1. Предмет філософії

Питання, що вивчає філософія, є одним з найпроблематичніших для неї, оскільки предмет її історично змінювався.

У різні епохи у філософії домінували то вчення про буття, то вчення про пізнання, то політичні чи етичні проблеми. Крім того, в Європі до XVII ст. філософія охоплювала все знання про світ, тобто зародки всіх наук, лише окрім математики й медицини. Навіть у XX ст. все ще тривав процес відокремлення від філософії певних галузей знання, які виділилися в окремі наукові дисципліни (психологія, соціологія, політологія).

Еволюція предмета філософії не є чимось винятковим в історії науки: предмет вивчення конкретних наук, наприклад математики, також історично змінювався. Тому при визначенні предмета філософії слід брати до уваги не тільки те, яких історичних форм набувала філософія, а й загальну тенденцію, що пронизує конкретні її формоутворення.

Якщо виходити із загальної спрямованості філософії, то її можна трактувати як осягнення всезагального розумом чи інтуїцією.

Предмет філософії можна визначити як „...система знань про світ як ціле, універсальну основу світу, місце людини у світі та смисли її існування”.

Отже, предметом філософії не є окремо взяті світ або людина, а система відношень “людина - світ”. Таке уявлення про предмет філософії виникло не відразу. Впродовж тривалого часу вона сприймалась як своєрідна “цариця наук”.

У Стародавній Греції поняття “філософ” було рівнозначно слову “мудрець”, тобто людина, яка має ґрунтовні знання в різних областях.

Проте вже за часів давнини людина за допомогою філософії намагалася знайти відповіді на питання, які прийнято називати вічними: “…що таке світ і хто така людина? Як вони співвідносяться між собою? Чи створені вони кимось, чи існують самі по собі? Що є найбільш цінним у світі та в людському житті?…”.

Звичайно, формування предмету філософії не було швидким одноразовим актом. Це був тривалий процес поступового виявлення специфічного філософського змісту, усвідомлення його окремішності від попередніх типів світогляду - міфології та релігії.

2. Поняття світогляду. Історичні типи світогляду

Світогляд – це система узагальнених поглядів на світ, на місце в ньому людини і її відношення до світу, а також засновані на цих поглядах переконання та ідеали, що визначають життєву позицію людини.

Отже, світогляд перш за все включає знання, що стали переконаннями.

Протягом історії людської цивілізації сформувалися три типи світогляду: міфологічний, релігійний і філософський.

Міфологія (з грецьк. міф – оповідь, логос – вчення) – це такий спосіб розуміння природних і суспільних явищ, що полягає в одухотворенні і персоніфікації цих явищ, наділенні їх людським характером, але з фантастичними і перебільшеними можливостями.

Міфологія є джерелом універсального типу світогляду первісних суспільств. Тому саме першим сформувався міфологічний світогляд.

Для міфологічного світогляду характерно:

– емоційно-образна форма: виявляється під час показу і характеризування образів героїв, богів, духів.

На-д, усім відомий образ підземного царства Померлих – Аїда (Пекла), де Харон (човняр) переправляє душі померлих через річку Стікс.

– олюднення природи в міфах виявляється у перенесенні людських рис на навколишній світ, природні сили або живі істоти.

– відсутність рефлексії. Рефлексія – це робота свідомості, думка людини спрямована у власну свідомість; міркування над своїми діями, поглядами можливостями тощо.

Релігія (з лат. – набожність, святиня) є основою такої форми світогляду, де засвоєння людиною світу відбувається через його поділ на земний та небесний.

Найважливішою ознакою релігії є віра в існування надприродної сили – бога, чорта, домовика тощо. Суттю релігійного світогляду є віра в існування надприродного. Релігія впливає на усі сфери буття.

Релігія спирається на образно-емоційну, чуттєво-наочну форму сприйняття навколишнього світу.

Філософія є таким історичним типом світогляду, який намагається вирішити всі світоглядні питання перш за все раціональним, логічним шляхом, відкидаючи усі міфи, емоції, віру тощо.

Філософія є відображенням світу в теоретичній формі.

Мова філософії – це не образи чи картини об’єктів, а категорії, поняття. Положення філософії висвітлюється у систематизованій формі.

Основна відмінність філософського світогляду від міфологічного і релігійного полягає у тому, що він становить ядро світогляду, тоді як релігія і міфологія повністю збігаються з відповідним світоглядом. Світогляд у певній свої формі притаманний будь-якій людині.