Індекси квс товарних ринків у групі «енергоносії» в Україні за IV квартал 1998 року та і––ііі квартали 1999 року

Товар	Індекс КВС	Ранг у IV кв. 1998 р.	Індекс КВС	Ранг І—ІІІ кв. 1999 р.	Індекс КВС	Ранг у ІV кв. 1998 р. — ІІІ кв. 1999 р.
Бензин	1,020	V	1,783	I	1,983	I
Дизельне паливо	1,027	VI	1,732	II	1,921	II
Нафта сира	1,052	III	1,601	III	1,859	III
Мазут	1,245	I	1,341	IV	1,837	IV
Вугілля	1,177	II	1,906	V	1,229	V
Газ	1,051	IV	1,610	VI	0,707	VI

Як показують дані табл. 5.2, у часі відбулися зміни відносної сили товарних ринків: бензин з п’ятого місця за рангом посів перше. Звідси випливає, що при розробці торговельної стратегії потрібно вибирати ринок товару із сильною позицією, тобто ринки бензину і дизельного палива. Якщо торгівець розраховує на зниження цін енергоносіїв (що є майже неможливим за сучасного стану економіки), то найкращими претендентами для вкладання капіталу будуть ринки вугілля та газу.

Крім ринку промислових товарів проаналізовано щодо відносної сили й ринок споживчих товарів з використанням індексу споживчих цін, зокрема за групами продовольчих товарів, непродовольчих товарів і платних послуг.

Розрахунок індексів КВС групових товарних індексів цін на споживчому ринку за аналогічний період виявив такі їхні значення: 1) платні послуги — 1,067; 2) продовольчі товари — 1,038; 3) непродовольчі товари — 0,949.

Із найсильнішої групи — платні послуги — ранги за їхніми видами на підставі розрахованого індексу КВС визначились так:

Платні послуги	Індекс коефіцієнта відносної сили	Ранг
Послуги зв’язку	1,070	1
Послуги пасажирського транспорту	0,980	2
Послуги з утримання дітей	0,972	3
Санаторно-курортні послуги	0,950	4
Послуги охорони здоров’я	0,945	5
Побутові послуги	0,930	6
Послуги комунального господарства	0,915	7
Послуги житлового господарства	0,878	8

Із наведених даних бачимо, що під час розробки торговельної стратегії вкладати капітал потрібно в послуги зв’язку. Отриманий найвищий рейтинг відносної сили ринку послуг зв’язку, а за ним — ринку транспортних послуг, ще не свідчить про насиченість цими ринками і достатній рівень їх розвитку в країні. Дані світових рейтингів, розрахованих міжнародними організаціями за 59-ма країнами, показують дуже низьку конкурентноспроможність України за послугами зв’язку.

Аналіз графіків індексів коефіцієнтів відносної сили. Хоч значення коефіцієнтів, безумовно, важливі, але вирішальну роль відіграють тенденції їх зміни.

Тенденція (від англ.trend) — напрям руху цін. Зростаючі піки та западини утворюють висхідну тенденцію, а спадні піки та западини — низхідну. Торговельний коридор характеризується горизонтальними піками та западинами. Тенденції поділяються на основні (довше як шість місяців), проміжні (від одного до шести місяців) та малі (менш як один місяць).

Ринок, який посів одне із високих місць, може поступово слабнути. А ринок з відносно низьким значенням індексу коефіцієнта відносної сили може ставати сильнішим. Остаточне рішення приймається на підставі напряму і форми графіка коефіцієнта чи індексу коефіцієнта відносної сили. Згідно з принципами графічного аналізу купувати слід на початку висхідної тенденції індексу КВС для отримання більшого прибутку, тобто в нашому прикладі –– у червні 1999 року, що унаочнює рис. 5.1. Поява на рис. 5.2. індексу КВС за ознакою низхідної тенденції і прориву лінії тренду (травень––червень 1999 року) означає доцільність вкладання капіталу і укладання торговельних угод саме в цей період.

