Моніторинг порушень прав журналістів

2001 рік

За 2001 рік було порушено 72 карні справи за фактами протиправних дій стосовно працівників ЗМІ. У тому числі 24 справи – із приводу крадіжок, 17 – із приводу пограбувань, в 9 справах розглядаються випадки хуліганства і в 3 йдеться про розбійні напади.

2002 рік

27 березня на сайті “Телекритики” було викладено результати моніторингу прав журналістів та утиску друкованих ЗМІ, підготовлені Українським незалежним центром політичних досліджень. Моніторинг було здійснено співробітниками Українського незалежного центру політичних досліджень в період з 1 грудня 2001 року до 26 березня 2002 року в рамках проекту “Аналітика та інформування для розвитку демократичних інституцій”. Об’єктом моніторингу виступили друковані мас-медіа.

Всього зафіксовано 27 випадків тиску. Структура порушень виглядає наступним чином: 20% − перешкоджання збору інформації; 11% − перешкоджання опрацюванню інформації; 54% − перешкоджання поширенню інформації; 46% − застосування фізичного насильства щодо журналістів та працівників, причетних до поширення ЗМІ; 11% − переслідування журналістів через виконання ними професійних обов’язків. У багатьох випадках зафіксована наявність декількох видів тиску, тому сумарний відсоток видів порушень перевищує 100%. Географічний розподіл випадків застосування фізичного насильства: випадки зафіксовано у Львівській, Запорізькій, Чернігівській, Черкаській, Чернівецькій та Херсонській областях.

***

28 січня в місті Бердянську Запорізької області невідомий плеснув розчином соляної кислоти в обличчя головного редактора газети “Бердянськ деловой” Тетяни Горячевої. Це сталося пізно ввечері на одній з неосвітлених вуличок морського курорту. Міліція висунула версію про родинно-побутові причини того, що сталося. А колеги Тетяни Горячової пов’язують трагедію з її професійною діяльністю. “Я впевнена, що спроба осліпити мене є помстою”, − переконана головний редактор газети. За два дні до нападу на стіні редакції з’явився напис образливого змісту, появу якого Т. Горячева схильна розцінювати як попередження. Тиждень до цього сталася аварія, в якій отримав струсок мозку шеф-редактор “Бердянска делового” Сергій Білоусов − автомобільну катастрофу він також не вважає випадковістю. (“Сегодня”, 31 січня 2002 р.).

2003 рік

Інформаційна хроніка: 4 українські журналісти загинули за нез’ясованих обставин або були вбиті; 42 журналісти зазнали нападів, погроз, залякувань; 38 українських мас-медіа заявили про економічний, політичний або непрямий тиск на себе або своїх співробітників; 33 факти перешкоджання виконанню журналістських обов’язків; 46 позовів подано проти українських ЗМІ й окремих журналістів; 20 позовів проти представників влади та державних установ ініціювали самі ЗМІ та журналісти (Дані моніторингу ІМІ).

***

8 квітня в Іраку загинув український журналіст, телеоператор агентства “Рейтер” Тарас Процюк. Загинув не випадково, його було вбито. Це сталося в ту мить, коли з чотирнадцятого поверху готелю “Палестина”, він знімав американську танкову колону, яка переходила річну Тиґр. Раптово танк повернув своє жерло у бік готелю і стрелив. Військові знали, що там перебувають журналісти, однак, як пояснив командир 3-ї механізованої дивізії армії США, “це був вогонь у відповідь, бо в будинку “працював” іракський снайпер”. Недостовірність свідчень американських військовиків, підтверджує останнє відео Тараса. Коли колеги, після вибуху кинулися на балкон, Тарас лежав у калюжі крові вже непритомний, а біля нього неушкоджена камера знімала небо. На камері знятий танк і чути фатальний постріл, натомість жодного пострілу з боку “Палестини” камера Тараса не зафіксувала.

***

Кримські журналісти заявляють, що прес-служба Президента перешкоджає їм виконувати свої професійні обов'язки

Кримська Асоціація вільних журналістів висловлює рішучий протест проти дій прес-служби Президента України та його прес-секретаря Олени Громницької, які перешкоджа­ють виконанню професійних обов’язків журналістів.

Як ідеться в заяві координаційної ради асоціації, 6 жовтня в Сімферополі під час прове­дення офіційного заходу за участю Президента Леоніда Кучми співробітники прес-служби Президента та особисто О. Громницька чинили тиск на журналіста Лілю Буджурову. Зокре­ма О. Громницька настійно “радила” журналістці не ставити Президентові запитання про ситуацію навколо односторонніх дій Росії в Керченській протоці, обґрунтовуючи свою “по­раду” відсутністю цього питання в плані заходу, під час якого журналісти, власне, й отриму­ють нагоду ставити главі держави будь-які запитання. Як підкреслили автори заяви, почув­ши відповідне прохання представників преси, Президент згодився прокоментувати цю акту­альну для україно-російських відносин подію.

