- •Загальна теорія держави і права
- •Передмова
- •Частина і. Теорія держави ¶ Розділ і¶ Предмет, методи та функції теорії держави і права
- •§ 1. Загальна характеристика теорії держави і права
- •§ 2. Предмет теорії держави і права
- •§ 3. Методологія теорії держави і права
- •§ 4. Функції теорії держави 1 права, її місце в системі юридичних наук
- •§ 5. Значення теорії держави і права для підготовки співробітників правоохоронних органів
- •¶ Розділ II Походження, соціальна сутність і причини виникнення держави
- •§ 1. Первісне суспільство: економічна основа, організація соціальної влади
- •§ 2. Шляхи виникнення держави і права: загальне й особливе у їх виникненні
- •§ 3. Загальна характеристика теорій походження держави
- •§ 4. Причини утворення національних держав
- •Розділ III Взаємозв'язок і взаємодія суспільства, особи, держави і права
- •§ 1. Поняття суспільства: суспільно-екоиомічна формація, соціальні суб'єкти, соціальні системи та соціальне регулювання
- •§ 2. Особа як соціальний суб'єкт державно-правових відносин
- •§ 3. Співвідношення держави і права з природою, суспільством та економікою
- •Розділ IV Держава: поняття, ознаки, сутність
- •§ 1. Загальне поняття. Сутність і ознаки держави
- •§ 2. Держава і влада
- •¶ Розділ V Типологія держав
- •§ 1. Поняття типу держави та проблеми класифікації
- •§ 2. Рабовласницька держава. Соціально-економічна основа і сутність рабовласницької держави
- •§ 3. Феодальна держава, її соціально-економічна основа і сутність
- •§ 4. Капіталістична держава, її соціально-економічна основа і сутність
- •§ 5. Соціалістична держава
- •§ 6. Держави у пос індустріальному суспільстві
- •§ 7. Окремі типи сучасних держав
- •Розділ VI Функція держави
- •§ І. Поняття та зміст функцій держави
- •§ 2. Класифікація функцій держави
- •§ 3. Головні внутрішні функції
- •§ 4. Зовнішні функції
- •§ 5. Форми і методи здійснення функцій держави
- •Розділ VII Форма держави
- •§ 1. Поняття форми держави
- •§ 2. Форма правління: поняття та різновиди
- •§3. Форма державного устрою: поняття та різновиди
- •§ 4. Державний режим та його види
- •Розділ VIII Механізм держави
- •§ І. Поняття механізму держави та його структура
- •§ 2. Державні органи: їх ознаки, характеристика і види
- •Розділ IX Політична система суспільства
- •§ 2. Поняття політичної системи суспільства
- •§ 3. Партії і держава в політичній системі суспільства: їх місце і роль
- •Розділ X Правова, соціальна держава: походження, зміст, соціальне призначення
- •§1. Ідея правової держави як загальнолюдська цінність
- •§ 2. Правова держава: сутність, ознаки
- •§3. Поняття, риси соціальної держави
- •Соціальна держава передбачає:
- •§4. Конституція україни передумова побудови соціальної, демократичної, правової держави
- •Розділ XI Права, свободи та обов'язки людини і громадянина
- •§1. Права людини: історія і сучасність
- •§2. Основні права людини: поняття, класифікація
- •§3. Міжнародні механізми захисту основних прав людини
- •§4. Права, свободи та обов'язки людини і громадянина за конституцією україни
- •Розділ XII Демократія та її форми
- •§1. Демократія: поняття та основні засади
- •§2. Демократія як цінність для суспільства
- •§3. Шлях до громадянського суспільства соціальна основа сучасної держави, влади і демократії
- •Частина II теорія права Розділ XIII Поняття, суть і соціальність права
- •§ І. Розуміння правду світовій і вітчизняній юриспруденції
- •§ 2. Поняття права
- •§ 3. Співвідношення права й закону
- •§ 4. Сутність і зміст права. Його роль у реалізації загальносуспільних інтересів
- •§5. Принципи права
- •§ 6. Соціальна цінність, функції права та його структура
- •§ 7. Право україни на сучасному етапі
- •Розділ XIV Норми права та інші соціальні норми
- •§ 1. Соціальні норми та їх класифікація
- •§ 2. Поняття правової норми та її ознаки
