- •Міністерство освіти і науки україни
- •1 Рідини та їх фізико-механічні властивості
- •1.1 Рідина
- •1.2 Основні властивості краплинних рідин
- •1.2.7 Ідеальна рідина
- •1.2.8 Сили, що діють у рідині
- •2. Гідростатика
- •2.1 Гідростатичний тиск і його властивості
- •2.2 Диференціальні рівняння рівноваги рідини
- •2.3 Основне рівняння гідростатики
- •2.4 Закон Паскаля
- •2.5 Сила тиску рідини на плоску стінку. Центр тиску
- •2.6 Сила тиску рідини на криволінійні поверхні
- •3 Основи кінематики і динаміки рідини
- •3.1 Основні поняття і визначення
- •3.2 Рівняння нерозривності для усталеного руху рідини
- •3.3 Рівняння Бернуллі при усталеному русі ідеальної рідини
- •3.4 Рівняння Бернуллі для елементарної струминки і потоку в’язкої рідини
- •3.5 Гідравлічні опори і втрати енергії (напору) при русі рідини
- •3.6 Режими руху рідини. Критерій Рейнольдса
- •3.7 Визначення втрат енергії при ламінарному режимі течії рідини в трубі круглого поперечного перерізу
- •3.8 Турбулентний режим і визначення втрат енергії потоку в трубах круглого поперечного перерізу
- •3.8.1 Деякі відомості про структуру турбулентного потоку
- •3.8.2 Поняття про гідравлічно гладкі і шорсткі труби
- •3.8.3 Визначення коефіцієнта гідравлічного тертя при турбулентному режимі
- •3.8.4 Місцеві гідравлічні опори
- •4 Витікання рідини через отвори і насадки при сталому напорі
- •4.1 Витікання через малі отвори в газове середовище
- •4.2 Витікання рідини через малі затоплені отвори
- •4.3 Витікання рідини через насадки
- •5 Гідравлічний удар у трубах
- •6 Гідравлічний розрахунок напірних трубопроводів
- •6.1 Класифікація трубопроводів
- •6.2 Розрахунок простих трубопроводів
- •6.2.1 Розрахункові рівняння
- •6.2.2 Характеристика трубопроводу. Потрібний напір
- •6.3 З’єднання трубопроводів
- •6.3.1 Послідовне з’єднання
- •6.3.2 Паралельне з’єднання
- •7 Водопостачання
- •7.1 Джерела водопостачання
- •7.2 Системи водопостачання
- •7.3 Водозабірні споруди
- •7.3.1 Споруди для забирання поверхневих вод
- •7.3.2 Споруди для забирання підземних вод
- •7.4 Фільтрація
- •7.4.1 Фільтрація ґрунтових вод
- •7.4.2 Приплив води до дренажних колодязів
- •7.5 Водоочисні споруди
- •7.6 Водопровідна мережа
- •7.7 Режим водоспоживання і визначення розрахункових об’єктів водоспоживання
- •7.8 Основи розрахунку водопровідної мережі та її елементів
- •8 Каналізація
- •8.1 Загальні відомості
- •8.2 Склад стічних вод
- •8.3 Методи очищення стічних вод
- •8.4 Основні відомості з розрахунку каналізаційних мереж
- •9 Гідромашини
- •9.1 Відцентрові, лопатеві гідромашини
- •9.1.1 Принцип дії лопатевого насоса
- •9.1.2 Основні технічні й експлуатаційні показники відцентрових насосів
- •9.1.3 Насосна установка та її характеристика
- •9.1.4 Робота насоса на мережу
- •9.1.5 Послідовна і паралельна робота насосів на мережу
- •9.2 Об’ємні гідромашини
- •9.2.2 Основні параметри, що оцінюють роботу об’ємних гідромашин
- •9.2.3 Поршневі насоси, силові і моментні гідроциліндри
- •9.2.3.1 Поршневі насоси
- •9.2.3.2 Силові гідроциліндри
- •9.2.3.3 Моментні гідроциліндри, або поворотні гідродвигуни
- •9.2.3.4 Шестеренні насоси і гідромотори
- •9.2.3.5 Пластинчасті насоси і гідромотори
- •9.2.3.6 Радіально – поршневі гідромашини
4.2 Витікання рідини через малі затоплені отвори
При витіканні рідини в рідке середовище, наприклад у сполучених посудинах (витікання під рівень або через затоплений отвір),як це показано на рис. 4.2, швидкість υ і витрату рідини Q визначають за формулами /4.3/ і (4.5), але в цьому випадку розрахунковий напір НР буде таким:
|
(4.7) |
Значення коефіцієнтів витікання (ε, φ, μ) для затоплених отворів беруть такими самими, як і у випадку витікання в газове середовище.