Проте через якийсь час Л. Буджуровій повідомили, що її позбавлено акредитації на саміті Україна  ЄС, який мав відбутися 78 жовтня в Ялті, попри те, що журналістка була акре­дитована на цю подію в установлений термін із дотриманням усіх необхідних вимог, заявле­них організаторами. Ввечері 6 жовтня інформація про анулювання акредитації підтвердила­ся. Представник прес-центру МЗС України, котрий удень повідомляв Л. Буджуровій, що її прізвище міститься в списку журналістів, які мають висвітлювати хід саміту, ввечері того дня заявив, що в списках, затверджених О. Громницькою, замість Л. Буджурової вже внесе­но прізвище іншого журналіста.

Кримська Асоціація вільних журналістів вимушена в цій ситуації зробити висновок про те, що “таким чином прес-секретар Президента України “покарала” журналіста за “норов­живість”. Тим самим О. Громницька, порушуючи чинне законодавство і використовуючи своє службове становище, перешкоджала виконанню професійних обов'язків представни­ком мас-медіа’. Кримські журналісти також переконані, що “подібна поведінка службовця адміністрації Президента підтверджує думку, висловлену в резолюції Парламентської асам­блеї Ради Європи про тривкі проблеми зі свободою слова в Україні. Показово, що українсь­кий журналіст був позбавлений акредитації саме на саміт Україна  ЄС, де Україна знову декларуватиме свій європейський вибір, прихильність до принципів демократії, прав люди­ни і свободи слова”.

Відтак кримська Асоціація вільних журналістів мусила констатувати, що “випадки обме­ження свободи преси з боку прес-служби Президента останнім часом стали нормою її робо­ти. За всю літню відпустку Л. Кучми в Криму, під час якої він працював й активно брав участь у різних заходах на півострові, журналісти практично не мали нагоди дізнатися дум­ку глави держави про найважливіші події в житті країни і донести її до українських грома­дян”.

Кримська Асоціація вільних журналістів заявляє, що “подібний стиль роботи прес-служби Президента  це не тільки неприпустимий прецедент для країни, яка називає себе європей­ською, але й замах на конституційне право громадян України на отримання інформації” (УНІ-АН, 7 жовтня 2003 року).

***

Київський районний суд міста Донецька засудив до 12 років позбавлення волі вбивцю журналіста “Донецьких новин”

13 жовтня Київський районний суд м. Донецька засудив до 12 років позбавлення волі 34-річного Олександра Бердника  вбивцю журналіста газети “Донецкие новости” Олександ­ра Паніча.

Як повідомляє інтернет-сайт “Острів”, у своєму останньому слові підсудний повністю визнав свою провину і заявив, що, вбивши О. Паніча, він втратив друга і зробить усе можли­ве, аби спокутувати свою провину і довести, що слово «друг» для нього не пусте слово.

У листопаді 2002 року злочинець по-звірячому вбив журналіста “Донецких новостей” і викинув розчленоване тіло жертви в річку Кальміус. І хоча ні державний обвинувач, ні пред­ставник потерпілої сторони не мають наміру оскаржити рішення суду першої інстанції, ко­леги загиблого вважають, що в цій справі, як і раніше, залишається багато білих плям (інтернет-видання “Телекритика”, 17 жовтня 2003 року).

***

Депутат В. Гаврилюк заперечує, що на його зустріч з виборцями в Кременчуці не пустили представників недержавних ЗМІ

Народний депутат України Василь Гаврилюк спростовує інформацію про те, що на його зустріч з виборцями, яка відбулась 15 жовтня в четвертій міській лікарні м. Кременчука Полтавської області, не пустили представників недержавних ЗМІ.

Як ідеться в коментарі прес-служби депутата, формат зустрічі не передбачав проведення прес-конференції. Після зустрічі з колективом лікарні В. Гаврилюк пішов до кабінету голо­вного лікаря. За ним вирушили й журналісти, оскільки представниця газети “Кременчуцкий телеграфь” вимагала провести прес-конференцію. Зрозуміло, наголосили в прес-службі депутата, що з кабінету головного лікаря журналістів попросили піти. Інформація про те, що там залишилися представники державних ЗМІ, не відповідає дійсності, тому що жодної бесіди В. Гаврилюка з журналістами не передбачалося і не проводилося.

Як повідомив УНІАН, про те, що представників недержавних ЗМІ не пустили на зустріч В. Гаврилюка з виборцями в кременчуцькій лікарні, заявив агентству уповноважений Комі­тету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації в Полтавській області, головний редактор газети “Кременчуцкий телеграфь” Сергій Кулясов.

За словами С. Кулясова, зустріч депутата В. Гаврилюка була проведена з нагоди передачі лікарні медичного обладнання. Про цей захід організатори зустрічі поінформували тільки державні ЗМІ − газету Кременчуцької міськради “Вісник Кременчука”, Полтавську обласну державну телерадіокомпанію “Лава”, міське радіо та регіональне радіо “Ера”.

За його твердженням, представники недержавних ЗМІ Кременчука, а саме газети “Кре­менчуцкий телеграфь”, ТРК “Аллюр”, радіо “Європа плюс Кременчук”, які прибули на офіційний захід, не отримали можливості поспілкуватися з депутатом.

