- •Лучше скачайте документ, потому что в электронном формате изображения плохо отображаются)
- •Поняття національної ті літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови
- •Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови
- •Поняття про сучасну українську літературну норму. Типи мовленнєвих норм
- •Кодифікація мови. Засоби кодифікації. Словники у професійному мовленні. Типи словників. Роль словників і підвищенні мовленнєвої культури
- •Мовне законодавство та мовна політика в Україні
- •Функціонально-стилістична диференціація української мови. Основні ознаки функціональних стилів
- •Офіційно-діловий стиль як один із функціональних стилів сучасної української літературної мови. Особливості офіційно-ділового стилю
- •Класифікація документів. Національний стандарт України.
- •Документ, його властивості та вимоги до його соромлення. Поняття реквізит, формуляр документа.
- •Мовностильові особливості тексту документа. Загальні вимоги до складання документів. Вимоги до бланків документів. Оформлення сторінки. Вимоги до тексту документа
- •Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів.
- •Становлення і розвиток наукового стилю української мови
- •Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки. Мовні засоби наукового стилю
- •Реферат як жанр академічного письма. Складові реферату
- •Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до наукової статті
- •Основні вимоги до виконання та оформлення курсової, бакалаврської, магістерської робіт
- •Рецензія, відгук як критичне осмислення наукової праці
- •Науковий етикет
- •Суть і види перекладу. Буквальний, адекватний, реферативний, анотаційний перклад
- •Типові помилки під час перекладу наукових текстів українською. Вибір синоніма під час перекладу. Переклад термінів
- •Текст як форма реалізації мовленнєво-професійної діяльності. Ознаки тексту
- •Загальне поняття про лексику. Слово як найменша самостійна одиниця мови, його лексичне значення
- •Синоніми, антоніми, омоніми, пароніми та багатозначні слова в юридичному тексті
- •Лексика запозичена та власне українська
- •Історія і сучасні проблеми української термінології. Теоретичні засади термінознавства та лексикографії
- •4. Переклад і редагування термінів.
- •Термін і його ознаки. Термінологія як система. Загальнонаукова, міжгалузева та вузькоспеціалізована термінологія
- •Поняття юридичного терміна. Класифікація юридичних термінів. Способи їх творення
- •Іменнники на позначення професій, посад, звань, їх рід та правильність вдивання. Узгодження прикметників з іменником на позначення певних професій.
- •Правопис відмінкових закінчень іменників іі відміни у родовому відмінку
- •Нормативність уживання граматичних форм дієслова та дієслівних форм.
- •Службові частни мови
- •Спілкування і комунікація. Функції спілкування. Види, типи і форми спілкування
- •Основні закони сплікуавння. Стратегії сплікування
- •Невербальні компоненти спілкування
Іменнники на позначення професій, посад, звань, їх рід та правильність вдивання. Узгодження прикметників з іменником на позначення певних професій.
Якщо іменник позначає професію і т.д., то він завжди чоловічого роду в офіційно-діловому стилі.
Виключення:
1. Лише жіночий рід мають такі слова: друкарка, покоївка, праля, швачка (на відміну від шевця, який шиє лише взуття).
2. Рахівниця — прилад для лічби (не фах).
4. Форми чоловічого і жіночого роду мають слова:автор - авторка, аспірант - аспірантка, вихованець - вихованка, дисертант - дисертантка, поет - поетеса, студент - студентка, учень - учениця, спортсмен -спортсменка.
6. Рід іменників спільного роду староста, суддя, голова, воєвода, сирота визначається синтаксично: Суддя Іванова оголосила вирок. Суддя Іванов повідомив про наслідки розслідування. Голова Коляда оголосила подяку. Голова Коляда ознайомив присутніх з планом роботи фірми.
7. У ділових паперах не вживаються однослівні найменування осіб за місцем проживання, роботи, статусу: сільчани - жителі села, освітяни - працівники освіти, заводчани - заводські робітники, циркачі - артисти цирку, зв 'язківці - працівники відділень зв в'язку, городяни - мешканці міста.
Узгодження прикметників з іменником на позначення певних професій.
Рід таких прикметників такий самий, як і в іменників чоловічий: головний бухгалтер Ганна Ваислівна
Правопис відмінкових закінчень іменників іі відміни у родовому відмінку
Визначеня роду, числа невідмінюваних іменників
Нормативність уживання граматичних форм прикметника
Нормативність уживання граматичних форм числівника, написання цифрових даних у ділових документах
Особливості використання займенників у діловому мовленні
Особливості використання займенників у текстах наукового й офіційно-ділового стилів:
1. Займенник Ви по відношенню до однієї особи вживають в усному та писемному діловому мовленні для висловлення поваги, пошани, ввічливості.
У документах (заява, доповідна записка, пояснювальна записка, наказ, розпорядження, службовий лист та ін.) намагаються уникати особових займенників, напр.: Прошу дозволити; Доводжу до Вашого відома; Наказую; Повідомляємо.
3. У діловому мовленні часто використовують займенник ми, коли хочуть уникнути категоричності тону, пом’якшити наказ, прохання, напр.: Ми повинні дбати про авторитет нашої фірми.
4. Потрібно уникати форм орудного відмінка особових займенників для називання суб’єкта дії, напр.: ми запропонували або було запропоновано замість нами запропоновано.
Нормативність уживання граматичних форм дієслова та дієслівних форм.
2. Уникати умовного способу:
неправильно |
правильно |
Підприємства змогли б виконати заповлення, якби... |
Підприємства зможуть виконати замовлення, якщо... |
3. Форми наказового способу використовуються в ділових паперах дещо своєрідно. Форми власне наказові (іди, пиши, робіть) вживаються лише в усному мовлені. В писемному мовленні переважає інфінітивта описові лексичні засоби. Саме інфінітив у наказах та розпорядженнях надає висловленню категоричності (доручити, а не доручіть)
5. У документах більшість дієслів має форму 3-ї особи олнини, але неприпустиме використання коротких форм (допомагає, а не допомога; оббігає, а не оббіга)
6. Треба надавати перевагу активним конструкціям над пасивними або ж використовувати безособову конструкцію з дієслівними формами на -но, -то. У таких текстах ідеться про наслідки якихось заходів чи подій у момент мовлення:
неправильно |
правильно |
Завдання було достроково виконане нашою групою |
Наша група достроково виконала завдання |
Випробування проводяться у запланованому режимі |
Випробування проводять (проведено) у запланованому режимі |
7. Теперішній час може вживатися у значенні майбутнього, коли треба підкреслити обов'язковість виконання дії (нарада розпочинається о 10-й годині, мітинг розпочинається завтра об 11.00).
10. Не порушувати норми вживання форм залежного слова
11. Форми нема – немає вживаються паралельно: у нас нема таких документів – у нас немає таких документів або ми не маємо таких документів.