- •Міністерство освіти науки молоді та спорту України Донецький національний університет Кафедра історії України
- •Iсторія України.
- •Реєстр пакету матерiалiв до курсу «Iсторiя України»
- •Програма курсу «Iсторiя України»
- •1. Первiсна доба.
- •2. Антична доба.
- •3. Княжа доба.
- •4. Литовсько-Руська доба.
- •5. Доба Речi Посполитої
- •6. Доба Української нацiональної революцiї 1648 – 1676 рр.
- •7. Доба Гетьманщини.
- •8. Iмперська доба.
- •Загарбання захiдноукраїнських земель Австрїєю та їх становище у кiнцi XVIII cт. Колонiальна полiтика Австрiйської монархії. Стан економiки. Селянський рух в Галичинi та на Буковинi. Л. Кобилиця.
- •9. Доба Української революцiї 1917 – 1920 рр.
- •10. Радянська доба.
- •11. Доба незалежноï Украïни.
- •Рекомендована література до курсу «Історія України»
- •Тематика лекційного курсу і семінарів.
- •Теми лекцiй.
- •Теми семiнарiв.
- •Плани семiнарських занять.
- •Тема 1. Українська нацiональна революцiя середини XVII ст. План
- •Тема 2. Українська нацiональна революцiя 1917 – 1920 рокiв. План
- •Конспект лекцій з історії України .
- •Лекція 1. Стародавня доба в історії України (до середини I тис. Нашої ери).
- •Первісне населення на території України.
- •2. Античні держави і кочовики.
- •3. Слов’янський етногенез.
- •1. Передумови виникнення державності.
- •2. Київська Русь
- •3. Галицько-Волинська держава.
- •Лекція 3. Українські землі у другій половині XIV – I пол. XVII ст. (Литовсько-польська доба).
- •1. Загарбання українських земель іноземними державами у XIV – xVст.
- •2. Українські землі у складі I Речі Посполитої
- •3. Виникнення українського козацтва і його визвольна боротьба у кінці XV – I пол. XVII ст.
- •Лекція 4. Українська національна революція середини XVII ст.
- •Причини революції та її початок.
- •Розгортання революційних подій за часів б. Хмельницького (1648 – 1657 рр.).
- •Громадянська війна і Руїна (1657 – 1668 рр.).
- •4. Криза і поразка революції. (1668-1676 рр.).
- •Iсторичне значення революції.
- •Лекція 5. Гетьманщина в Україні (кінець XVII – середина XVIII ст.).
- •1. Соціально-економічний розвиток і суспільно-політичний стан Украïни у кінці XVII – на початку XVIII століття. I. Мазепа.
- •Остаточна ліквідація автономіï Украïни у складі Російськоï імперіï.
- •(Кінець XVIII – початок XX ст.).
- •Соціально-економічний і суспільно-політичний стан украïнських земель у складі Російськоï імперіï у I половині XIX століття.
- •Західноукраïнські землі під владою Габсбургів.
- •Буржуазні реформи в Російській імперіï і ïх наслідки для Украïни.
- •Украïна на початку хх століття.
- •Лекція 7. Українська національна революція 1917 – 1920 років.
- •Центральна Рада і ïï доба (4. III 1917 – 29. IV 1918 рр.).
- •2. Украïнська держава п. Скоропадського (IV – 1918 – XII – 1918 р.).
- •Директорія в Украïні (XII 1918 – XI 1920 рр.).
- •Лекція 8. Україна між двома світовими війнами
- •1. Украïнська радянська республіка у період новоï економічноï політики (1921 – 1928 рр.).
- •2. Украïна в умовах сталінізму (1929-1939 рр.)
- •Лекція 9. Україна у роки II світової війни (1939-1945).
- •Початок другої світової війни і приєднання західноукраїнських земель до срср.
- •Окупація України німецько-фашистськими військами.
- •3. Визволення України від окупантів.
- •Лекція 10. Україна у повоєний час. (1946-1991).
- •1. Післявоєнна відбудова. Агонія сталінізму (1946-1953 рр.).
- •2. Криза тоталітарного ладу. «Відлига» (1953-1964 рр). Неосталінізм (1964-1985 рр.)
- •3. На шляху до незалежності. «Перебудова» (1985-1991 рр)
- •Проголошення незалежності і соціально-економічний розвиток Украïни.
- •Суспільно-політичне і соціокультурне життя в сучасній Украïні.
- •3.Украïнська діаспора.
- •Головні події в історії України.
- •Вимоги для студентiв.
- •Критерiї оцiнок.