- •§ 3. Співвідношення норм права і норм моралі
- •§ 4. Структура правової норми
- •§ 5. Способи викладу правових норм
- •§ 6. Класифікація норм права
- •Розділ XV Форми (джерела) права
- •§ І. Поняття і види форм (джерел) права
- •§ 2. Юридична природа законів та підзаконних актів
- •§ 3. Нормативні акти україни: види, значення, особливості та межі їх дії
- •Розділ XVI Правотворчість
- •§ 1. Поняття та фактори правотворчості
- •§ 2. Принципи правотворчості
- •§ 3. Методи та стадії правотворчості
- •§ 4. Види правотворчості
- •§ 5. Законодавчий процес у парламенті україни та його
- •Розділ XVII Система права і система законодавства
- •§ 1, Поняття та елементи структури права
- •§ 2. Загальна характеристика галузей права
- •§ 3. Міжнародне право
- •§ 4. Предмет і метод правового регулювання як підстави розподілу права на галузі, підгалузі та інститути права
- •§ 5. Система законодавства
- •§ 6. Систематизація нормативно-правових актів
- •§ 1. Поняття правовідносин та їх основні ознаки
- •§ 2. Зміст правовідносин
- •§ 3. Суб'єкти правовідносин
- •§ 4. Об'єкти правовідносин: поняття і види
- •§ 5. Юридичні факти та їх класифікація
- •§ 6. Види правових відносин
- •Розділ XIX Тлумачення норм права
- •§ 1. Поняття і необхідність тлумачення права
- •§2. Види тлумачення
- •§ 3. Способи тлумачення
- •§ 4. Функції тлумачення
- •Розділ XX Реалізація норм права
- •§ 1. Реалізація норм права: поняття та форми
- •§ 2. Застосування як особлива форма реалізації норм права
- •§ 3. Стадії застосування правових норм
- •§ 4. Правозастосувальний акт: поняття, властивості, види
- •§ 5. Прогалини у праві. Аналогія закону й аналогія права
- •Розділ XXI Правомірна поведінка. Правопорушення
- •§ 1. Поняття й основні види правомірної поведінки
- •§ 2. Правопорушення: поняття, склад, види
- •§ 3. Міжнародні правопорушення: поняття, різновиди
- •§ 4. Причини правопорушень і шляхи їх подолання
- •Розділ XXII Юридична відповідальність
- •§ 1. Юридична відповідальність: її природа, суть, поняття та види
- •§ 2. Загальні принципи юридичної відповідальності
- •§ 3. Мета і функції юридичної відповідальності
- •§ 4. Основи юридичної відповідальності відповідно до конституції україни
- •§ 5. Підстави притягнення і звільнення від юридичної відповідальності
- •Розділ XXIII Законність і правопорядок
- •§ 1. Законність як одна з важливих правових категорій
- •§ 2. Зміст законності
- •§ 3. Основні вимоги законності
- •§ 4. Основні принципи законності
- •§ 5. Гарантії законності
- •§ 6. Правопорядок
- •§ 7. Правопорядок і громадський порядок. Дисципліна
- •§ 8. Основні шляхи зміцнення законності і правопорядку
- •§ 1. Правосвідомість: поняття і роль у суспільному житті
- •§ 2. Структура правосвідомості
- •§ 3. Види правосвідомості
- •§ 4. Поняття 1 загальна характеристика правової культури
- •§ 5. Структура і функції правової культури
- •§ 6. Правове виховання: поняття, форми, методи
- •¶Розділ XXV Механізм правового регулювання
- •§ 1. Правове регулювання і правовий вплив
- •§ 2. Поняття механізму правового регулювання
- •§ 3. Структура та ефективність механізму правового регулювання
- •Розділ XXVI Правові системи світу
- •§ 1. Поняття, структура та функції правової системи
- •§ 2. Класифікація правових систем
- •§ 3. Романо-германська правова сім'я, її особливості
- •§ 4. Англосаксонська правова сім'я
- •§ 5. Соціалістична правова сім'я
- •§ 6. Сім'я релігійного і традиційного права
§ 4. Структура правової норми
Для правової норми характерні єдність, цілісність, неподільність, особлива структура. Аналізуючи структуру норми права, слід виходити із філософського розуміння цієї категорії. Під структурою розуміємо будову і внутрішню форму організації системи, яка виражає як єдність зв'язків між її елементами, так і закони цих взаємозв'язків.
