Властивості бюджетної лінії:

1. Зміна величини бюджету при незмінних цінах приводить до паралельного зсуву бюджетної лінії, але не викликає зміни її нахилу (рис. 3.7). Зростання номінального бюджету споживача зсуває її вправо і вгору (А₁В₁), а скорочення – вліво і вниз (А₂В₂).

Рисунок 3.7 – Паралельний зсув бюджетної лінії у випадку зміни величини бюджету споживача або одночасної і пропорційної зміни цін благ у наборі споживача

2. При зміні ціни одного товару та незмінному доходу споживача змінюється кут нахилу бюджетної лінії. Така ситуація спостерігається, коли номінальний бюджет споживача залишається незмінним, а реальний – або зростає, або скорочується (в залежності від зміни ціни). Наприклад, при зменшенні ціни товару Х т. А переміщується в т. А₁ .

Error: Reference source not found

Рисунок 3.8 – Зміна кута нахилу бюджетної лінії у випадку зміни ціни одного з благ та незмінній величині бюджету споживача

3.4 Оптимум споживача

Рівновага (оптимум) споживача відповідає комбінації товарів, яка максимізує корисність при заданому бюджетному обмежені. Графічно рівновага споживача досягається у точці дотику бюджетної лінії та найвіддаленішої від початку координат кривої байдужості. Як тільки споживач отримує такий набір, у нього зникають стимули замінювати його на інший.

Error: Reference source not found

Рисунок 3.9 – Внутрішня рівновага споживача

В т. Е нахил кривої байдужості та бюджетної лінії збігаються, тому

MRSxy=Px/Py

(3.7)

Рівновага споживача, при якій він купує обидва блага, називається внутрішньою (рис. 3.9). Однак може статися, що споживач максимізує корисність, обираючи для придбання лише одне з них, тоді рівновага називається кутовою (рис. 3.10).

В цій ситуації рівновага буде досягатися у точці, яка відповідає максимально можливій кількості вподобаного блага, яку споживач може дозволити в межах свого бюджету.

Рисунок 3.10 – Кутова рівновага споживача

Алгебраїчно точка рівноваги споживача визначається шляхом рішення системи рівнянь, які описують бюджетну лінію та криву байдужості. Тоді виявляється, що гранична норма заміщення може бути визначена наступним чином:

(3.8)

Це означає, що споживач у стані рівноваги розподіляє свій бюджет таким чином, щоб остання грошова одиниця, витрачена на кожне благо, давала таку саму граничну корисність. Виведений еквімаржинальний принцип рівності зважених граничних корисностей є спільним для обох теоретичних підходів: кардиналістського та ординалістського.

Питання для самоконтролю:

1. Вибір споживача з ординалістських позицій.

2. Криві байдужості, їх властивості.

3. Бюджетна лінія.

4. Окремі випадки конфігурації кривих байдужості.

5. Гранична норма заміщення благ.

6. Оптимум споживача як модель раціонального вибору.

Тема 4. Аналіз поведінки споживача

1. Лінія "дохід-споживання".

2. Криві Енгеля.

3. Лінія "ціна-споживання".

4. Ефект зміни та ефект доходу.

5. Прийняття рішень в ситуаціях з ризиком.

Мета: надати студентам знання про сутність ліній "дохід-споживання", "ціна-споживання", кривих Енгеля та факторів, що впливають на поведінку споживача.

Питання для самостійної роботи:

1. Надлишок споживача

Перелік літератури:

Основна:

1. [1. С. 151 – 199].

2. [2. С. 94 – 179].

3. [3. С. 40 – 48].

4. [4. С. 26 – 57].

Додаткова:

5. [5. С. 19 – 32].

6. [6. С. 44 – 52].

Інтернет-ресурси:

http://korolenko.kharkov.com

http://www.library.kharkov.ua

http://library.if.ua

http://alexlib.com.ua

http://readbookz.com

http://apelyacia.org.ua

http://www.vuzlib.net

http://almamater.com.ua

http://zakon.rada.gov.ua