- •Комплексна контрольна робота з дисциплiни «Iсторiя України».
- •Тематика контрольних робіт.
- •Питання до іспитів
2. Українські землі у складі I Речі Посполитої
.
Процес формування і зміцнення Великого князівства Литовського співпав за часом з посиленням німецьких рицарських орденів і Московського князівства. Ці агресивні сусіди загрожували існуванню Литви і штовхали її на зближення з природним союзником – Польщею. У 1385 році литовський князь Ягайло одружився з польською королевою Ядвігою і уклав в місті Крево (біля Вільно) унію (союз) з Польщею, згідно з яким він став польським королем, залишаючись великим князем Литовським. Литва зберегла свою незалежність, але з цього часу польський вплив на неї став вирішальним. Саме тепер на українські землі, які входили до складу Великого князівства Литовського, почала просуватися польська шляхта, захоплюючи великі землеволодіння, закріпачуючи селян і насаджуючи католицтво. Однак об’єднання дало можливість Польщі і Литві спільними зусиллями розгромити німецьких хрестоносців у вирішальній битві біля Грюнвальда у Прусії в 1410 році і посилити тиск на Московське князівство. За умовами Островської (1392 р.) і Городельської (1413 р.) уній позиції Литви значно послабилися, що дозволило полякам фактично окупувати Поділля та Волинь.
У кінці XV століття починається занепад Литовської держави, яка не могла вже опиратися експансії Польщі і зростаючій силі Московського князівства. На початку XVI ст. Москва захопила Смоленські і Чернігово-Сіверські землі і просувала свої кордони все далі на захід і південь. У 1558 році почалася тривала Ливонська війна, в якій литовські війська зазнали ряд поразок від московської армії і примушені були звертатися по допомогу до Польщі. Поляки її надали, але виставили умову об’єднати обидві країни, зрозуміло, під зверхністю Польщі. 1 липня 1569 року у польському м. Люблін була укладена унія, внаслідок якої утворювалася нова держава під назвою Річ Посполита, що означає “Республіка”. Це, дійсно, була шляхетська республіка з єдиним виборним королем, сеймом (парламентом), спільною зовнішньою політикою, монетою, однаковим маєтковим правом. Однак Велике князівство Литовське зберігало певну автономію: уряд і адміністрацію, суд, фінанси, військо, але тепер до Польщі відходили всі українські землі, що раніше належали литовцям.
Це була перша в історії Польщі Річ Посполита – найбільша держава в Європі. Її територія становила 815 тис. кв. км з населенням в 7,5 млн. чоловік, з яких майже 2 млн. були українці. Українські землі у складі Речі Посполитої були поділені на шість воєводств, які очолювали воєводи – польські адміністратори з необмеженими правами. Українські феодали були зрівняні у правах з польською шляхтою і денаціоналізувалися. Більшість з них спольщилася і перейшла в католицтво. Український народ, таким чином, втратив свою еліту, що стало згубним фактором його політичного життя. Натомість, в Україні виникли величезні землеволодіння і маєтності польських магнатів – Потоцьких, Конєцпольських, Калиновських, Замойських і ін. Вони заснували тут кріпосницькі, комерційно орієнтовані господарства – фільварки, на яких запровадили виснажливу панщину, що сягала трьох-чотирьох днів на тиждень, тоді як в XV столітті вона не перевищувала 14 днів на рік. Правною, законодавчою основою в Речі Посполитій був “Литовський статут”, що мав своім джерелом “Руську правду”. Його редакції 1529, 1566, 1588 років свідчили про ескалацію кріпацтва і посилення феодально-кріпосницького гніту. Економічну і соціальну експлуатацію України підсилювала політика полонізації (ополячення) і окатоличення. Українці на своій землі стали людьми нижчого гатунку – “бидлом”, “худобою”, повинні були забути свою мову і історію, втратити людську гідність і честь. Православна релігія була об’єктом гонінь як схизматична – невірна. Зрозуміло, що польсько-шляхетська експансія викликала могутній опір українського народу. Виникнення і боротьба козацтва, козацько-селянські повстання, створення церковних братств – все це риси і форми національно-визвольного руху. Щоб протидіяти йому, польська королівська влада і римська церква проголосили з’єднання православної церкви з католицькою в унію на Брестському церковному соборі в 1596 році. Так виникла уніатська, або греко-католицька церква, яка підлягала Ватиканові, визнавала католицькі догмати, але зберігала свої обрядові і канонічні особливості. Більшість українців, однак, її не визнала, і почалася тривала релігійна боротьба, яка послаблювала, і сьогодні послаблює, єдність українського народу.