4.3 Витікання рідини через насадки
Насадкою називається коротка труба довжиною l=(2…5)d, втратами напору якої по довжині нехтують.
Основні типи насадок: циліндричні (зовнішні і внутрішні); конічні (збіжні і розбіжні); коноїдні та ін. Для всіх насадок формули швидкості і витрати при витіканні в атмосферу, як і для випадку витікання через малий отвір, мають вигляд:
|
|
Значення коефіцієнтів витікання для різних насадок, розрахованих за їх вихідним перерізом при безвідривному режимі течії подаються в довідниках з гідравліки.
5 Гідравлічний удар у трубах
Гідравлічним ударом називають різку зміну тиску в напірному трубопроводі при раптовій зміні швидкості руху рідини. Останнє може бути спричинено швидким закриттям чи відкриттям засувки, крана, клапана, швидкою зупинкою чи пуском гідродвигуна або насоса. В усіх цих випадках при зменшенні або збільшенні швидкості руху рідини тиск перед запірним пристроєм відповідно різко зростає (позитивний гідравлічний удар) чи падає (від’ємний гідравлічний удар). Причому підвищення тиску може бути настільки великим, що здатне призвести до розриву трубопроводу.
Власне вивчення природи гідравлічного удару почалося у зв’язку з частими аваріями на нових лініях московського водопроводу, збудованих на кінці ХІХ ст. Причини аварій досліджував видатний російський вчений
М. Є. Жуковський (1898), який і розробив теорію гідравлічного удару (1899).
За М. Є. Жуковським при миттєвому закритті засувки (крана) в трубопроводі швидкість руху води перед
нею зменшується до нуля,і кінетична енергія потоку переходить в потенціальну енергію тиску яка, у свою чергу, викликає деформацію стінки трубки і самої рідини. Це підвищення тиску, так звана ударна хвиля, поширюється від засувки по всій довжині трубопроводу зі швидкістю c, яку називають швидкістю поширення ударної хвилі (рис.5.1).
В припущенні, що кінетична енергія рідини повністю переходить в роботу деформації труби і рідини, а засувка закривається миттєво, М.Є.Жуковський отримав формулу для визначення величини підвищення тиску при гідравлічному ударі, яка має вигляд
, |
(5.1) |
де швидкість ударної хвилі:
. |
(5.2) |
У цих формулах ρ – густина рідини; υ0 – швидкість при усталеному русі рідини в трубопроводі; Ер, Ест – модулі пружності рідини і матеріалу труби відповідно; d – внутрішній діаметр труби; δ – товщина стінки трубопровода.
Величина - це швидкість поширення пружних деформацій, тобто швидкість звуку у середовищі густиною ρ і модулем пружності Ер. Для води с=1425 м/с, для масел – 1200 = 1400 м/с.
Формулу М. Є. Жуковського (5.1) використовують для розрахунків підвищення тиску при так званому прямому гідравлічному ударі, тривалість фази якого (тобто часу, протягом якого ударна хвиля, що виникла біля засувки, досягне резервуара, відобразиться від нього і знову підійде до засувки)
, |
(5.3) |
(тут l – довжина трубопроводу.)
більше часу закриття засувки tз.
При tф<tз виникає непрямий гідравлічний удар. В цьому випадку підвищення тиску визначають за формулою
. |
(5.4) |
Гідравлічний удар може бути неповним, якщо початкова швидкість υ0 руху рідини змінюється до деякого значення υ, що має місце, наприклад, при частковому перекритті запірного пристрою. Тоді:
. |
(5.5) |
Доцільно відзначити, що при прямому гідравлічному ударі між швидкістю руху рідини і підвищенням тиску існує таке наближене співвідношення:
|
(5.6) |
де υ0 , в м/с.