- •Вступ. Поняття економіки як науки
- •Принципи економіки як науки
- •1 Взаємодія теорії та практики
- •Взаємозв’язок макро – та мікроекономіки
- •Принцип історичного реалізму
- •Тема 1 народногосподарський комплекс україни. Підприємство в сучасній системі господарювання
- •!!!! Галузь промисловості - це якісно однорідна сукупність підприємств різних форм власності, що поєднуються за такими схожими ознаками :
- •Особливостями публічного акціонерного товариства ( пат) є:
- •Приватні ат і тов
- •Види акцій
- •Види цін акцій
- •Тема 2 персонал підприємства
- •Середньооблікова чисельність персоналу
- •Тема 3 капітал, виробничі фонди і нематеріальні ресурси.
- •Інші необоротні матеріальні активи :
- •Загальна тенденція динаміки технологічної структури оф характеризується поступовим збільшенням їх активної частини.
- •Випуск продукції з 1 м² виробничої площі
- •Ступінь завантаження одиниці обладнання.
- •Коефіцієнт працюючого обладнання ( або коефіцієнт змінності )
- •Об’єкти промислової власності :
- •Об’єкти, які охороняються авторським правом і суміжними правами :
- •Інші ( нетрадиційні ) об’єкти інтелектуальної власності :
- •Розглянемо деякі об’єкти промислової власності
- •Тема 4 оборотні кошти
- •Тема 5 Виробництво, якість і конкурентоспроможність продукції
- •Тема 6 Організація виробництва. Виробничий процес. Потокове виробництво
- •Порівняльна характеристика типів виробництва
- •За кількістю типів виробів, що збираються (оброблюються) на пл :
- •За ступенем механізації технологічних операцій :
- •Основні параметри потокових ліній:
- •Тема 7 планування діяльності підприємства
- •Необхідність планування виробництва. Функції планування.
- •Основні види планування на підприємстві. Класифікація планів.
- •Функції планування
- •Тема 8 поняття собівартості та ціни продукції ( послуги ).
- •Види собівартості
- •Основні види ринкових цін
- •Система знижок
- •Тема 9 : регулювання, прогнозування та планування діяльності
- •Прогнозування розвитку підприємства.
- •Тема 10 : Виробнича структура та інфраструктура підприємства
- •1. Організація виробництва охоплює всі ланки - від галузі народного господарства до робочого місця.
Тема 8 поняття собівартості та ціни продукції ( послуги ).
1. Поняття собівартості продукції (послуги ), її види та склад.
2. Поняття ціни продукції. Система цін та знижок.
1. Витрати виробництва знаходять своє вираження в показниках собівартості продукції , що в грошовому виразі характеризує всі матеріальні витрати і витрати на оплату праці, необхідні для виробництва і реалізації продукції.
Сума витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції ( робіт, послуг ), а також податки, збори і обов'язкові відрахування становить повну собівартість продукції. Для визначення витрат на одиницю товару використовують класифікацію за статтями калькуляції, які дозволяють врахувати витрати безпосередньо пов'язані з виробництвом конкретного виробу. Згідно з Законом України “ Про оподаткування прибутку підприємств “ кожне підприємство самостійно обирає і затверджує перелік статей калькуляції одиниці виробу, бо цей перелік залежить від напрямку діяльності підприємства. Інформацію про склад статей калькуляції містить Положення ( стандарт ) № 16 “ Витрати “.
У собівартість продукції включаються :
-
витрати на освоєння виробництва ;
-
витрати на оплату праці з відрахуваннями на державне соціальне страхування і пенсійне забезпечення та у фонд зайнятості; відрахування на обов'язкове медичне страхування ;
-
витрати некапітального характеру , пов'язані з удосконалюванням технологій і організацією виробництва , а також з покращанням якості продукції ;
-
витрати на обслуговування виробничого процесу та ремонти ;
-
витрати на забезпечення нормальних умов праці і техніки безпеки ;
-
витрати, пов'язані з процесом управління виробництвом ;
-
витрати по транспортуванню робітників до місця роботи;
-
виплати, передбачені законодавством про працю (оплата відпусток, компенсацій і т.д.);
-
витрати на оплату відсотків по короткострокових позичках банків, оплата банківських послуг ;
-
витрати на гарантійне обслуговування продукції;
-
витрати, пов'язані зі збутом продукції ;
-
витрати на відтворення основних виробничих фондів ( амортизація ) ;
-
втрати від простоїв за внутрішньовиробничими причинами .
Розмір цих витрат залежить від цін на ресурси, які необхідні для виробництва товару, а також від технологій їх використання. Причому, підприємство повинно використовувати такі методи виробництва, що були б ефективні , тобто кожне підприємство намагається вибрати такий технічно ефективний процес виробництва , що забезпечував би найменші витрати виробництва.
Види собівартості
$1 Залежно від часу виникнення витрат існують планова та фактична ( звітна ) собівартість. На промислових підприємствах розробляються планові і звітні калькуляції. Планові розробляються у плановому відділі на плановий період за плановими нормами витрат. Фактичні - відображають фактичні витрати на випуск і реалізацію продукції, дані про які збирають у бухгалтерії. Порівняння планових і фактичних калькуляцій дозволяє виявити відхилення у витратах і визначити спосіб їх зниження.
$2 Залежно від зв'язку витрат із процесом виробництва розрізняють цехову , виробничу і повну собівартість продукції.
