1. Дослідження швидкості зорової моторної реакції.

Досліджуваному пропонують картку з набором цифр до 35, які розміщені у випадковій комбінації. Потрібно якнайшвидше знайти, назвати і показати на картці всі цифри у зростаючому порядку, а потім у зворотному порядку. У першому випадку в нормі витрачається 40-60с, в другому – 60-75с.

2. Визначення латентного періоду відповіді на словесний подразник за асоціацією.

Експериментатор називає 20 слів (іменники), досліджуваний повинен якнайшвидше назвати слово (дієслово, прикметник), що виникло за асоціацією. Зафіксувати час від кінця почутого слова до початку названого (латентний період відповіді – ЛП) і саму відповідь. Тривалість всіх латентних періодів складають і визначають середню величину. Якщо ЛП менше 3с, то рухливість нервових процесів висока. Якщо ЛП подовжується до кінця експерименту, то у обстежуваного мала сила збудження і він швидко втомлюється. Повторення однакових слів свідчить про інертність нервових процесів. За співвідношенням конкретних і абстрактних понять говорять про перевагу конкретного чи абстрактного мислення.

Результати :

1.______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

2. Список слів для оцінки рухливості нервових процесів

Слово	Асоціація	Латентний період

Середній латентний період - __________ с.

До кінці експерименту латентний період подовжується – так (ні), що свідчить про

_______________________________________________________________________________

Повторень ____________, що свідчить _____________________________________________

Конкретних понять ________, абстрактних __________, що свідчить

_______________________________________________________________________________

Висновки : Оцініть рухливість нервових процесів у пацієнта.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практична робота №3: "Дослідження темпераменту "

Порядок роботи :

1. Поділити аркуш паперу на 4 частини і кожну позначити відповідно до назви темпераменту

2. Експериментатор зачитує типові для кожного типу темпераменту риси, а пацієнт у відповідній колонці ставить знак «+», якщо йому властива ця риса.

3. Підраховують загальну кількість «+» і кількість «+» у кожній колонці.

4. Частку кожного типу темпераменту розраховують за формулою : Т = (а : А) × 100%, де Т -

% вираженості данного темпераменту, а – кількість «+» у колонці цього темпераменту,

А – загальна кількість «+». Якщо % якось типу темпераменту становить 40% і більше –

цей тип домінує, 30 – 35% яскраво виражений, 20 – 25% - достатньо виражений, менше

20% слабо виражений, менше 10% - не виражений.

Результати :

	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20
х
ф
с
м

________________________________________________________________________________________________

Висновки : Зазначити який тип темпераменту домінує у пацієнта.

________________________________________________________________________________

Підпис викладача _____________

Практичне заняття № 18 Дата:_______________

Тема: " Практичні навички з фізіологіі ВНД " (4 год).

Індивідуальна робота студентів – захист рефератів.

Список тем рефератів:

1. Вплив соціальних факторів на формування вищих психічних функцій.

2. Аналітико-синтетична діяльність кори великих півкуль.

3. Циркадні ритми людини.

4. Роль лімбічної системи у формуванні емоцій.

5. Нейрохімічні основи пам’яті.

6. Організація первинної і вторинної пам’яті.

7. Біологічні мотивації та інтелект.

8. Механізм розвитку сну.

9. Функціональні та структурні передумови формування свідомості.

10. Роль префронтальної кори в розробці стратегії поведінки.

11. Принципи управління поведінковими реакціями у людини.

12. Основи формування автоматичних рухів у поведінці людини.

13. Природа нервових процесів, що лежать в основі мислення.

14. Принципи кодування і передачі сенсорної інформації.

15. Нейронні механізми роботи кори великих півкуль.

16. Сприйняття інформації та емоції.

17. Просторова організація процесів головного мозку.

18. Основи формування абстрактного мислення.

19. Нейрофізіологічні аспекти системних механізмів поведінки.

20. Роль біологічних мотивацій у формуванні емоцій.

21. Інформаційні процеси головного мозку.

22. Механізми оцінки сигналів з навколишнього середовища в корі великих півкуль.

23. Основи адаптації людини до нових умов навколишнього середовища.

24. Принципи цілісності в діяльності головного мозку.

25. Механізми формування харчової поведінки людини.

26. Роль інстинктів у життєдіяльності людини.

Практичне заняття № 19 Дата:_______________

Тема: "Дослідження фізично-хімічних властивостей крові. Визначення ШОЕ" (4 год.)

Питання до підготовки:

1. Функції крові.

2. Об’єм циркулюючої крові (ОЦК). Фактори, які визначають ОЦК.