Будучи складовою частиною більш широкої проблеми, питання про структуру правової норми має своє самостійне значення. Як зазначає професор С. С. Алексеев, це мікроструктура права, в якій на відміну від макроструктури — розподіл права на галузі та інститути (системи права) — не так рельєфно видно соціально-політичні особливості правового регулювання1. Водночас у структурі норми проявляються ті специфічні функції, що виконують правові норми як первинна лапка структури права: забезпечення конкретизованого, детального, точного і визначеного нормативного регулювання суспільних відносин.
Структура норми права є формою її внутрішнього змісту. Норма права виконуватиме роль регулятора суспільних відносин, якщо буде володіти здатністю реагувати на умови реального життя, в яких вона формується, враховувати їх суспільні властивості, в іншому випадку реалізувати цю функцію буде просто неможливо. У нормі повинні бути передбачені і примусові заходи її здійснення, інакше вона буде не нормою права, а побажанням.
Тому норма права — це єдність елементів, які повинні виконувати усі вказані вище функції.
Традиційно вважається, що правова норма має тричленну структуру. До неї входять:
а) гіпотеза — складова частина норми права, що визначає умови, за наявності яких суб'єкти права мають здійснювати свої права та обов'язки, вказані в диспозиції цієї норми;
б) диспозиція — складова частина норми права, що визначає саме правило поведінки, згідно з яким дозволяється, забороняється або рекомендується здійснення певних дій. Диспозиція розподіляє між учасниками правових відносин права та обов'язки;
в) санкція — складова частина норми, яка у разі її невиконання, визначає заходи щодо відновлення порушеного права та покарання правопорушника.
Види гіпотез:
1. Визначена гіпотеза вичерпно визначає ті умови, за наявності яких вступає в дію правило поведінки, що міститься в диспозиції правової норми.
-
Не повністю визначена гіпотеза містить формулювання у загальній формі типу «у необхідному випадку», а наявність або відсутність цієї необхідності визначається відповідними суб'єктами.
-
Відносно визначена гіпотеза обмежує умови застосування норми певним колом формальних вимог.
-
Абстрактна гіпотеза — це гіпотеза, в якій умови застосування норми визначаються загальними родовими ознаками, без глибокої деталізації, що дає можливість охопити, а також врегулювати значну кількість однорідних випадків. Оскільки родові ознаки, які містить у собі абстрактна гіпотеза, — явища досить стійкі, то і норми, що мають таку гіпотезу, характеризуються високою стабільністю.
-
Казуїстична гіпотеза визначає умови дії норми, використовуючи більш вузькі спеціальні родові ознаки. Тому вона поширює дію на істотно вужче коло випадків, а сама норма має меншу стабільність, ніж за наявності абстрактної гіпотези.
-
Проста гіпотеза вміщує лише одну умову, з настанням якої норма права починає діяти.
-
Складна гіпотеза передбачає кілька обставин, сукупність яких є обов'язковою умовою для початку дії норми.
-
Альтернативна гіпотеза має кілька умов, із настанням кожної з яких починає діяти норма.
Види диспозицій:
-
Визначена диспозиція закріплює однозначне правило поведінки, тобто учасники певних відносин можуть поводитись лише так, як вказано у нормі права, і їм не надається можливості для вибору іншої поведінки.
-
Не повністю визначена диспозиція вказує лише на загальні ознаки поведінки, в рамках якої суб'єкти уточнюють свої права та обов'язки самостійно.
