- •Міністерство освіти і науки україни
- •Кафедра українознавства історія україни
- •Дніпропетровськ, пдаБтаА
- •Завдання курсу(для чого викладається дисципліна “історія україни” у вищій школі)
- •Основні засади історичної науки, про які слід знати студенту
- •Поради щодо конспектування лекцій
- •Написання реферату
- •Усний виступ на семінарі, студентській науковій конференції
- •Як готуватися до екзамену і як його успішно скласти
- •Порядок оцінювання знань студентів
- •Критерії екзаменаційної оцінки
- •Робоча програма
- •Розподіл навчальних годин
- •Тематичний план вивчення курсу
- •Теми рефератів
- •Контрольні запитання
- •Тема ііі. Україна під владою Литви та Польщі.
- •Теми рефератів
- •Контрольні запитання
- •Питання до і модульного контролю
- •Хронологічна таблиця до вивчення і модуля
- •Тема V. Україні в 1654-1687 рр.
- •Тема vі. Україна наприкінці хvіі–хvііі ст.
- •Теми рефератів
- •Контрольні запитання
- •Тема vіі. Україна в хіх ст.
- •Теми рефератів
- •Контрольні запитання
- •Питання до іі модульного контролю
- •Хронологічна таблиця до вивчення іі модуля
- •Модуль ііі. Новітня історія України (хх–ххі ст.)
- •Тема vііі. Україна на початку хх ст. Українська національно- демократична революція 1917–1920 рр. План
- •Теми рефератів
- •Контрольні запитання
- •Тема х. Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної війни План
- •Теми рефератів
- •Контрольні запитання
- •Тема хі. Україна в 1946-1991 рр. План
- •Теми рефератів
- •Контрольні запитання
- •Тема хіі. Проголошення державної незалежності України. Розбудова Української держави. План
- •Теми рефератів
- •Контрольні запитання
- •Питання до модульного контролю
- •Хронологічна таблиця до ііі модуля
Усний виступ на семінарі, студентській науковій конференції
Студентам може бути запропоновано виступити з повідомленням чи доповіддю на семінарському занятті або студентській науково-теоретичній конференції. За основу для такого виступу, як правило, береться вже написаний реферат. Проте слід застерегти доповідачів, що просто зачитувати готовий текст реферату не рекомендується. По-перше, через те, що час, що відводиться зазвичай на усний виступ, дуже обмежений (не більш як 7-10 хв.), по-друге, усна мова дещо відрізняється від письмової. Усний виступ краще сприймається аудиторією, якщо він емоційний, якщо мова є образною, яскравою, індивідуальною, але конструкція речень водночас є максимально спрощеною. А тому доповідачам можна порекомендувати на основі реферату готувати спеціальні тези повідомлення (7 хв.) чи доповіді (понад 7 хв.). При цьому студенту-доповідачу слід насамперед звернутися при підготовці тез до вступної частини реферату, потім відібрати з реферату найбільш цікаві факти та дискусійні судження, а на закінчення взяти загальні висновки вивчення проблеми.
Доповідь або повідомлення також краще сприймається в аудиторії, якщо доповідач викладає свої думки усно, дивлячись в очі присутнім, а не читає «по написаному».
Як готуватися до екзамену і як його успішно скласти
Важливою складовою частиною навчального процесу є контроль знань. Він здійснюється, по-перше, в ході навчання на семінарських заняттях, колоквіумах, у формі контрольних робіт, в тому числі «ректорських», по-друге, під час поточного контролю, під час сесії на екзамені.
Найкращий шлях до успішного складання екзамену – це регулярна підготовка до семінарських занять, активна участь на семінарі в обговоренні визначених викладачем питань. Для підготовки до семінару студенти використовують не тільки конспекти лекції і навчальні посібники, але й, бажано, додаткову літературу, список якої подається в даному посібнику. Для вивчення кожної теми рекомендуємо написати тези або розгорнутий план свого виступу у спеціальному зошиті. Можна також підготувати цікаві факти, наприклад, статистичні дані, цитати тощо, щоб використати цей матеріал якщо не в основному виступі, то у вигляді доповнення до виступу іншого студента. Після вивчення тем кожного модуля – обов’язкова контрольна робота. Цьому в значній мірі допоможуть рекомендовані контрольні запитання до кожної теми та контрольні питання до кожного з трьох модульних контролів.
Головне – ніколи не залишати підготовку до іспитів на останні дні, тим більше на останню ніч, як подеколи роблять деякі недолугі студенти. Готуватися слід регулярно. Заздалегідь до іспитів можна вивчити хронологію, адже знання історичних дат є обов’язковим елементом знання історії, зокрема етнополітичної історії України. Крім того, хронологічні дати непогано виконують функцію опорних знаків, що допомагають відтворити в своїй пам’яті ту чи іншу історичну подію. Не буде зайвим протягом усього семестру читати якусь наукову-популярну або навіть художньо-історичну літературу. По-перше, це просто цікаво, а по-друге, у студента виникне слушна нагода приємно здивувати екзаменатора своїм інтересом до вітчизняної історії, заслужити у такий спосіб його більш благодушне ставлення до себе.