3. Склад периферичної крові.

4. Гематокрит. Фактори, які визначають гематокрит. Методи визначення гематокриту.

5. Значення води.

6. Склад і значення білків плазми крові.

7. Роль онкотичного тиску в перерозподілі води в організмі.

8. Значення електролітів плазми крові.

9. Поняття про ізотонічні, гіпотонічні і гіпертонічні розчини.

10. Вимоги до кровозамінників.

11. Поняття про плазмоліз і гемоліз клітин.

12. Осмотичний тиск плазми крові. Функціональна система, що забезпечує сталість осмоти

чного тиску.

13. Фізико-хімічні властивості крові.

14. Активна реакція крові. Механізми забезпечення сталості рН.

15. Принципи функціонування буферних систем.

16. Показники кислотно-основного стану крові.

Література:

1. Нормальна фізіологія / За ред. В.І. Філімонова – Київ: Вища школа, 1994, с. 244-253.

2. Физиология человека / Под ред. Г.И. Косицкого – Москва: Медицина, 1985, с. 211 – 217

3. Гарбузова В.Ю. Фізіологія крові. – Суми: Вид-во СумДУ, 2007, с. 5 - 25, 30-32, 102 – 103.

Практична робота №1 : "Визначення ШОЕ"

Кров є одночасно справжнім колоїдним розчином і суспензією. Частинки речовин, суспензовані у рідкому середовищі, випробовують на дію протилежно спрямованих сил: сили тяги, що забезпечує осідання частинок, та дифузії, за рахунок якої частинки колоїдів переміщуються.

Установлено, що швидкість осідання частинки прямо пропорційна квадрату її радіуса та різниці щільності суспензованої речовини й розчинника, а також обернено пропорційна в’язкості розчинника. Велике значення мають і заряди частинок, що містяться у розчині.

Формені елементи, суспензовані у розчині колоїдів плазми та міцно зв’язані з ними зарядами, осідатимуть у стабілізованій крові за рахунок посилення їх агломерації. При цьому кров розділиться на 2 шари: верхній – плазма та нижній – формені елементи.

Співвідношення холестерину й лецитину в плазмі, вміст жовчних пігментів та жовчних кислот, зміна в’язкості, pН, властивості еритроцитів, кількість гемоглобіну тощо впливають на ШОЕ.

Головними ж чинниками, від яких залежить ШОЕ, вважають якісні та кількісні зміни білків у плазмі. Так, збільшення кількості великодисперсних білків ( глобулінів) призводить до підвищення ШОЕ, а зменшення їх концентрації та збільшення вмісту альбумінів зумовлюють її зниження.

ШОЕ дає деяке уявлення про співвідношення між білками плазми та їх електростатичну взаємодію з еритроцитами крові.

У нормі ШОЕ у чоловіків дорівнює 2–10 мм/год., у жінок – 2–15 мм/год.

Матеріали та обладнання: апарат Панченкова, до якого входять штатив з гумовою основою, капіляри для визначення ШОЕ, годинникове скло, 5% розчин натрію цитрату, 96% спирт етиловий, 2% розчин йоду спиртовий, вата, гумова груша.

Порядок роботи :

1. Промити капіляр 5% розчином натрію цитрату.

2. У капіляр до позначки „Р” (реактив) набрати 5% розчин натрію цитрату і випустити на годинникове скло.

3. У капіляр до позначки „К” (кров) набрати кров 2 рази і випустити її на годинникове скло.

4. Ретельно змішати кров з розчином (співвідношення 4:1),набираючи суміш у капіляр та випускаючи її декілька разів.

5. Набрати отриману суміш до позначки „К”.

6. Обережно зняти ватою кров з носика капіляра.

7. Помістити капіляр в апарат Панченкова.

8. Через 1 годину визначити величину просвітлілого шару плазми в мм, яка є мірою ШОЕ.

Результати: 1. Замалювати апатат Панченкова і капіляр для визначення ШОЕ.

2.Записати величину ШОЕ в нормі.

3.Записати величину стовпчика плазми над еритроцитами, що осіли (мм / год.).

1

Апарат Панченкова

)

Капіляр для визначення ШОЕ

2) В нормі ШОЕ = мм/год. – для чоловіків;

ШОЕ = мм/год. – для жінок.

3) В досліджуваній крові ШОЕ = мм/год.

Висновки: 1. Чи нормальна величина ШОЕ в досліджуваній крові?

2. Чи нормальне співвідношення альбумінів і глобулінів у плазмі крові?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Підпис викладача _______________