С. Кулясов розповів, що з ініціативи В. Гаврилюка та заступника начальника Кременчуц­ького міського відділу охорони здоров’я представникам недержавних ЗМІ запропонували покинути приміщення, в якому, проте, залишилися представники вищезгаданих державних ЗМІ (УНІАН, 17 жовтня 2003 року).

***

Прокуратура Сумщини констатувала, що жодного серйозного порушення прав журналістів в області не зареєстровано

Прокуратурою Сумської області проведено перевірку, яка мала на меті виявити порушення прав журналістів. Про це повідомили УНІАН у прес-службі Генеральної прокуратури Укра­їни.

Як заявив прокурор Сумської області Юрій Ударцов, жодного серйозного порушення тут не було зареєстровано. Щоправда, як зазначив він, інколи трапляються ситуації, коли журна­лістам не дозволяють бути присутніми на апаратних засіданнях міськради. Такі випадки Ю. Ударцов вважає “необґрунтованою відмовою” і нагадує, що відмову в акредитації журналі­ст має право оскаржити в суді.

Тим часом Шосткінська міжрайонна прокуратура направила до суду кримінальну справу, порушену проти начальника міського РАГСу за перешкоджання професійній діяльності жур­налістів.

Як ідеться в повідомленні Генпрокуратури, “у Шостці з 1991 року виходить популярний тижневик “Перекресток”, заснований місцевою телекомпанією. Неабиякий інтерес читачів викликала його постійна рубрика “Архіваріус”, де друкувалися дані про народжуваність, смертність та кількість одружень за тиждень. Цю інформацію з дня існування видання нада­вали у міському РАГСі. Але віднедавна його начальник почала відмовляти журналістам у співробітництві, мотивуючи відмову тим, що газета “не хоче натомість безкоштовно друку­вати їхню рекламу”. Не допоміг і офіційний письмовий запит головного редактора. Газеті довелося рубрику згорнути і звернутися за допомогою до прокуратури.

Прокурорська перевірка підтвердила законність вимог журналістів і вказала на неправоту чиновниці, яка, до слова, має юридичну освіту, а отже, повинна знати про ст. 171 Кримінального кодексу України, яка за перешкоджання професійній діяльності журналістів передбачає санкції аж до обмеження волі на три роки.

Утім, ця начальниця виявилася недобросовісною і в інших ділах − невдовзі працівники міліції спіймали її в момент отримання тисячі доларів за термінову реєстрацію шлюбу. Тепер їй загрожує ще й покарання за хабарництво (УНІАН, 28 жовтня 2003 року).

***

Видавництво “Донеччина” відмовилося друкувати газету “Острів” з журналістським розслідуванням про Геннадія Васильєва

АТЗТ “Видавництво “Донеччина” 11 листопада відмовилося друкувати черговий номер газети “Острів”.

Як повідомляє Інтернет-сайт Центру досліджень соціальних перспектив “Острів”, за день до цього головний технолог підприємства Володимир Дятловський в особистій розмові з головним редактором “Острова” Євгеном Талишевим сказав, що видавці не мають до ви­дання жодних претензій, але надалі друкувати газету “не можуть”. За цього В.Дятловський, за словами Є. Талишева, запевнив, що до отримання редакцією офіційного повідомлення про одностороннє розірвання договору чергові номери газети буде надруковано.

Проте вже вранці 12 листопада, коли номер “Острова”, де було вміщено закінчення журналістського розслідування Володимира Бойка “В краю неляканих прокурорів», було зверстано і виведено на друкарські плівки, з виробничого відділу видавництва надійшло телефонне повідомлення, що “Донеччина” друкувати “Острів” більше не буде.

Постійний автор “Острова” В. Бойко переконаний, що відмова “Донеччини” друкувати незалежну газету викликана публікацією його журналістського розслідування про бізнес першого віце-спікера Геннадія Васильєва − претендента на посаду Генпрокурора, який рані­ше був прокурором Донецької області (УНІАН, 14 листопада 2003 року).

***

Київська незалежна медіа-профспілка створить “групу швидкого реагування”, яка збиратиме інформацію про напади на журналістів

Київська незалежна медіа-профспілка (КНМП) планує створити “групу швидкого реагу­вання”, яка буде виїжджати в регіони, збирати інформацію про напади і тиск на журналістів та “надавати її журналістській спільноті”.

Як передає кореспондент УНІАН, про це повідомив голова КНМП Сергій Гузь на конфе­ренції “Соціальний захист журналістів. Роль профспілок. Український та західний досвід”, яка відбулася 14 листопада в Києві. За його словами, до складу групи входитимуть провідні журналісти, які спеціалізуються на журналістських розслідуваннях. Медіа-профспілка, як зазначив С. Гузь, своєю чергою, буде “реагувати через Генеральну прокуратуру, МВС, міжна­родні профспілки”.

Він повідомив, що під час президентської виборчої кампанії медіа-профспілка надаватиме журналістам юридичну підтримку та проводитиме моніторинг ЗМІ (УНІАН, 14 листопада 2003 року).

***