- •Механіка суцільного середовища
- •Кінематика суцільного середовища
- •Основні поняття і задачі механіки суцільного середовища
- •Способи задання руху суцільного середовища
- •Розділ 2 елементи гідродинаміки
- •2.1. Основні поняття і формули векторного аналізу
- •2.2. Рівняння неперервності руху ідеальної рідини
- •2.3. Рівняння Ейлера
- •2.4. Гідростатика
- •2.5. Умова відсутності конвекції
- •2.6. Рівняння Бернуллі
- •Основи теорії пружності (теорія деформації)
- •3.1. Вектор зміщення і деформований стан
- •3.2. Тензор деформації
- •3.3. Перетворення компонент тензора деформації при заміні системи відліку
- •3.4. Головні напрямки тензора деформації. Головні осі і головні деформації
- •3.5. Визначення компонент вектора зміщення через компоненти тензора деформації
- •3.6. Визначення зміщень через компоненти тензора відносного зміщення
- •Основи теорії пружності (теорія напружень)
- •4.1 Зовнішні сили. Вектор напруження. Напружений стан тіла
- •4.2. Тензор напружень
- •4.3. Диференціальні рівняння рівноваги пружного тіла. Симетричність тензора напружень
- •4.4. Перетворення компонент тензора напружень при повороті системи координат
- •4.5. Головні напруження і інваріанти тензора напружень
- •Основи теорії пружності (співвідношення між компонентами тензора напружень)
- •5.1. Узагальнений закон Гука
- •Основи теорії пружності (основні рівняння і задачі теорії пружності)
- •6.1. Основні рівняння теорії пружності
- •6.2. Основні задачі статики пружного тіла
- •6.3. Пряма і обернена задачі теорії пружності
- •6.4. Рівняння пружної рівноваги в зміщеннях
- •6.5. Основні рівняння в напруженнях
- •Застосовуючи до (6.32) оператор Лапласа, одержимо
- •6.6. Напівобернений метод Сен-Венана
- •6.7. Принцип Сен-Венана
- •Найпростіші задачі теорії пружності
- •Метод суперпозиції
- •Основи теорії пружності (плоска задача теорії пружності)
- •7.1. Плоска деформація
- •7.2. Плоский напружений стан
- •7.3. Узагальнений плоский напружений стан
- •7.4. Основні рівняння плоскої теорії пружності. Зведення до бігармонічної проблеми
- •7.5. Плоска задача в декартових координатах
- •Нехай функція напружень має вигляд полінома третього степеня
- •Виберемо функцію напружень у вигляді полінома четвертого степеня
- •Якщо розглядається друга гранична задача, то граничні умови мають вигляд
- •8.2. Зведення основної задачі до бігармонічної проблеми
- •8.3. Задачі, в яких напруження залежать тільки від
- •Задачі, в яких напруження залежать від і
- •Підставляючи (8.67) у (8.64), одержимо формули для напружень
- •Застосування функцій комплексної змінної до розв’язування задач плоскої теорії пружності
- •9.1. Комплексне подання функції напружень
- •Розглянемо основне рівняння плоскої теорії пружності
- •9.2. Комплексне подання компонент тензора напружень і вектора зміщень
- •9.3. Степінь визначеності і структура комплексних потенціалів
- •9.4. Перетворення рівнянь плоскої задачі теорії пружності при конформному відображенні
- •9.5. Двосторонній розтяг нескінченної площини з еліптичним отвором
- •Список літератури
2.4. Гідростатика
Для рідини, що перебуває в стані спокою під дією сил тяжіння рівняння Ейлера (2.15) приймає вигляд
. (2.28)
Тут враховано, що . Це рівняння описує механічну рівновагу рідини. Якщо зовнішні сили відсутні, то , тобто – тиск у всіх точках рідини однаковий (закон Паскаля). Рівняння (2.2) безпосередньо інтегрується, якщо густину рідини можна вважати постійною по всьому об’єму, тобто якщо не вібувається помітного стиску рідини під дією зовнішнього силового поля. Вісь напрямимо вертикально вгору. Проектуючи (2.28) на координатні осі, одержимо
; . (2.29)
Інтегруючи (2.29), знаходимо
. (2.30)
Якщо зрівноважена рідина має вільну поверхню на висоті , до якої прикладено однаковий у всіх точках тиск , то ця поверхня повинна бути горизонтальною площиною . З умови при маємо
.
Тоді рівняння (2.30) запишеться у вигляді
. (2.31)
Для великих об’ємів рідини або газу густину не можна вважати постійною. Це особливо відноситься до газів (наприклад, атмосфера).
Допустимо, що рідина перебуває не тільки в механічній, але і в тепловій рівновазі. Тоді температура однакова у всіх точках рідини і рівняння (2.28) може бути проінтегроване таким чином. Використаємо термодинамічне співвідношення
, (2.32)
де – термодинамічний потенціал, віднесений до одиниці маси рідини. При постійній температурі
(2.33)
Із співвідношення (2.33) одержимо
.
Враховуючи, що
; ; ,
визначаємо
. (2.34)
Підставляючи (2.34) в (2.28), знаходимо
. (2.35)
Для сталого вектора , який напрямлений вздовж осі (у від’ємному напрямку) має місце тотожність . Тоді рівняння (2.35) запишеться так
. (2.36)
Із (2.36) визначаємо, що у всьому об’ємі рідини повинна бути постійною сума
. (2.37)
Величина є потенціальною енергією одиниці маси рідини у полі земного тяжіння. Співвідношення (2.37) відоме із статистичної фізики як умова термодинамічної рівноваги системи, що перебуває у зовнішньому полі земного тяжіння.
Відзначимо простий наслідок із рівняння (2.28). Якщо рідина або газ перебувають в механічній рівновазі в полі тяжіння, то тиск у ньому може бути функцією тільки висоти (бо в протилежному випадку виникатиме рух). Тоді із (2.29) випливає, що і густина
(2.38)
є функцією змінної . Але тиск і густина однозначно визначають температуру в заданій точці тіла. Тобто температура також буде функцією . Таким чином, при механічній рівновазі рідини в полі тяжіння розподіл тиску, густини і температури залежить тільки від висоти. Якщо, наприклад, температура в різних місцях на одній висоті різна, то механічна рівновага рідини при цьому неможлива.
Запишемо рівняння рівноваги великої маси рідини, частини якої утримуються разом силами гравітаційного притягування. Нехай –ньютонівський гравітаційний потенціал створюваного рідиною поля. Він задовольняє диференціальному рівнянню
, (2.39)
де – гравітаційна стала.
Напруженість гравітаційного поля дорівнює , тому сила , що діє на масу (одиничний об’єм)
. (2.40)
Поділимо (2.40) на і застосуємо до обох частин операцію з урахуванням (2.39). Тоді одержимо
. (2.41)
Підкреслимо, що раніше мова йшла тільки про механічну рівновагу. Рівняння (2.41) не передбачає повної теплової рівноваги.