29.1. Соціально-економічний потенціал України та проблеми його ефективності

Cучасний етап соціально-економічного розвитку України в першу чергу характеризується вкрай незначним впливом інноваційних факторів на економічне зростання, існуванням багатьох бар’єрів щодо підвищення рівня інновацій вітчизняної економіки та підвищення їх ефективності.

Різке зниження сприйнятливості вітчизняної промисловості до інновацій обумовлене довгостроковим негативним впливом загальноекономічних проблем, пов’язаних із структурною деформованістю економіки країни, домінуванням в ній низько технологічних, сировинних виробництв, які об’єктивно малосприйнятливі до сучасних наукових досягнень, і набагато менш економічно ефективні, ніж виробництва високої технологічної укладності. Економічні реформи (приватизація, трансформація податкової, кредитної та інших економічних систем) проводились в Україні без врахування науково-технологічного фактору і його впливу на конкурентоспроможність вітчизняної продукції. В результаті цього, а також внаслідок послаблення дії інноваційних чинників за умов значного відставання інституціональних перетворень та надмірної відкритості економіки за роки реформ суттєво зросла структурна розбалансованість економіки.

Незважаючи на проголошення інноваційного шляху розвитку, дотепер рівень впровадження інновацій настільки низький (лише 11% промислових підприємств країни веде інноваційну діяльність), що вплив його не забезпечує хоч якого більш-менш суттєвого зростання рентабельності промислового виробництва.

Однією з причин такого стану є слабкість державної політики в науково-технологічній та інноваційній сферах, зокрема недоліки у визначенні державних пріоритетів і вкрай незадовільна ситуація з їх реалізацією. Так на протязі останніх п’яти років рівень державної підтримки пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки невпинно зменшувався.

29.2. Грошово-кредитний ринок: показники стану та взаємодія грошового та товарних ринків.

Найбільш важливими показниками стану грошово-кредитного ринку є:

загальна грошова маса;

кредити, надані банками країни (в національній та іноземній валюті);

ставка рефінансування;

грошова база;

частка готівки поза банками в грошовій масі;

коефіцієнт готівки;

рівень доларизації грошового обігу;

швидкість грошового обігу;

рівень монетизації (насиченість економіки грошима);

кредитні ресурси комерційних банків;

мультиплікатор депозитний (позитивний коефіцієнт зміни маси грошових коштів на банківських депозитах завдяки повторному використанню одних і тих же грошей на банківському і кредитному ринках);

мультиплікатор грошовий (коефіцієнт пропорційності між пропозицією грошей і грошовою базою, тобто грошей на балансі центрального банку).

Грошова маса має свою структуру, яка характеризується грошовимиагрегатами. Останні побудовані, виходячи із поступового зменшенняліквідності грошей.Абсолютно ліквідними є готівкові гроші – це гроші поза банками або наруках у населення. Вони утворюють грошовий агрегат МО. Кожний наступнийгрошовий агрегат повністю включає попередній, а також інші види банківських грошей.

Грошовий агрегат М1 – це готівка та депозити в банках (до запитання).

Грошовий агрегат М2 – це готівка та кошти, що знаходяться на всіх рахунках в комерційних банках (внески до запитання та строкові

депозити).

Грошовий агрегат М2n – це грошова маса М2 за виключенням валютних

заощаджень

Грошовий агрегат М2n визначає гривневу частку грошової маси, що перебуває у розпорядженні населення, підприємств, організацій.

Грошовий агрегат М3 – це агрегований показник, що визначає всю сукупність грошових коштів, які знаходяться в обігу. Він складається з готівки поза банками , коштів на поточних рахунках і строкових депозитах (депозитних грошей , трастових операцій банків з коштами

клієнтів .

Грошово-кредитний ринок через ступінь ділової активності на інвестиційному ринку впливає на кон'юнктуру товарного ринку.

Зниження відсоткової ставки пожвавлює попит на інвестиції. Зростання інвестицій забезпечує мультиплікативний приріст на товарному ринку. Збільшення пропозиції грошей веде до зростання інвестицій, ВВП, зайнятості, доходу, сукупного попиту, що, у свою чергу, забезпечить подальше підвищення економічної активності.