1. ТЕМА 8. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій

1. Принципи і завдання санітарно-протиепідемічного забезпечення населення в надзвичайних ситуаціях

Організація і проведення екстрених санітарно-протиепідемічних заходів в надзвичайних ситуаціях (НС) будуються на загальних принципах охорони здоров'я, надання медичної допомоги населенню в районах лиха, попередження виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань.

Санітарно-протиепідемічне забезпечення в НС включає комплекс організаційних, правових, медичних, гігієнічних і протиепідемічних заходів, направлених на попередження виникнення і ліквідацію інфекційних захворювань, дотримання санітарних правил і норм при різкому погіршенні санітарно-епідемічного стану, збереження здоров'я населення і підтримку його працездатності.

Єдина державна система попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій включає функціональну підсистему нагляду за санітарно-епідеміологічною обстановкою, що бере участь в ліквідації наслідків НС природного і техногенного характеру.

Основними принципами організації санітарно-протиепідемічного забезпечення населення в НС є:

• державний і пріоритетний характер санітарно-епідеміологічної служби, постійна готовність її сил і засобів, їх висока мобільність, чітке функціональне призначення і формування з урахуванням регіональних особливостей;

• єдиний підхід до організації санітарно-протиепідемічних заходів;

• відповідність змісту і об'єму заходів санітарно-епідеміологічній обстановці, характеру діяльності і можливостям установ і формувань служби;

• диференційований підхід до формування сил і засобів з урахуванням територіальних особливостей, рівня і характеру потенційної небезпеки територій;

• взаємодія санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України з органами і установами інших відомств і відомчими медико-санітарними службами.

Основною метою функціонування підсистеми нагляду за санітарно-епідеміологічною обстановкою є організація заходів держсанепідслужби, направлених на попередження і ліквідацію несприятливих медико-санітарних і санітарно-епідеміологічних наслідків НС. Вдосконалення організації і підвищення готовності органів і установ держсанепідслужби до діяльності по спостереженню, оцінці і прогнозуванню санітарно-епідеміологічної обстановки обумовлені виникненням реальної або потенційної загрози здоров'ю населення.

Функціональні основи підсистеми визначають основні завдання і передбачають основні напрями діяльності санітарно-профілактичних установ і формувань по санітарно-гігієнічному і протиепідемічному забезпеченню в НС, а саме:

• ухвалення головними державними санітарними лікарями адміністративних територій рішень, обов'язкових для виконання державними органами виконавчої влади, органами виконавчої влади суб'єктів України і місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від їх підлеглості і форм власності, посадовцями і громадянами при виникненні НС санітарно-епідеміологічного характеру;

• здійснення контролю за дотриманням санітарних правил, гігієнічних нормативів і норм при виникненні НС;

• здійснення контролю за проведенням специфічної і неспецифічної профілактики інфекційних захворювань;

• здійснення контролю за організацією і проведенням всього комплексу санітарно-протиепідемічних заходів;

• забезпечення організаційно-методичного керівництва діяльністю санітарно-епідеміологічних служб міністерств і відомств України з питань санітарно-епідеміологічного благополуччя населення при виникненні НС;

• розробку пропозицій по введенню і відміні на території України особливих умов і регламентів мешкання населення і веденню господарської діяльності, направлених на запобігання розповсюдженню і ліквідацію інфекційних, паразитарних, професійних і масових неінфекційних захворювань і отруєнь населення;

• утворення за рахунок виділених з бюджету асигнувань відомчого резерву фінансових і матеріальних ресурсів, зокрема валютного, призначеного для фінансування санітарно-протиепідемічних заходів в НС;

• забезпечення постійної готовності системи управління, сил і засобів до роботи в НС, здійснення контролю за створенням і готовністю спеціалізованих формувань держсанепідслужби (гігієнічні і протиепідемічні бригади, санітарно-епідеміологічні загони і спеціалізовані протиепідемічні бригади) для включення їх в угрупування сил і засобів, що направляються для ліквідації НС;

• забезпечення контролю за готовністю лабораторної бази установ держсанепідслужби як складової частини сил і засобів спостереження і контролю за станом навколишнього середовища і потенційно небезпечних об'єктів з метою своєчасного виявлення і здійснення оперативного контролю і вимірювань радіоактивного і хімічного забруднення в районах НС, а також біологічного зараження атмосферного повітря, питної води, харчової і фуражної сировини, продовольства і інших об'єктів навколишнього середовища;

• представлення доповіді про санітарно-епідеміологічну обстановку в районі НС;

• участь в державній експертизі в галузі захисту населення і територій від НС.

Санітарно-епідеміологічний нагляд за санепідобстановкою здійснюється на державному, територіальному, місцевому і об'єктовому рівнях і вирішує наступні завдання:

На державному рівні:

• розробка і впровадження принципів єдиної державної політики в галузі забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя, охорона і зміцнення здоров'я всіх категорій населення, зниження негативного впливу шкідливих чинників навколишнього середовища;

• здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду за розробкою нових технологій і виробництв, розміщенням і функціонуванням потенційно небезпечних об'єктів;

• наукова розробка і впровадження найпрогресивніших способів захисту і гігієнічного виховання населення, прийомів і методів роботи в мережі спостереження і лабораторного контролю (МСЛК), санітарно-епідеміологічної, радіаційної і хімічної розвідок, а також нових напрямів по ліквідації медико-санітарних наслідків НС;

• розробка методичних основ гігієнічного обґрунтування розташування і матеріально-побутового забезпечення потерпілого населення;

• вивчення можливостей використання сил і засобів санітарно-епідеміологічної служби і розробка, необхідних рекомендацій по їх роботі в НС;

• взаємодія органів, установ і формувань служби медицини катастроф різних міністерств і відомств з питань надання допомоги в проведенні санітарно-протиепідемічних заходів;

• вдосконалення автоматизованої інформаційно-управляючої системи і підготовка кадрів до роботи в часто змінюваній санітарно-епідеміологічній обстановці;

• використання міжнародного досвіду в попередженні і ліквідації медико-санітарних наслідків НС.

