Межі виміру й схеми включення

Струм, що проходить через рухливу рамку вимірювального механізму, дуже малий у порівнянні із загальною величиною вимірюваного струму. Отже, обмотка рамки повинна або шунтуватися, або мати великий послідовно включений додатковий опір. Практично конструкція так і здійснюється: амперметри мають шунти, а вольтметри - додаткові опори. Однак габарит приладу не завжди дозволяє помістити всередині нього необхідний для даної межі виміру шунт або додатковий опір. У цих випадках, крім внутрішніх шунтів і додаткових опорів, до амперметрів надаються зовнішні шунти, а до вольтметрів - окремі додаткові опори.

Застосування зовнішніх шунтів у значній мірі розширює межі виміру сили струму, доводячи їх до 5000 А й більше.

Амперметри нормально виготовляються із зовнішніми шунтами на силу струму, що збігає з верхніми межами виміру приладу. Однак у деяких випадках виготовляються також амперметри, у яких шунти розраховані на силу струму менше верхньої межі виміру.

В останньому випадку при повному відхиленні стрілки по шкалі шунт працює з перевантаженням, величина якого дорівнює відношенню верхньої межі виміру приладу до номінальної сили струму шунта. Такі амперметри включаються на підвищене навантаження короткочасно (режим пуску двигунів) і нормально повинні працювати з навантаженням, що не перевищує номінальної сили струму шунта.

а б

Рис. 2. Схеми включення амперметра в електричний ланцюг:

а — безпосереднє включення; б — із зовнішнім шунтом

У противному випадку шунт може нагріватися вище припустимої температури

( + 80° С).

Зовнішні шунти до амперметрів повинні підключатися каліброваними по опору провідниками,які укомплектовані разом із приладом заводом-вирорбником.

Рис. .3. Схеми включення вольтметрів в електричний ланцюг: а —.безпосереднє включення; б — з додатковим опором

У тих випадках, коли за умовами місця відстань від шунта до амперметра перевищує довжину сполучних провідників, доданих до амперметра, треба ці провідники замінити більш довгими, обов'язково зберігаючи величину опору. У противному випадку величина погрішності приладу збільшується.

Схеми включення амперметрів в електричний ланцюг показані на рис. 2.

Вольтметри магнітоелектричної системи, що включають у ланцюг безпосередньо, дозволяють виміряти напругу від 45 мВ до 600 В. З окремими додатковими опорами можна вимірювати напругу до 15000 В і більше.

Схеми включення вольтметрів в електричний ланцюг показані на рис. 3.

Конструктивне оформлення приладів

По конфігурації корпусів і габаритних розмірів магнітоелектричні прилади надзвичайно різноманітні. Це пояснюється широкою областю їхнього застосування як у стаціонарних, так й у рухливих установках. Щитові прилади виготовляються в круглих, квадратних і прямокутних корпусах. Причому прилади останніх розробок, як правило, оформляються в прямокутних корпусах. Виключення тут представляють малогабаритні й мініатюрні прилади, що мають круглі корпуси.

За способом монтування найбільше поширення за останнім часом одержали прилади з корпусами, пристосованими для втопленого монтажу.

Відносно габаритних розмірів магнітоелектричні прилади сильно відрізняються один від одного. Серед круглих щитових приладів налічується до 4 типів, що мають різні діаметри, а саме: 40, 60, 70, 80. Така розмаїтість у розмірах ставиться й до переносних приладів, які в такому ж ступені відрізняються один від одного, як і щитові.

Як матеріал для корпусів застосовується переважно пластмаса. У металевих корпусах у цей час прилади виготовляються дуже рідко.

Переходячи до характеристики інших матеріалів, застосовуваних у магнітоелектричних приладах, слід зазначити, що за останні роки набули широкого застосування як постійні магніти різних сплавів, що володіють великою питомою енергією й підвищеною коерцитивною силою. Завдяки цьому вдалося розробити прилади з досить високою чутливістю, як, наприклад, мікроамперметри й мілівольтметри. Технологічна обробка нових матеріалів перетерпіла більші зміни. Більшість деталей виготовляється штампованими або відцентровим литтям, а також успішно застосовується порошкова металургія.

Значно поліпшені також відлікові пристосування. Шкали більшості приладів виготовляються фотохімічним способом, завдяки чому вони стали більш чіткими, гарними й довговічними. Майже всі переносні прилади мають дзеркальні відлікові пристрої, а прилади вищих класів точності мають замість стрілки тіньовий покажчик.