Розділ 1. Фізіологія системи крові
Кров - це різновид сполучної тканини, яка разом з лімфою і тканинною рідиною утворює внутрішнє середовище організму. Кров та органи, в яких відбувається утворення та руйнування формених елементів крові (кістковий мозок, печінка, селезінка, лімфоїдні органи), об'єднанні в єдину систему крові, діяльність якої регулюється нейрогуморальними механізмами.
Кров підтримує відносну сталість свого складу, чим забезпечує гомеостаз, який є необхідним для нормальної життєдіяльності клітин і тканин. Крім того, кров разом з нервовою системою забезпечує функціональну єдність всього організму. Зберігаючи сталість свого складу, кров є достатньо лабільною системою, яка швидко реагує на патологічні зміни, що відбуваються в організмі. Тому в практичній та науковій ветеринарній медицині широко використовують гематологічні дослідження для діагностики захворювань та контролю ефективності лікування.
Функції крові
До основних функцій крові належать: трофічна, екскреторна, дихальна, захисна, регулююча.
Трофічна (поживна) функція. Кров транспортує поживні речовини (амінокислоти, моносахариди), мінеральні речовини, вітаміни, ферменти, воду від травного тракту до клітин організму. Ці речовини потрібні клітинам в якості будівельного (пластичного) і енергетичного матеріалу, а також для забезпечення їх специфічної діяльності.
Екскреторна функція. За допомогою крові здійснюється виділення з організму кінцевих продуктів обміну речовин (аміаку, сечовини, сечової кислоти, різних солей та ін.) Ці речовини з кров'ю транспортуються до органів виділення (нирки, шкіра, легені, кишечник) і потім виводяться з організму.
Дихальна функція. Кров транспортує кисень від легенів до тканин, а вуглекислий газ від тканин до легенів.
Захисна функція крові полягає в охороні організму від дії мікробів, вірусів, токсинів, а також інших чужорідних речовин. Ця функція здійснюється завдяки бактерицидним властивостям плазми крові, фагоцитарній активності лейкоцитів, а також за рахунок діяльності імунокомпетенгних клітин - лімфоцитів, відповідальних за гуморальний та клітинний імунітет.
Захисною функцією крові є також підтримання рідкого стану всередині судин і зсідання в разі ушкодження судинної стінки.
Терморегулююча функція полягає в підтримці сталості температури тіла. За допомогою крові частина тепла від більш нагрітих органів (наприклад, печінки, рубця, скелетних м'язів під час їх активної діяльності) переноситься до менш нагрітих (легені, шкіра) і таким чином усереднюється температура тіла.
Корелятивна функція крові полягає в транспортуванні до органів гормонів, медіаторів, електролітів, клітинних метаболітів, продуктів обміну речовин.
Об'єм та розподіл крові
У кровоносних судинах та серці знаходиться лише частина крові. Решта її (близько половини) затримується в кров'яних депо: розширених капілярах деяких органів, до яких належать печінка, селезінка і шкіра. У печінці може бути до 20 %, в селезінці - до 16 %, в шкірі - до 10 % усієї маси крові організму. При необхідності (фізичній роботі, емоційному стані, вдиханні повітря з високою концентрацією вуглекислого газу) депонована кров переходить у судини і використовується органами і тканинами.
Загальний об'єм крові залежить від виду тварин і становім ь 4 9 % маси тіла. Із загальної маси крові 55-60 % припадає на рідку частину (плазму), 40-45 % становлять формені елементи крові (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити). Співвідношення об'єму клітин крові та плазми оцінюють заТематокритним числом, яке виражає вміст еритроцитів у загальному об'ємі крові і коливається в межах 35^8 %.