На територіальному рівні:

• контроль за рівнем захворюваності, динамікою специфічного і неспецифічного імунітету, накопиченням поглиненої дози, наслідками отруєнь аварійно небезпечними хімічними речовинами (АНХР), реалізацією заходів щодо захисту населення від радіоактивних і високотоксичних речовин, посиленню імунного і іншого захисту населення;

• розробка нормативних і методичних документів в галузі забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя, зокрема поведінки потерпілих при виникненні радіоактивних, хімічних і епідемічних вогнищ в зоні НС і за її межами; контроль за виконанням санітарного законодавства, участь в екологічному моніторингу і стеженні за рівнем вмісту шкідливих речовин в повітрі, ґрунті, воді, продовольчій сировині і харчових продуктах;

• розробка і реалізація невідкладних заходів по підвищенню санітарно-епідеміологічної надійності водопостачання, організації харчування населення, збору і утилізації побутових і виробничих відходів;

• проведення санітарно-епідеміологічної, санітарно-хімічної і санітарно-радіаційної розвідок, організація спостереження і лабораторного контролю на хімічно небезпечних і інших об'єктах і в колективах, що піддалися дії шкідливих речовин;

• вироблення рекомендацій по режиму на об'єктах економіки, знезараженню територій, приміщень, транспорту залежно від виду небезпечного для населення шкідливого чинника;

• контроль за повнотою і якістю санітарно-гігієнічних заходів і санітарною обробкою населення, що проводяться іншими відомствами і службами; за дотриманням гігієнічних правил евакуації населення і хворих;

• розробка і реалізація невідкладних заходів по підвищенню санітарно-гігієнічної надійності водопостачання і харчування населення, збору і утилізації побутових і виробничих відходів;

• впровадження у всіх лікувально-профілактичних установах на етапах медичної евакуації сучасних способів і методів надання допомоги при радіаційних і хімічних аваріях, посиленого протиепідемічного режиму;

• здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду за об'єктами водопостачання, підприємствами громадського харчування, дитячими і іншими установами, розташованими в зоні НС;

• контроль за повнотою і якістю дезактивації, дегазації, дезинфекції в зоні НС, а також санітарною обробкою населення, що проводяться іншими відомствами і службами;

• підготовка лікарів загальної практики, терапевтів, педіатрів і лікарів швидкої медичної допомоги з питань особливостей радіаційних уражень, отруєнь і інфекційної патології в НС;

• навчання населення способам захисту від хімічних і інших шкідливих речовин і поведінці у вогнищах забруднення;

• створення і підтримка спеціальних фінансових і матеріальних фондів, резерву лабораторного устаткування, засобів індивідуального захисту, запасів діагностичних і інших препаратів, живильних середовищ, деззасобів і іншого витратного майна;

• проведення екстреної (загальної і спеціальної) і антидотної профілактики.

На місцевому рівні:

• здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду за об'єктами водопостачання, підприємствами громадського харчування, дитячими і іншими установами, розташованими в зоні НС;

• своєчасний перехід лікувально-профілактичних установ на роботу в умовах посиленого, а при необхідності і строгого протиепідемічного режиму;

• цілеспрямована робота санітарно-токсикологічних, радіологічних і мікробіологічних лабораторій по проведенню масових досліджень за показаннями;

• навчання населення поведінці у вогнищах хімічного і радіаційного забруднення;

• видача (за показаннями) радіопротекторів і антидотів, проведення екстреної (загальної і спеціальної) профілактики.

На об'єктовому рівні:

• вивчення об'єктів, що представляють потенційну небезпеку ускладнення санітарно-епідеміологічної обстановки при виникненні НС (об'єкти атомної, хімічної, мікробіологічної, харчової промисловості і водопостачання, каналізаційні мережі і відстійники);

• стеження за станом здоров'я і працездатності працюючих на об'єкті, їх стійкості до дії чинників НС в умовах санітарно-гігієнічної обстановки, що складається;

• встановлення необхідної кількості сил, що залучаються, і засобів об'єкту з зазначенням термінів їх готовності і, по можливості, об'ємів виконуваних заходів;

• захист персоналу, матеріальних засобів і унікального устаткування, а також лабораторних і інших тварин з урахуванням прогнозованої обстановки (укриття в захисних спорудах, евакуація, використання засобів індивідуального захисту, у тому числі і медичного);

• переведення об'єкту на режим роботи в умовах НС (управління і зв'язок, представлення донесень і обмін інформацією);

• організація роботи спеціалізованих формувань об'єкту, їх постачання медичним і спеціальним майном, матеріально-технічне і транспортне забезпечення.