-
Відносно визначена диспозиція вказує на права та обов'язки суб'єктів, але дає можливість уточнити їх залежно від конкретних обставин.
-
Проста диспозиція містить одне правило поведінки.
-
Складна диспозиція передбачає кілька правил поведінки.
-
Альтернативна диспозиція має кілька правил, кожне з яких може бути використане самостійно в разі настання умов, що зазначені в гіпотезі цієї норми.
Види санкцій:
-
Визначена санкція вказує на конкретний засіб впливу на правопорушника.
-
Відносно визначена санкція вказує на кілька можливих засобів впливу на правопорушника, а доцільність застосування конкретного засобу визначається, виходячи з особливостей конкретної справи.
-
Проста санкція містить лише один правовий наслідок.
-
Складна санкція передбачає застосування кількох наслідків водночас.
-
Альтернативна санкція передбачає кілька несприятливих наслідків, кожен із яких може бути застосований самостійно.
-
Правовідновлювальні санкції — це вказівки на міру державного примусу, які застосовуються:
а) для примусового виконання невиконаного обов'язку та поновлення порушеного права;
б) для ліквідації «уявних правовідносин», тобто тих, що виникли в результаті незаконних дій;
в) для скасування нормативних актів, які суперечать законові.
7. Штрафні санкції — це такі заходи державного примусу, за допомогою яких здійснюється превенція правопорушень, їх застосування не сприяє усуненню збитків, що завдані правопорушенням.
Зміст норми права єдиний, її елементи не ізольовані, а складають ціле, в якому гіпотеза, диспозиція і санкція передбачають один одного, є взаємно зумовленими.
Структура норми права — це і є зв'язок між її елементами. Іншими словами, гіпотеза обов'язково зв'язана з диспозицією, а остання — із санкцією, і навпаки.
На перший погляд може здатися, що в багатьох нормах права санкції безпосередньо немає. Такі норми є у конституційному, адміністративному, трудовому, процесуальному і деяких інших галузях права. Але за тими нормами стоїть можливість державного примусу. Найлегше санкцію шукати в нормах адміністративного та кримінального права, через те, що ці галузі немовби "спеціалізуються" на регулюванні відповідальності за порушення встановленого державного порядку стосунків у багатьох сферах суспільного життя.
Так, наприклад, якщо слідчий або суддя порушили порядок ведення (розгляду) справи, то відносно них будуть застосовані санкції норм адміністративного, кримінального, а не процесуального права. Якщо здійснені правопорушення передбачені нормами земельного права, то застосовуються санкції норм адміністративного, а в деяких випадках і кримінального права. Так буде і втому випадку, коли посадова особа виправно-трудового закладу порушить встановлений законодавством режим відбування кримінального покарання засудженим. Причини такого структурного розмежування норм права полягають у системному характері, залежать від способу викладання змісту норми права в статті нормативно-правового акта.
Коли стверджують, що санкція — необов'язковий елемент правової норми, то плутають різні речі. Не потрібно змішувати питання про добровільне виконання норм права більшою частиною членів суспільства з питанням про примусово-обов'язковий характер кожної норми, про передбачену в ній можливість державного примусу.
Проблема структури норми права належить до числа дискусійних. Думки розділилися: одна група авторів (професори П. Недбайло, В. Горшеньов та ін.) вважають, що норма права має три елементи, інша (професори Н. Томашевський, А. Черданцев) — два.
Професор С. Алексеев пропонує провести розмежування між логічними нормами і нормами наказу (припису). Якщо логічна норма має три елементи, то норма наказу (припису) — два: або гіпотезу і диспозицію, або гіпотезу і санкцію.
На наш погляд, тричленна структура норми права — це об'єктивна реальність, внутрішньо притаманна їй властивість. Однак є спроби подальшої диференціації її елементів. Так, професор А. Братко, аналізуючи заборони, виділяє в них не три, а чотири елементи, тому що, на його думку, гіпотеза складає два елементи: гіпотезу диспозиції та гіпотезу санкції. Цим пояснюється структура забороняючої норми: умови застосування заборони — заборона, умови застосування санкції — санкція.