Цехова собівартість включає суму витрат, пов’язаних із виробництвом продукції в цехах.
Виробнича собівартість включає цехову собівартість і витрати, пов’язані з управлінням, організацією й обслуговуванням підприємства в цілому ( тобто адміністративні витрати ).
Повна собівартість включає виробничу собівартість і витрати на збут, пов’язані з реалізацією продукції й інші витрати, що не відносяться до виробництва продукції .
2. В умовах ринку ціна активно впливає на розвиток суспільства та рівень життя людей. Ціна - грошовий вираз вартості товару. Ціна – величина не постійна. Вона, як правило, не збігається з вартістю. Вона може бути вищою від вартості при дефіциті товарів на ринку або нижчою при їх надлишку, вона залежить також від купівельної спроможності грошової одиниці.
В чітко налагодженій економіці передбачається взаємодіюча система цін на різні групи товарів і послуг. Існує класифікація цієї системи:
-
За особливостями купівлі – продажу та за сферами економіки:
-
оптові ціни, за якими підприємства продають свою продукцію іншим підприємствам ;
-
тарифи за перевезення вантажів, а також споживання електроенергії, води, палива тощо;
-
закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію;
-
роздрібні ціни, за якими товари і послуги реалізуються населенню.
-
світові ціни, найчастіше це – ціни провідних фірм світу.
-
За ступенем регулювання:
-
централізовано-фіксовані та регульовані;
-
договірні;
-
вільні.
3. Залежно від території дії:
-
Єдині ціни можуть встановлюватися і регулюватися державними органами. Мова йде про такі види продукції, як , наприклад, газ , електроенергія і деякі інші.
-
Регіональні ціни можуть регулюватися регіональними органами влади і керування. Ці ціни орієнтуються при своєму формуванні на витрати виробництва і реалізації, що складаються в даному регіоні (ціни і тарифи на більшість комунальних послуг, вартість проїзду у міському транспорті, а також закупівельні ціни на продукцію сільського господарства).
-
Зональні ціни встановлюються на продукцію добувних галузей промисловості із врахуванням різного рівня собіварстості добування в різних природно-геогарфічних умовах. Це, наприкла, ціни на залізну, марганцеву та інші руди, вугілля, нафту тощо.
-
Поясні ціни встановлюються за районами ( поясами ) споживання продукції з урахуванням місця її виробництва та затрат на транспортування в різні райони. Наприклад, ціни на вино, овочі, фрукти тощо. Пояси визначає держава або вони можуть скластися стихійно, якщо певні товари не виготовляються в даному районі. В Україні встановлених державою поясів немає, але активно працюють стихійно ссформовані цінові пояси.
4. Залежно від ступеню новизни товару розрізняють встановлення цін:
-
на нові товари
-
на товари, які реалізуються на ринку відносно тривалий час.
-
При випуску нових товарів практика багатьох країн виробила цілий ряд цін:
-
Психологічна ціна. Визначаючи ціну, продавець повинний враховувати психологію її сприйняття споживачем. Ціна на товар установлюється нижче круглої суми, наприклад, 99, а не 100 грн., 599, а не 600 грн. тощо. Тоді у покупця створюється враження точного визначення витрат на виробництво і неприпустимість обману, а також більш низької ціни, поступки покупцю і виграшу для нього, враховується і така особливість психології покупців: вони люблять одержувати решту. У дійсності у виграші залишається продавець.
-
Престижна ціна встановлюється на вироби дуже високої якості відомої фірми, що володіють унікальними властивостями.
-
Ціна за проникнення на ринок. Найчастіше ця ціна менша за діючі на даному ринку на аналогічний товар, це робиться для того, щоб споживачі помітили товар, спробували його, може й звикли ( а потім ціну можна збільшити ).
-
“ Зняття вершків “ - продаж нового товару за підвищеною ціною, покивін є “ родзинкою “ на ринку. Потім почне діяти “ ефект снобізму “, який полягає в тому, що деякі споживачі нізащо не куплять товар, який купує більшість людей.
-
Ціна слідування за лідером - фірма призначає на новий товар таку ж ціну, яку тримає фірма- лідер. Така практика не дуже виправдовує себе і навіть може призмести до серйозних неприємностей. Справа в тому, що фірма -лідер має великі обсяги виробництва, а отже – нижчу собівартість, ніж нові фірми. Тому лідер може собі дозволити такий прийом конкурентної боротьби, як зниження ціни, а для нової фірми подальше “ слідування за лідером “ може обернутися збитками, навіть банкрутством.
-
На товари, які реалізуються на ринку тривалий час, установлюються такі види цін .
-
Ковзаюча ( рос. “ скользящая “ ) ціна встановлюється майже в прямій залежності від співвідношення попиту і пропозиції і поступово знижується в міру насичення ринку. Такий підхід до визначення ціни приймається частіше усього по виробам масового попиту.
-
Довгострокова ціна встановлюється на товари масового попиту. Ця ціна не підпадає змінам протягом тривалого часу.
-
Ціни споживчого сегмента ринку встановлюються на приблизно ті самі види товарів і послуг, реалізованих різним соціальним групам населення з неоднаковим рівнем прибутків за різними цінами.
-
Нижче, чим у більшості підприємств, установлюються ціни на товари, що доповнюють інший товар, реалізований по звичайній ціні. Ці ціни використовуються як реклама.