Завдання для підготовки до заняття

1. Розв’язати тести з теми 1, запропоновані викладачем.

2. Вивчити питання з теми, запропоновані для обговорення планом групового заняття.

Методичні поради з виконання

завдання для СРС і підготовки до заняття

1. Для вивчення теми 1 в повному обсязі рекомендується використати названі до заняття 1 підручники.

2. Для виконання завдання для СРС доцільно скористатися додатковою літературою, рекомендованою до вивчення, зокрема тією, що присвячена прокурорському нагляду, судовому та відомчому контролю за захистом прав та свобод учасників кримінального процесу.

3. Слід мати на увазі, що відповідно до ст.121 Конституції України охорна прав і свобод людини і громадянина є обов’язком прокуратури, студентам слід згадати інші функції прокуратури, які так чи інакше торкаються прав та свобод учасників кримінального процесу.

3. Необхідно знати, що в науці кримінального процесу не всі автори згодні з думкою про існування функції судового контролю у кримінальному судочинстві України, однак відповідно до чинного КПК України окремі повноваження суду в стадії досудового розслідування дозволяють вести мову про здійснення судом цієї функції.

4. Слід згадати, що функцію відомчого контролю у кримінальному процесі здійснюють начальник органу дізнання, начальник слідчого відділу та вищестоящі прокурори стосовно підлеглих їм прокурорів, однак при цьому слід знати, що судді в процесуальному плані на підкоряються Голові відповідного суду і є процесуально самостійними під час прийняття рішень за кримінальною справою.

5. Окрім вищезгаданих гарантій, кримінально-процесуальний закон передбачає також наступні гарантії захисту прав та свобод людини і громадянина: норми-принципи кримінального процесу, інститут оскарження рішень уповноважених розслідувати (розглядати) кримінальні справи осіб, інститут Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини тощо.

3. Тема 2. Захист прав та свобод учасників кримінального процесу в контексті міжнародних стандартів. (Заняття 1, 2 години) Завдання для самостійної роботи студентів

1. Вивчити питання: „Міжнародні стандарти захисту прав та свобод людини і громадянина, що залучаються до сфери кримінального судочинства; основні міжнародні документи щодо захисту прав та свобод людини”; законспектувати визначення зазначених понять.

2. Стисло законспектувати Загальну декларацію прав людини в частині прав та свобод, що обмежуються у кримінальному судочинстві.

Завдання для підготовки до заняття

1. Розв’язати тести з теми 2, запропоновані викладачем.

2. Вивчити питання, необхідні для вироблення передбачених планом заняття вмінь з теми.

3. Вирішити письмово за вказівкою викладача запропоновані задачі з теми 2. Методичні поради з виконання завдання для срс і підготовки до заняття

1. Під час підготовки до заняття з теми 2 слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини є незалежним органом забезпечення прав та свобод учасників кримінального процесу в Україні, його завдання - реалізація норм основних міжнародних документів, які регламентують захист прав та свобод людини і громадянина під час кримінального судочинства. Слід також звернути увагу на допустимість обмежень прав людини, закріплені в Загальній декларації прав людини, Міжнародному пакті про громадянські і політичні права, Європейській конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також позначена в принципах Іоганнесбургських „Національна безпека, свобода самовираження і доступ до інформації”, принципах Сиракузських, що відносяться до положень Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

2. Студентам слід звернути увагу також на такі міжнародні документи, як Кодекс поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку, прийнятого Генеральною асамблеєю ООН 17 грудня 1979 року; Звод принципів захисту всіх осіб, які зазнають затримання чи ув’язнення в будь-якій формі, прийнятого Генеральною асамблеєю ООН 9 листопада 1988 року; Конвенція ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження і покарання, прийнятої 10 грудня 1984 року; Мінімальні стандартні правила поводження з ув’язненими, прийняті Конгресом ООН з попередження злочинності і поводження з правопорушниками від 30 серпня 1955 року; Мінімальні стандартні правила ООН, що стосуються відправлення правосуддя відносно неповнолітніх, (“Пекінські правила”), прийняті Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1985 року; Декларація основних принципів правосуддя для жертв злочинів та зловживання владою, прийняті резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада 1985 року; Базові принципи поводження з ув’язненими, прийняті Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1990 року; Мінімальні стандартні правила ООН щодо заходів, не пов'язаних з тюремним ув’язненням (“Токійські правила”), прийняті Резолюцією Генеральної Асамблеї від 14 грудня 1990 року; Правила ООН, що стосуються захисту неповнолітніх, позбавлених свободи, від 14 грудня 1990 року.

3. Під час вивчення питання щодо захисту прав та свобод учасників кримінального процесу, що тимчасово позбавлені волі, слід додатково вивчити наступні міжнародні документи: Рекомендація № R (80) 11 про утримання під вартою до суду; Рекомендація № R (87) 18 про спрощення процедур кримінального правосуддя; Резолюція (65) 11 про поміщення під варту та ін., прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи в країнах-учасницях.