- •Розділ 10 основи оцінки ефективності проектів (на прикладі космічної галузі)
- •10.1. Основні вимоги до вибору методів оцінювання ефективності проектів
- •10.2. Оцінка економічної ефективності проектів
- •10.3. Прямі та непрямі доходи
- •10.4. Особливості розрахунку непрямого доходу
- •10.5. Оцінка науково-технічної ефективності проектів
- •Орієнтовна шкала балів показників науково-технічного ефекту проектів
- •Орієнтовна шкала балів показників наукової ефективності проектів
- •Коефіцієнти значущості показників науково-технічної ефективності
- •Коефіцієнти значущості показників наукової ефективності
- •10.6. Оцінка соціальної ефективності проектів
- •Анкета для оцінки соціальної ефективності завершеної о проекту
- •10.7. Основні джерела економічного ефекту
- •Контрольні запитання
10.2. Оцінка економічної ефективності проектів
Економічний ефект проектів Э може бути поданий у вигляді суми прямого ЭП непрямого ЭК ефектів
Э= ЭП + ЭК. (10.1)
Для виконаних проектів прямий ефект являє собою фактичний економічний ефект. Для проектів, що виконуються, очікуваний ефект являє суму очікуваного прямого та очікуваного непрямого ефектів. При розрахунках ефективності виконаних проектів використовують фактичні дані, при оцінці очікуваної ефективності проектів, що виконуються, - прогнозні дані.
Для оцінки економічної ефективності проектів використовують показники, які вже були визначені в розділі 3, а саме:
- чистий дисконтований дохід;
- період окупності;
- коефіцієнт вигод-витрат;
- індекс доходності;
- коефіцієнт фінансової автономності проекту.
10.3. Прямі та непрямі доходи
Конкретні залежності для розрахунку прямого та непрямого доходів розглянуті для проектів дистанційного зондування Землі (ДЗЗ).
Особливістю більшості проектів космічних програм є те, що дохід від їх реалізації складається з двох складових: прямого доходу ДП, непрямого доходу Дк.
Прямий дохід отримують від реалізації на ринку продукції і послуг за рахунок застосування створеного в результаті виконання проекту зразка (вироби, системи) і від податкових надходжень державі (якщо засоби на виконання проекту бюджетні).
Непрямий дохід отримують за рахунок:
- зменшення витрат і збільшення доходів при вирішенні завдань, які виконуються з використанням космічної інформації;
- запобігання тратам шляхом використання космічної інформації;
- обліку віддалених наслідків результатів реалізації проектів.
Дохід Д від реалізації проекту подається у вигляді:
Д=ДП + ДК (10.2)
Для оцінки доходів завершених проектів використовуються фактичні початкові дані, а для оцінки доходів незавершених проектів прогнозовані початкові дані.
10.4. Особливості розрахунку непрямого доходу
Непрямі доходи розраховуються для кожного проекту з урахуванням специфіки цільових завдань, які вирішуються при виконанні проекту.
Для оцінки непрямого доходу складається перелік цільових завдань, який, як правило, визначається в ТТЗ на виконання проекту.
Непрямий дохід ДК що отримується при використанні космічної інформації, подається у вигляді суми доходів по окремих галузях господарської діяльності України.
(10.3)
де - непрямий дохід в і-й галузі; n - число галузей, в яких може бути отриманий непрямий дохід.
10.5. Оцінка науково-технічної ефективності проектів
Кількісна оцінка показників науково-технічної ефективності проводиться експертними методами. Експертна група попередньо вивчає всі матеріали, які дозволяють оцінити науково-технічний ефект; перш за все спеціальні дані по цільовому призначенню проектів. Крім того, враховують наступні кількісні показники: число патентів; число публікацій з тематики проектів; число виступів на наукових конференціях; отримання грантів на наукові дослідження із зарубіжних джерел; членство виконавців проекту в зарубіжних наукових товариствах і академіях; включення проектів у міжнародні науково-технічні програми.
Для отримання інформації за цими показниками розробляється анкета, в якій вказуються числові значення перелічених показників. Анкета розсилається відповідним організаціям для заповнення.
Оцінка науково-технічної ефективності проводиться за наступними показниками: науково-технічний рівень; перспективність; потенційний масштаб практичного використання; ступінь залучення міжнародної кооперації; можливість (вірогідність) досягнення позитивних результатів. Після аналізу всіх наявних даних проводиться бальна оцінка перелічених показників відповідно до рекомендацій, приведених у табл. 10.1.
Може також проводитися окремо оцінка наукової ефективності проектів. При оцінці наукової ефективності основними показниками є науковий рівень і можливість досягнення позитивних результатів. До категорії проектів з високою науковою ефективністю належать проекти, реалізація яких приводить до отримання нових фундаментальних теоретичних і загальних технічних результатів, які розширюють знання і уявлення про навколишнє середовище, але ці знання в осяжному майбутньому не втілюються в техніці. Для наукових проектів не проводиться оцінка ефективності по третьому показнику. Показники для оцінки наукової ефективності приведені в табл. 10.2.
Таблиця 10.1