Методичні рекомендації до вивчення теми

Ця тема є однією з ключових, оскільки інформаційне забезпечення прийняття рішень досить часто ґрунтується на собівартості як одному з найважливіших економічних показників. Вона тісно пов’язана з темою 2, тому якщо Ви ґрунтовно опрацювали нормативні документи, що регулюють склад витрат, то в них же розглянуто базові підходи до способів калькулювання собівартості. Таким чином, Вам знову доведеться опрацьовувати джерела 30 та 31.

Ключові поняття: методи обліку витрат, об’єкт витрат, собівар­тість продукції, алгоритм формування витрат (способи включення прямих та непрямих витрат до собівартості), позамовний метод обліку витрат, попроцесний метод обліку витрат, еквівалентна оди­ниця готової продукції, варіанти попередільного методу.

1. Мета та завдання обліку витрат і калькулювання собівартості

Основним призначенням калькулювання є створення інформації про витрати на одиницю їх носія для організації та управління бізнесом, контролю за рівнем витрат, визначення прибуткових, другорядних і збиткових сегментів діяльності.

Калькулювання є способом одержання інформації для:

• оцінки випущеної продукції та визначення фінансового результату;

• обґрунтування виробничої стратегії, ціноутворення (у т. ч. в неадекватних ситуаціях, беззбиткового ціноутворення);

• оцінки ефективності діяльності керівників центрів відпо­відальності.

Мета калькулювання:

1. Оцінка випущеної готової продукції та напівфабрикатів власного виробництва за виробничою собівартістю з метою підготовки фінансової звітності.

2. Прогнозування, планування, контроль за витратами, доходом, прибутком, зокрема:

• планування величини витрат на наступний період;

• обґрунтування економічної ефективності від впровадження нової техніки, вибору сучасних технологічних процесів;

• прийняття рішень щодо проведення ремонтних робіт господар­ським способом чи з залученням спеціалізованих будівельних організацій;

• визначення на основі витрат ціни адекватної, справедливої, конкурентроздатної;

• контроль витрат у виробництві та на всіх стадіях життєвого циклу продукту;

• визначення рентабельності окремих видів продукції;

• оцінка ефективності окремих підрозділів;

• контроль витрат за всіма процесами, які здійснюються на підприємстві, визначення процесу, який є найдорожчим;

• визначення сегменту, який потребує скорочення (розширення) обсягів виробництва;

• оцінка якості;

• оцінка діяльності центрів відповідальності, персоналу;

• виявлення залежності «В-О-П»;

• визначення трансфертної ціни, яка застосовується при комер­ційних операціях між підрозділами одного й того ж підприємства, особливо при наявності права підрозділу виходити на зовнішній ринок.

2. Процес визначення витрат і калькулювання собівартості окремих об’єктів

Щоб визначитися з методом обліку витрат і калькулювання, необхідно вміти розрізняти об’єкти витрат (табл. 16).

Таблиця 16

Приклади об’єктів витрат у лісовому господарстві»

Об’єкт	Приклад
Вироби	Дрова технологічні, штахетна дощечка, саджанці
Послуги	Зелений туризм (на коні, на повозці)
Проекти	Реконструкція цеху деревообробки
Замовники	Юридичні та фізичні особи
Діяльність	Контроль якості садівного матеріалу
Підрозділи	Бухгалтерія, економічний відділ, окремі лісництва
Регіони	Усі операції по Новосанжарському району

Об’єкт калькулювання може бути ознакою для групування в аналітичному обліку витрат. Отже, об’єкт калькулювання зумовлює принципи групування витрат та ознаки виділення аналітичних рахунків у системі виробничого обліку.

Обґрунтована номенклатура об’єктів витрат є запорукою реаль­ності, вірогідності калькуляційних розрахунків за окремими видами продукції. Принципи формування об’єктів витрат обумовлені єдністю процесів обліку витрат на виробництво та калькулювання собівартості (перший процес – облік витрат, наступний за ним – калькулювання собівартості).

Для вимірювання об’єктів калькулювання у практичній діяльності використовують різноманітні калькуляційні одиниці (вимірники об’єктів витрат). Основні з них наведено у таблиці 17.

Таблиця 17