Аналіз відносної сили товарних ринків на підставі графічного аналізу має дві основні переваги перед іншими методами. По-перше, порівняння графіка індексів КВС товарних ринків з графіком індексу споживчих цін (див рис. 5.2) дає змогу оцінити значущість цінових проривів чи інших ознак нової тенденції. Висхідна тенденція на ціновому графіку має підтверджуватися підвищенням кривої індексу КВС [4, с.218]. Важливу роль відіграють також розбіжності між ними. Якщо рух ціни не знаходить підтвердження на графіку індексу КВС, то утворюється розбіжність, яка попереджає про можливу зміну цінової тенденції. Це видно з рис. 5.1 і 5.2, порівняння яких виявляє ознаки розбіжностей тенденції, а саме: до червня 1999 року індекс споживчих цін на непродовольчі товари зростав, а індекс КВС — зменшувався. Це дозволяє отримати випереджувальну, а не ретроспективну інформацію, щоб прогнозувати хоча б напрям руху ціни, що відбувається на окремих товарних ринках.

Рис. 5.1. Динаміка індексу споживчих цін на непродовольчі товари в Україні за жовтень 1998-го–– вересень 1999 року

По-друге, є змога ранжувати ринки за ступенем їхньої відносної сили від найсильніших до найслабкіших для реалізації торговельної стратегії. Завдяки ранжуванню трейдер може вибрати товари з максимальною відносною силою, якщо планується купівля, або товари з мінімальною відносною силою, якщо планується продаж. Розрахунки потрібно проводити не за ланцюговими індексами цін, а за базисними індексами коефіцієнтів відносної сили, які більш чутливо відбивають тенденції зміни цін.

Рис. 5.2. Динаміка індексу коефіцієнта відносної сили непродовольчих товарів в Україні за жовтень 1998-го –– вересень 1999 року

5.5. Зарубіжна практика використання системи індексів цін як індикаторів товарного ринку

Користувачам (менеджерам, маркетологам, трейдерам та ін.) потрібна випереджувальна інформація про ціни та індекси цін, якої немає нині в органах державної статистики. За допомогою такої інформації можна було б проводити аналіз відносної сили товарних ринків і оцінювати зростання ринку для обґрунтованого прийняття управлінських рішень щодо інвестування та торговельної стратегії. Оскільки використання методики аналізу відносної сили підтвердило правильність висновків на підставі вітчизняних поточних (спотових) цін, то для отримання випереджувальної інформації доцільно впровадити розрахунки альтернативних індексів цін — не тільки індексів споживчих цін та оптових цін виробників промислової продукції, а й індексів ф’ючерсних цін, які б включали до кошика як промислову сировину, так і продукти харчування.

Закордонна практика, наприклад США, використовує таку систему товарних індексів [3]: індекс ф’ючерсних цін CRB; індекс поточних (спотових) цін CRB (індекс спотових цін на промислову сировину та індекс спотових цін на продукти харчування), індекс цін на промислову сировину (JOC — Journal of Commerce). Наприклад, індекс ф’ючерсних цін CRB охоплює 21 активний товарний ринок як сировинних (промислових), так і споживчих товарів, за кожним з яких укладаються контракти за ф’ючерсними цінами. Індекс CRB розраховується як базисний щодо 1967 року. Вагову структуру індексу CRB відбиває така класифікація утворюваних його товарних груп:

• метали –– золото, платина, срібло (14,3 %);

• енергоносії –– нафта сира, мазут (9,5 %);

• зернові культури –– кукурудза, овес, пшениця, соя, соєве борошно, соєва олія (28,6 %);

• м’ясо –– худоба, свині, свинячий лівер (14,3 %);

• імпортовані товари –– какао, кава, цукор (14,3 %);

• промислова сировина –– мідь, бавовна, пиломатеріали (14,3 %).

Індекс споживчих цін в Україні як офіційний показник інфляції попиту демонструє за нашими розрахунками значну розбіжність з обмінним курсом гривні за долар США. Це пояснюється тим, що у складі індексу споживчих цін переважають товари вітчизняного виробництва, передусім продукти харчування, частка яких постійно збільшується у витратах домогосподарств (за даними Держкомстату України в I кварталі 2000 року вона становила 67,1 %), що характерно для бідних економік. Саме тому учасники національного ринку орієнтуються на валютний курс з метою врятування чи збільшення свого капіталу.

До випереджувальних індикаторів товарних ринків можна віднести ті самі показники КВС та індексів КВС, але за методикою розрахунку бажано було б використовувати статистичну інформацію про зведений індекс ф’ючерсних цін, якої поки що немає в Держкомстаті України.