epstv

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

"Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана"

Аналіз взаємозв’язку категорій та понять

з дисципліни "Економіка праці та соціально-трудові відносини»

на тему:

«Трудовий потенціал працівника, якість робочої сили, конкуренто-спроможність працівника, компетентність працівника..»

Київ 2016

Трудовий потенціал працівника — це сукупність характеристик людини, які формуються в результаті матеріальних і духовних вкладень (здоров'я, інтелект, творчі здібності, освіта, професіоналізм, моральність, активність, організованість тощо) і використовуються для трудової діяльності. Трудовий потенціал оцінює рівень використання потенційних можливостей як окремо взятого працівника, так і сукупності працівників у цілому, що є необхідним для активізації людського фактора і забезпечує якісну збалансованість у розвитку особистого й уречевленого факторів виробництва.

СКЛАДОВІ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ

Складова	Зміст
Кадрова складова	Містить: а)професійні знання, уміння і навички, що обумовлюють професійну компетентність (кваліфікаційний потенціал); б)пізнавальні здібності (освітній потенціал).
Професійна структура	Детермінується змінами в характері та змісті праці під впливом НТП, що обумовлює появу нових і відмирання старих професій, ускладнення і підвищення функціонального змісту трудових операцій. Система вимог до трудового потенціалу, реалізована через набір робочих місць.
Кваліфікаційна структура	Визначається якісними змінами в трудовому потенціалі (зростання умінь, знань, навичок) і відображає зміни в його особистій складовій.
Організаційна складова	Визначає ефективність функціонування трудового колективу як системи в цілому і кожного працівника окремо, і з цих позицій безпосередньо зв'язана з ефективним використанням трудового потенціалу, тому що сама можливість дисбалансу в системі "трудовий потенціал організації - трудовий потенціал працівника - робоче місце" закладена у використовуваних на практиці принципах прийняття управлінських рішень.

Оскільки трудовий потенціал визначає ефективність функціонування працівника, а також містить його професійні знання, навички та мотивованість – це безпосередньо впливає на якість робочої сили працівника — на сукупність цих людських характеристик, що вже проявляються в процесі праці й включають в себе кваліфікацію та особисті якості працівника: стан здоров'я, розумові (інтелектуальні) здібності, здатність адаптуватися, гнучкість, мобільність, мотивованість, інноваційність, професійну придатність, моральність тощо.

Отже, взаємозв’язок трудового потенціалу працівника та якісної робочої сили є безпосереднім, адже ця сукупність характеристик людини, що формуються в результаті матеріальних і духовних вкладень (здоров'я, інтелект, творчі здібності, освіта, професіоналізм, моральність, активність, організованість тощо) і використовуються для трудової діяльності впливають на якість робочої сили, де ці характеристики проявляються вже в процесі праці.

Якісна робоча сила в свою чергу забезпечує конкурентоспроможність працівника – реальну і потенційну його здатність, ділову та професійну компетентність, ініціативність, винахідливість у роботі, почуття відповідальності, які вигідно відрізняють його від інших працівників аналогічної спеціальності і дозволяють витримувати конкуренцію на ринку праці.

 Конкурентоспроможність працівника –  це складна економічна категорія, сутність якої розкривають такі концептуальні підходи до її визначення:

1. Здатність працівника генерувати ідеї з використанням усіх можливостей, що виникають у зовнішньому та внутрішньому середовищі;  своєчасно виявляти загрози для діяльності підприємства;  вирішувати проблеми;  винаходити й швидше за конкурентів впроваджувати нововведення на всіх стадіях життєвого циклу товару; забезпечувати досягнення поставлених цілей та виконання підприємством своєї місії;

2. Вміння ефективно виконувати управлінські функції та своєчасно приймати кваліфіковані рішення з метою розробки, виробництва та реалізації високоякісної з особливими споживчими властивостями продукції (послуг) за максимально ефективного використання ресурсів;

3. Здатність повніше, порівняно з іншими кандидатами на вакантні посади, задовольняти вимоги роботодавців за рівнем знань, вмінь і навичок;

4. Вміння проявити свої особистісні, професійні та ділові якості, швидше і краще за інших працівників реалізувати власний потенціал за конкретних умов

Отже конкурентоспроможність працівника забезпечується лише при вищезазначених чинниках, які включають в себе: трудовий потенціал, який безпосередньо впливає на розвиток особистих, професійних та ділових якостей працівника, що в свою чергу вливають на якість робочої сили, а саме виконання певних поставлених цілей та завдань ефективно, а отже і забезпечують конкурентоспроможність працівника. Тому взаємозв’язок цих понять є логічним.

Як вже було зазначено, трудовий потенціал працівника включає в себе професійні знання, уміння і навички, що у свою чергу обумовлюють професійну компетентність - ступінь кваліфікації працівника, який дозволяє успішно вирішувати задачі, що стоять перед ним.

Вона визначає здатність працівника якісно і безпомилково виконувати свої функції як у звичайних, так і в екстремальних умовах, успішно освоювати нове і швидко адаптуватися до умов, що змінюються.

Отже, компетентність працівника визначає його здатність до якісної робочої сили.

Висновок: Поняття «Трудовий потенціал працівника» «якість робочої сили» «конкурентоспроможність працівника» «компетентність працівника» мають тісний взаємозв’язок і впливають один на одного різними чинниками. Ці поняття, можна так сказати, складають систему, де всі елементи взаємодіють між собою та мають безпосередній вплив один на одного.

Трудовий потенціал

компетентність

якість робочої сили

конкурентоспроможність