24. Свобідне віршуванння. Верлібр.

Свобідний вірш – не належить до систем.

Верлібр – неримований нерівнонаголошений віршорядок ( і вірш, як жанр), що має версифікаційні джерела у фольклорі (замовляння та інші форми неримованої чи спорадично римованої народної поезії )

Верлібр не має чіткої метричної системи, на відміну від білого вірша.

25. Звукова організація вірша: асонанс, алітерація, звуконаслідування, звукопис (горизонтальний і вертикальний).

Звукова організація вірша допомагає читачеві зрозуміти його змістове наповнення.

Алітерація – стилістичний засіб, який полягає у повторенні однорідних приголосних, задля підвищення інтонаційної виразності вірша, емоційного поглиблення його смислового зв’язку.

Асонанс – концентроване повторення голосних звуків у поетичному рядку чи строфі, яке творить ефект милозвучності.

Звуконаслідування – один із звукових засобів поетичної мови, який збагачує поетичну мову, увиразнює її за допомогою використання слів, які звучанням своїм нагадують певне явище, а саме: спів пташок, шум води, дощу, дерев тощо.

Звукопис – 1. Прийом художньої виразності, що полягає в спеціальному доборі звуків для створення певного образу, враження і т. ін. 2. Поняття, що об’єднує звук. 3. Звукова палітра автора.

Акростих – твір комбінованої поезії, вірш, в якому перші літери кожного рядка, прочитувані згори вниз, утворюють слово або речення, найчастіше – ім’я того кому присвячується вірш.

Мезостих – вірш , у якому серединні літери приховують певне ім’я або втаємничують певне значення, розглядається, як різновид акровірша.

Телестих – особлива віршова форма, в якій останні літери кожного рядка утворюють слово, фразу або ім’я.

Паліндром – слово, число, набір символів, словосполучення або віршовий рядок, що однаково читається в обох напрямках.

26. Рими та її функції. Класифікація рим. Монорима, холоста рима, білі вірші.

Рима — суголосся закінчень у суміжних та близько розташованих словах, які можуть бути на місці клаузул або перебувати в середині віршового рядка. Інакше кажучи, — це співзвучність закінчень слів у віршових рядках, яка охоплює останній наголошений голосний і наступні за ним звуки.

Функції рими: 1) підсилює зміст, ідейне й емоційне звучання вірша, бо слова, включені в риму, самим своїм місцем у рядку привертають до себе особливу увагу читача; 2) створює багатий звуковий повтор, який посилює музикальність віршованої мови; 3) є важливим елементом ритму у віршах, оскільки чітко підкреслює завершеність кожного віршового рядка, що є одиницею ритму; 4) має велике композиційне значення, бо за допомогою рим віршові рядки об’єднуються у строфи.

- за місцем рими у вірші(рядку):

*початкові – римуються перші слова

*внутрішні – утворені словами всередині вірша

* кінцеві – однакова чи близькоподібне звучання закінчень слів в кінці вірша

- за місцем ритмічного наголосу в суголосних словах:

*чоловічі (окситонні) - наголос на 1 склад з кінця

*жіночі (парокситонні) – на 2 склад з кінця

*дактилічні (пропарокситонні) – 3 склад

*гіпердактилічні – зустрічаються дуже рідко, на 4 склад з кінця

- за якістю та повнотою суголось

*багаті – збігаються опорні звуки не тільки клаузули, а також ті, що перед нею «садівництво – будівництво»

*бідні – чоловіча рима з відкритим складом, у якій збігаються лише кінцеві голосні

«мене-тебе-себе» «сівба – боротьба» «крупа – сова» «люблю – молю – мою»

*точна – рима, у якій збігаються усі звуки після останнього наголошеного звука в римованих словах «несіть – ідіть» «природний – народний»

*неточна – рима, в якій римовані звуки фонетично не збігаються, а тільки подібні приголосні, а навіть інші голосні, від наголошеного голосного звука «прилітають – складаю» «хвилі – долині»

*каламбурна – побудована на каламбурі, на словах близьких за звучанням, але різних за значенням (створює комічний ефект) «діти, діти де ж вас подіти?»

*рівноскладові – охоплює однакову кількість складів «світи – борти»

*нерівноскладові – охоплює неоднакову кількість складів «розцвіло – було»

*відкрита – слово закінчується голосним звуком

*закрита – приголосним звуком

*проста – римуються два слова «руки – круки»

*складена – в одну риму входять 2-3 слова «пророки – про роки»

Монорим – вірш, у якому всі рядки пов’язані однією римою «… у полі; … на волі»

Холоста рима – 1 і 3 рядки не римуються.

Білий вірш – неримований вірш, у всьому іншому (розмір, чергування нагол. І ненагол.) мало чим відрізняється від римованих.