2.9. Аналіз стратегічного розвитку мегаполісів та агломерацій
У місті Осло представлений широкий спектр промислових галузей, у тому числі металургія, машинобудування, борошномельна, поліграфічна, а також майже вся текстильна промисловість. Осло - центр суднобудування. На частку району Осло припадає близько 1/5 всіх зайнятих у промисловості країни.
На північний схід від Осло знаходиться місто Сарпсборґ, другий за величиною промисловий центр країни. У Скагерраку розташовані підприємства лісопильної і целюлозно-паперової промисловості, які працюють на основі місцевої сировини.
На західному березі Осло-фіорду, на південний захід від Осло, розташовані міста, промисловість яких пов'язана з морем і переробкою морепродуктів. Це центр суднобудування Тенсберґ і колишня база норвезького китобійного флоту Саннефіорд.
Головні промислові підприємства - металургійні заводи в Крістіансунні, що випускають мідь і нікель.
Порти південно-західної Норвегії, зокрема Олесунн, є базами зимового промислу оселедця. По всій території району розташовані металургійні і хімічні заводи, які використовують багаті ресурси гідроенергії. Берген є головним центром обробної промисловості району. В цьому місті і сусідніх селищах знаходяться машинобудівні, борошномельні і текстильні підприємства.
З 1970-х років Ставангер, Саннес і Сула є основними центрами, в яких підтримується інфраструктура видобутку нафти і газу на шельфі Північного моря, тут знаходяться нафтопереробні підприємства.
РОЗДІЛ ІІІ. Рекомендація автора стосовно вирішення проблемних аспектів країни та пропозиції
Розвиток нафтогазової промисловості Норвегії в найближчі роки значною мірою буде обумовлено досягненням проектних виробничих показників на великих родовищах шельфу Північного моря, створенням нових потужних газотранспортних систем. Разом з тим, слід враховувати високу ступінь виснаження запасів нафтогазових родовищ Екофіск, скорочення видобутку газу на таких великих родовищах як Фригг, Галлфакс і Статфьорд, що не дозволить Норвегії різко збільшити виробництво вуглеводнів.
Та й у самій економіці Норвегії наростає опір однобокого розвитку, наслідки якого можуть виявитися вельми драматичними для майбутнього країни. Звичайно, покупці трубопровідного газу в Західній Європі поки можуть особливо не турбуватися з приводу зростаючого ризику імпорту газу з Норвегії, так як зберігається відносно високий потенціал поставок з Росії і, почасти, Нідерландів, але можливості більш масштабного використання норвезького газу обмежені, бо по-перше , погіршується сировинна база, по -друге, поставки з морських родовищ менш надійні; по-третє, цінова конкурентоспроможність норвезького газу в чому підтримується за рахунок поставок нафти. Вирішення цих проблем йде по шляху розширення єдиної газозбірної мережі на норвезькому шельфі, приналежність якої державі доповнюється фактичної державною монополією на експортні поставки природного газу.
В даний час через виснаження великих діючих родовищ, на зміну яким приходять нові нізкодебітних продуктивні структури, розташовані в більш складних гірничо-геологічних і природно-кліматичних умовах, видобуток нафти в Норвегії стає менш стійкою і більш витратною.
Уряд може стимулювати у державному та корпоративному секторі тіснішу, зорієнтовану на довгострокову взаємодію, співпрацю нафтових компаній з виготовлювачами відповідної продукції, а також з підприємствами, що надають різні промислові послуги суміжного характеру.
Перехід до розвідки і освоєння запасів вуглеводневої сировини на глибоководних ділянках обумовлює необхідність інтенсивних досліджень і розробок в області глибоководних технологій.
Саме тому вдається уникнути "відомчих" рішень, які, як правило, характеризуються вузьким спектром цілей і недостатньою пропрацьованністю знаходяться поза галузевої компетенції питань (часто не враховують наслідків в суміжних областях діяльності). Тобто політика держави готується досить ретельно на всіх рівнях управління, узагальнює масу пропозицій зацікавлених організацій (у тому числі громадських) і остаточно формулюється на рівні представницької влади і реалізується через систему агентств міністерства нафти та енергетики, а також ряду асоційованих з ним організацій.
Ще один важливий факт про Норвегію: її залежність від вуглеводневих ресурсів. Саме «темні» і «світлі» джерела легких грошей - заховані під дном холодних норвезьких морів нафта і газ - на протязі ось вже 40 років в значній мірі забезпечують зростання місцевої економіки і процвітання країни. Доходи від продажу нафти і газу зараз забезпечують чверть загальних надходжень до бюджету країни. Незважаючи на те що в країні та світі продовжують розвиватися технології, що дозволяють добувати запаси, які раніше вважалися невитягуваними, а також успішно вести роботи у високих широтах, на перший план виходить питання рентабельності здійснення подібних заходів. Тому «Статойл» зараз бере активну участь у різноманітних зарубіжних проектах, виявляючи велику зацікавленість у проектах розробки нетрадиційних ресурсів, таких як сланцеві нафту і газ.
