Лекція 3.Фінансові інвестиції
3.1. Характеристика фінансових інвестицій
3.2. Різновиди фінансових інвестицій
3.3. Ринок цінних паперів
3.4. Учасники ринку цінних паперів та їх функції
3.5. Фондова біржа
Ключові слова: фінансові інвестиції, фінансові інструменти, цінні папери, ринок цінних паперів, емітенти цінних паперів, фондова біржа.
Мета роботи: вивчення фінансових інвестицій. З’ясування сутності ринку цінних паперів і фондової біржі, визначення учасників цінних паперів та дослідження їх функцій.
3.1. Характеристика фінансових інвестицій
За чинним законодавством: фінансова інвестиція — це господарська операція, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів.
Інвестування вільних коштів у фінансові інструменти передбачає різні цілі, основними з яких є: одержання в майбутньому прибутку, перетворення вільних заощаджень у високоліквідні цінні папери, установлення контролю над підприємством-емітентом тощо.
Фінансові інвестиції — це активна форма ефективного використання вільного капіталу підприємства, яка має особливості у тому, що:
-
здійснюється на більш пізніх стадіях розвитку підприємства, коли задоволені його потреби в реальних інвестиціях;
-
дає можливість здійснювати зовнішнє інвестування в країні і за її межами;
-
є незалежними видом господарської діяльності для підприємств реального сектора економіки, оскільки стратегічні завдання їх розвитку можуть вирішуватися тільки шляхом вкладень капіталу до статутного фонду і придбання контрольних пакетів акцій інших підприємств;
-
дозволяє підприємству реалізувати окремі стратегічні цілі свого розвитку більш швидко і дешево;
-
підприємство має можливість вкладати кошти як в безризикові інструменти, так і в спекулятивні, і, таким чином, здійснювати свою інвестиційну політику як консервативний або агресивний інвестор;
-
потребує мінімум часу для прийняття управлінських рішень порівняно з реальними інвестиціями (проектами);
-
виникає необхідність активного моніторингу і оперативності у прийнятті рішень при здійсненні фінансових інвестицій, оскільки фінансовий ринок має високі коливання кон'юнктури.
Фінансові інвестиції групують за такими стратегічними напрямами:
-
інвестиційні операції з традиційними фінансовими інструментами;
-
придбання похідних цінних паперів (деривативів);
-
депозитні операції підприємств;
-
пайова участь у спільних підприємствах.
Відповідно, традиційні фінансові інструменти поділяють на:
-
фінансові активи, які включають у себе: грошові кошти, не обмежені дія використання, та їх, еквівалент; дебіторську заборгованість, не призначену для перепродажу: фінансові інвестиції, що утримуються до погашення; фінансові активи, призначені дія перепродажу; інші фінансові активи;
-
фінансові зобов'язання - включають фінансові зобов'язання, призначені для перепродажу та інші фінансові зобов'язання:
-
інструменти власного капіталу - це прості акції, частки та інші види власного капіталу;
-
похідні фінансові інструменти - ф’ючерсні контракт, форвардні контракти та інші похідні цінні папери.
Основою фінансових інструментів є цінні папери - це грошові документ, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.
Спрямованість фінансових інвестицій багатьох підприємств за останній час все більш орієнтується на ринок похідних цінних паперів.
Похідні цінні папери - цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом терміну, визначеного договором (контрактом), цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів.
Різні інструменти цього ринку складають сьогодні приблизно 90% загального обсягу фінансових інвестицій підприємств.
Щодо депозитних операцій, то це одна з найбільш ефективних форм використання тимчасово вільних грошових коштів підприємства. Депозитні операції використовуються для короткострокового вкладання капіталу, а основною їх метою є генерування інвестиційного прибутку.
Пайова участь у спільних підприємствах багато в чому подібна до реального інвестування, однак вона менш капіталоємна і більш оперативна. Зазвичай, інвестор, використовуючи цю форму фінансового інвестування, ставить за мету не стільки одержання високого доходу, а встановлення прямого впливу на господарську діяльність підприємства.