановитесь на особенностях программы, особенностях реализации базисного учебного плана.

Особенности выбранной технологии, чтобы образование и воспитание носило развивающий, деятельностный характер.

Структура самоанализа

Описание системы уроков, других форм работы, направленных на реализацию вышеизложенных идей, уделив особое внимание содержательной стороне, формам и методам работы, позволяющим достигнуть более высоких результатов в развитии учащихся по сравнению с имеющимся традиционным опытом.

Аргументация нововведений, подтверждение их диагностическим материалом (промежуточными и итоговым срезами).

Анализ результативности своего педагогического опыта по соответствию результатов прогнозируемым целям и задачам, сформулированным вначале. Выводы должны четко определить сущность педагогического опыта, находок, нововведений, их новизну, оригинальность, соответствие тенденциям развития образования.

4.Професійна інтуїція.

Роль интуиции в педагогической деятельности, по мнению С. Д. Полякова, состоит в следующем:

без интуиции невозможно успешно учить и воспитывать детей, не владея способностью к психологическому проникновению во внутренний мир ребёнка, в подспудные процессы, которые происходят в каждом детском коллективе;

педагогу приходится мгновенно реагировать и принимать ответственные решения, полагаясь, прежде всего, на интуицию (не потом, а сию минуту…);

интуиция помогает разобраться в короткие сроки в характерах и привычках детей, опираясь на наблюдательность и педагогическую прозорливость;

интуиция помогает понять душевное состояние ребёнка ещё до того, как оно проявится в каком-то проступке;

интуиция помогает угадать общее настроение класса и повернуть урок так, чтобы он тотчас задел за живое всех;

интуиция, помноженная на любовь к детям, сознание своего гражданского долга, помогает найти дорогу к сердцам детей, в том числе и «трудных подростков»;

интуиция – необходимое условие педагогического творчества

В исследованиях А. Пуанкаре, В. Ф. Асмуса отмечены:

аналитическая интуиция – интуиция чистого числа (лежит в основе аналогии), позволяет не выходить за рамки логического знания и избавляет от логических ошибок;

геометрическая интуиция позволяют выделить непрерывность пространства, его связность, замкнутость, открытость и т.д.;

физическая интуиция позволяют использовать лежащие за пределами простого пространственного воображения физические представления;

философская интуиция позволяют создавать новые теории, способствуют расширению связей между научными областями.

Взаимосвязь уровней проявления психики и сознания,  необходимых составляющих профессиональной деятельности педагога  и сочетание их с педагогической действительностью