ВИСНОВОК
Норвегія сьогодні - країна з розвиненою економікою, в чому не змушують сумніватися основні показники її економічного розвитку. Завдяки її здатності грамотного поєднання ринкових механізмів з регулюючої роллю державного сектора, країні вдалося досягти значних висот з основних мікро-і макроекономічними показниками. Завдяки сильній державній політиці, а значить-справедливої системи оподаткування, серйозної ролі профспілок на ринку праці і широкому спектру соціальних гарантій в Норвегії сформувалися сприятливі соціально-політичні механізми. Спеціалізація Норвегії на Світовому ринку в сферах нафтогазового промислу, рибодобувної та хімічної промисловості в основному обумовлені географічним положенням країни і її природо-ресурсним потенціалом.
Важливою особливістю політики Норвегії в міжнародному співробітництві є її внутрішня відособленість, як би це не звучало дивно при всій відкритості економіки країни. Навіть будучи учасником таких міжнародних організацій до СОТ, ОЕСР, а також взаємодіючи з Євросоюзом, Норвегія все одно прагне максимально зберігати свій суверенітет і інтереси власного національного господарства і при цьому не любить надавати агресивний тиск партнерів в дипломатичних контактах. Також варто відзначити велику турботу Норвегії про захист навколишнього середовища.
А от у структурі основного зовнішньоторговельного обороту з іншими країнами у Норвегії не все йде «як по маслу». Точніше, з одного боку, динаміка позитивного розвитку експортних і статей і ВВП на душу населення на обличчя. Однак країна хвора «голландської хворобою» - економіка королівства в дуже великій мірі залежить від експорту нафти і газу. Даними ресурсами, як відомо, країна не зможе володіти вічно, а значить рано чи пізно економіка країни може опинитися в серйозній кризі. І тут, з точки зору аналізу перспектив подальшого розвитку Норвегії, можна сказати, що альтернативою можуть виступити 2 галузі: традиційна рибодобувна промисловість або ж «новоспечена» видобуток природного газу. Динаміка видобутку та експорту природного газу стрімко зростає в останні роки, тому дана галузь могла б стати цілком реальним правонаступником нафтовидобутку в майбутньому. Експорт морепродуктів з Норвегії сьогодні, на жаль, обмежений деякими тарифними бар'єрами і дана проблема знаходиться в стадії вирішення. В цілому ж показники економічного розвитку Норвегії не можуть не радувати і залишають світлу надію на подібного роду динаміку і в майбутньому. Єдине що, Норвегії необхідно навчитися забезпечувати внутрішній попит на товари повсякденного користування - взуття, одяг, побутова хімія.
Використані джерела
http://www.webeconomy.ru/index.php?page=cat&newsid=1382&type=news
http://www.tradingeconomics.com/norway/terms-of-trade
http://www3.weforum.org/docs/WEF_Global_IT_Report_2015.pdf
http://russian.doingbusiness.org/~/media/GIAWB/Doing%20Business/Documents/Annual-Reports/English/DB16-Full-Report.pdf
http://www3.weforum.org/docs/WEF_GlobalCompetitivenessReport_2014-15.pdf
http://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.MKTP.CD/countries/NO?order=wbapi_data_value_2011%20wbapi_data_value%20wbapi_data_value-first&sort=desc&display=default
http://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.PCAP.CD/countries/NO?order=wbapi_data_value_2011%20wbapi_data_value%20wbapi_data_value-first&sort=desc&display=default
http://data.worldbank.org/indicator/NE.EXP.GNFS.CD/countries/NO?display=graph
http://data.worldbank.org/indicator/NE.IMP.GNFS.CD/countries/NO?display=graph
http://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.MKTP.CD/countries/NO?display=graph
http://data.worldbank.org/indicator/NE.TRD.GNFS.ZS/countries/NO?display=graph
http://data.worldbank.org/indicator/BX.GSR.NFSV.CD/countries/NO?display=graph
http://data.worldbank.org/indicator/BM.GSR.NFSV.CD/countries/NO?display=graph
http://data.worldbank.org/indicator/TT.PRI.MRCH.XD.WD/countries/1W-IT?display=graph
http://www.nordicenergyregulators.org/wp-content/uploads/2014/02/Nordic_Market-report_2014.pdf
http://www.trademap.org/Product_SelCountry_TS.aspx
http://www.trademap.org/Product_SelCountry_TS.aspx
http://www.trademap.org/Service_SelCountry_TS.aspx?nvpm=1|579||||||S00|1|3|1|2|2|1||1|1
http://www.trademap.org/Service_SelCountry_TS.aspx
http://atlas.media.mit.edu/en/profile/country/nor/
http://data.worldbank.org/indicator/NE.EXP.GNFS.KD.ZG/countries/NO?display=graph
http://data.worldbank.org/indicator/NE.IMP.GNFS.KD.ZG/countries/NO?display=graph