60. Іслам як світова релігія

Наймолодша зі світових релігій. У 28 країнах є державною релігією, більша частина віруючих проживає в країнах Азії та Пн. Африки. Засновником мусульманства – Мухаммед. Свою релігію він почав у 610 році,коли оголосив себе пророком Божим, якому визначено викорінити язичництво і повернути релігію Авраама – іслам. Початок з 622 року – створення першої мусульманської общини – умми в м. Медина. Монотеїзм.

Священній текст – Коран, який приймають як «слово Боже», перша письмова пам’ятка арабською мовою, що містить релігійні погляди на світ і природу, догматичні положення, правові норм, обряди, ритуали, традиції арабів. Мусульмани вважають його словом Аллаха, що зійшло з неба, тобто його текст вкладений в уста Мухаммеда самим Богом. Текст Корану сформувався переважно після смерті Мухаммеда в 7 ст. Складається з 114 сур – 90 «меккських» і 24 «мединських».

Друге джерело мус. Вчень є сунна – священний переказ висловлювань та вчинків пророка Мухаммеда. Сунна складається з зібрання текстів (хадисів), приписуваних Мухаммеду висловлювань, кожне з яких поділяється на 2 частини: власне текст і перелік тих повноважних осіб, хто у неперервній традиції засвідчив їх справжність. Обрізання. «5 стовпів віри»: 1)Здійснюють молитву 5 разів на день – намаз, 2)Необхідне дотримання рамадану – піст, дев’ятого місяця за мусульманським місячним календарем, 3)Повинен зробити «хадж» - паломництво в Мекку хоча б 1 раз у житті, 4)проголошення шахади – «Немає Бога окрім Аллаха, і Мухаммед пророк його» 5)податок, добровільна милостиня бідним, в розмірі 1/40 доходу сім’ї.

Догматии віровчення ісламу:

1. Віра в єдиного бога – Аллаха: «Немає Бога, крім Аллаха, і Мухаммед – посланець Аллаха»(шахада).

2. Віра в ангелів

3. Віра в Священне Писання: Коран - найвище одкровення

4. Віра в пророків та посланців Мухаммеда

5. Віра в кінець світу та загробне життя

6. Віра у визначення долі людини Богом

7. Віра у воскресіння після смерті.

Шаріат (правильний шлях до мети) – мусульманське право, представлене комплексом юридичних норм, приписів, правил поведінки, релігійного життя та вчинків громадянина, дотримання яких Угодне Аллаху. Передусім він обґрунтовує догматичні й етичні норми, які повинні визначати релігійну совість мусульманами: 1) суворо обов'язкові 2) бажані 3) добровільні 4) не бажані 5) суворо заборонені.

Табу:заборона мертв’ячини, крові, свинини.

Напрямки в Ісламі: 1)шиїти (в главі халіфата повинен знаходитися кровний родич пророка) 2)суніти (в главі халіфата повинен знаходитися добра, порядна, справедлива людина, яка добре знає Коран )3)хариджитти (в главі халіфата повинен знаходитися община).

61.Буддизм як світова релігія

Буддизм є найдавнішою світовою релігією. Виник. В Індостані в 6-4 ст. до н.е. Засновник буддизму – Сіддхартха Гаутама, набув ім’я Будда – «просвітлений». Буддизм має 4 головні істини:

1. Життя це страждання

2. Причини страждань в бажаннях

3. Щоб позбавитися від страждань, необхідно позбутися від бажань

4. Існує середній восьмеричний шлях позбавлення від страждань.

У буддизмі немає бога, який створив світ, а тому немає і відповідальності за зло і недовершеність світу. Людина сама винна у своїх труднощах, бо нинішнє наше життя визначається нашою кармою, у відповідності з якою всі наші вчинки матимуть свої наслідки не зараз, так у майбутньому житті. У буддизмі немає жертвопринесень, мало релігійних культових вимог, багато медитації та заглиблення у свою свідомість, багато повчальних історій.

Священна книга – Трипітака («три корзини»), створ. в Індії та на о. Цейлон. Поділ на 3 частини: Віная - пітака(«корзина статусу»)(описує обов’язкові правила прийому до буддійських общин, правила носіння одягу.. ), Сутта - пітака(«корзина повчань»)(збірка буддійських повчань і промов), Абідарма - пітака(«корзина тлумачення вчення»)

Напрямки буддизму:

1. Хінаяна(мала колісниця, вузький шлях спасіння, орієнтована на монахів)

2. Махаяна (велика колісниця, широкий шлях спасіння, спрощена специфіка ритуалів і вчень ніж в хінаянах, сповідують близько 60% усіх буддистів.)

Найбільш відомі серед шкіл махаони - дзен і ламаїзм.

Основні ідеї дзен ті ж що і в буддизмі. У дзен нема бога, якому можна було б поклонятися, немає церемонних обрядів і землі обітованої; немає поняття душа. Духовне просвітлення – «сидіння в медитації».

Ламаїзм поширений серед тібетців, монголів, бурят, калмиків. Відходить відь канонів звичайного буддизма, віра в велику к-сть Буд, віра в духів. Культова практика: молитва, причастя, проводяться малі і великі курали (богослужіння). Очолює ламаїстів Далай – лама.