Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи над окремими питаннями та темами курсу “історія україни” загальні вказівки:

Самостійна робота над навчальним матеріалом є одним з основних видів занять студентів. Вона здійснюється відповідно до навчальних планів і програми з курсу.

Метою самостійної роботи студентів є:

- підвищення ефективності навчального процесу за допомогою організації позааудиторного навчання відповідно до особистих здібностей кожного студента;

- забезпечення фундаментальної загальноосвітньої та практичної підготовки студентів;

- засвоєння методів самостійного вивчення навчального матеріалу, навичок пошуку нових, більш глибоких знань;

- оволодіння студентами культурою розумової праці, вмінням орієнтуватися у потоці наукової інформації, розвиток незалежності мислення, формування власної точки зору на питання, що вивчаються.

Ефективність самоосвіти як основного методу навчання студентів визначається постійністю, послідовністю і наполегливістю в роботі над навчальним матеріалом, здійснення самоконтролю, систематичністю занять. Самостійна робота студентів починається після першої лекції, на якій викладач дає основні рекомендації щодо методики самостійного опрацювання окремих тем та питань курсу “Історія України”.

Основними формами самостійної роботи є:

- робота з джерелами;

- робота з підручниками та посібниками;

-самостійне вивчення окремих тем і питань на основі навчальної, монографічної літератури, документів, матеріалів, періодичних видань; підготовка до консультації з викладачем;

-питання, які винесені на самостійне вивчення включені до питань модульної контрольної роботи;

-підготовка до заліку (екзамену).

Робота з джерелами.

За допомогою рекомендованої літератури студенти готують персональний опорний конспект, який є доповненням до конспекту аудиторних занять, центральне місце в якому доцільно відвести вивченню першоджерел. Саме вони, в усьому їх розмаїтті по кожному періоду української історії, неупереджено відбивають історичні реалії. Робота з джерелами допоможе студентам зорієнтуватись у широкому колі думок, позицій, що висловлюються у науковій та популярній літературі, засобами масової інформації. Зрештою, саме знання першоджерел є основою формування історичного мислення та політичної культури.

Студент повинен знати види (класифікацію) джерел по кожному питанню яке виноситься на самостійне вивчення, розуміти зміну їх пріоритетів залежно від періоду чи проблеми історії України, бачити інформаційний потенціал того чи іншого джерела, вміти критично його аналізувати. Зрозуміло, що на самостійне опрацювання виносяться лише опубліковані джерела. Особливу увагу слід звернути на розкриття змісту ключових термінів та понять, які даються в кожній темі.

Робота з підручниками та посібниками.

З проголошенням і розбудовою незалежної України вийшло друком багато посібників і підручників з історії України. На початку 90-х рр. було перевидано підручники корифеїв української Історичної науки М.Грушевського, М.Аркаса, Д.Дорошенка, І.Крип'якевича, О.Єфименко, Н. Полянської - Василенко та ін. Усі вони досить об'єктивно висвітлюють історичний поступ українського народу, однак, зі зрозумілих причин, не відображають історію радянської доби.

Тоді ж було видано українською мовою книгу канадського історика українського походження О.Субтельного “Україна: історія”. Цікава нетрадиційною концепцією української історії вона розрахована на зарубіжного читача. Про це свідчить й присвята, вміщена в канадському виданні: “Тим, хто покинув свою Батьківщину, але ніколи не забуває її”.

У другій половині 90-х років було підготовлено посібники з історії України, які відзначаються новими методологічними засадами, концепціями історичного поступу. їх автори врахували новітні досягнення української історичної науки. Серед цієї навчальної літератури виділяється “Історія України: Нове бачення” (1996р.) та “Історія України” (1997 р.) за редакцією директора Інституту історії НАН України академіка В.Смолія. Цікавими є підручники й посібники з історії України Н. Яковенко та авторських колективів, які очолювали Р. Лях та Б.Лановик. Підручники та посібники інших авторів та авторських колективів, а саме -: Аркас М. “Історія України – Русі”.-Київ, 1990. Бойко О. “Історія України”. - Київ, 2001. Грушевський М. “Ілюстрована історія України.” - Київ-Львів, 1992. Довідник з історії України. - Київ, 2001. Зайцев Ю. “Історія України”. - Львів, 1996. .Макар Ю. “Історія України від найдавніших часів до наших днів”.-Чернівці, 2000,- Турченко В. Новітня історія України (1917-1996рр) в двох частинах.-Київ, 1995. Юхименко П. Новітня історія України.-Київ, 1996.

Слід звернути увагу, що відповіді на питання , які виносяться для самоконтролю передбачають знання здобуті, як під час самостійного вивчення, так і під час аудиторних занять.

Основними формами контролю за самостійною роботою студентів є

- співбесіди на консультаціях;

- перевірка персональних опорних конспектів і конспектів першоджерел;

- тестування, семінарські заняття.

- модульні контрольні роботи

- заліки (екзамени).

Оформлення: Написання самостійного вивчення студента здійснюється у вигляді конспекту, який ведеться в другій половині робочого зошита студента. Самостійне вивчення пишеться ВЛАСНОРУЧНО. З дозволу викладача студент може здати самостійне вивчення і в друкованому вигляді.

Обсяг написання відповіді на питання, які виносяться на самостійне вивчення студентам не є регламентованим, але має бути достатнім для повного і всебічного розкриття даного питання.

Виконані завдання, які виносяться для студентів на самостійне вивчення мають бути здані викладачеві для перевірки, до модульного контролю знань студентів.

«ВІДМІННО» - виставляється, якщо при відповіді на питання студент виявив всебічні, систематизовані, глибокі знання програмного матеріалу, знання основної та додаткової літератури передбачених програмою. на рівні творчого використання.

«ДОБРЕ» - виставляється, якщо при відповіді на питання студент виявив повне знання програмного матеріалу, засвоєння основної літератури передбаченої програмою на рівні аналогічного його відтворенню.

«ЗАДОВІЛЬНО» - виставляється, якщо при відповіді на питання студент виявив повні знання основного програмного матеріалу в обсязі, який необхідний для подальшого навчання, здатність виконувати завдання передбачені програмою на рівні репродуктивного відтворення.

«НЕЗАДОВІЛЬНО» - виставляється, якщо при відповіді на питання студент виявив серйозні прогалини в знанні основного матеріалу, допустив принципові помилки при висвітлені питання на рівні нижче репродуктивного відтворення.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ОКРЕМИХ ПИТАНЬ ТА ТЕМ КУРСУ “ІСТОРІЯ УКРАІНИ”

З метою більш ефективного, самостійного засвоєння матеріалу пропонується кожну тему чи питання вивчати за рекомендованими планом і літературою.