Емпатія

Кожен із нас відчував у власному життєвому досвіді емпатію чутливого вчителя або товариша. Усіх нас потрясає її відсутність у наставника або керівника. Але, у бізнесовому середовищі ми рідко чуємо, щоб людей хвалили, не говорячи вже про те, щоб відзначали їх емпатію, чутливість. Сам термін здається неділовим і який не вписується у жорстку реальність сучасного ринку.

Але емпатія це не «м'якотілість», що вимагає від лідера сприймати чужі емоції як власні і намагатися задовольнити всіх. У таких умовах робити щось є просто неможливим. Навпаки, емпатія означає усвідомлене врахування почуттів, внутрішнього стану співробітників у процесі прийняття рішень.

Базові переконання

Рис. 4.2.Модель культури

Артефакти включають видимі визначники групи, такі як архітектура її матеріального оточення, мова, технологія і продукти діяльності, її художнэ оформлення, стиль одягу, манера спілкування, емоційність атмосфери, міфи та історії, пов'язані з організацією, опис прийнятих цінностей, зовнішні ритуали і церемонії...

Характерною рисою даного рівня культури є те, що її елементи можливо просто спостерігати, описати побачене і почуте, але вкрай складно тлумачити, реально зрозуміти істинний зміст її зовнішніх феноменів, їх важливість та пріоритетність, взаємозв'язок між ними.

Більше глибокий рівень розуміння культури стає доступним, коли ми порівнюємо правила і нормативи, які є документованим відображенням тих ідеальних понять, за якими повинна жити група з тим, що є насправді. При створенні групи або при виникненні необхідності вирішення проблеми, нового завдання першим кроком є відображенням чиєїсь індивідуальної уяви про правильне та помилкове, ефективне і неефективне. Індивіди, які володіють ініціативою та владою намагаються здійснити вплив на групу та її членів за допомогою документованого впровадження норм, правил взаємодії в організації. Але, адміністративні норми і правила в усвідомленні членів групи мають лише умовну цінність, навіть якщо особа, що висловлює їх, переконана у їх істинності. Поки група не здійснить загальних дій та її учасники не побачать результатів, вони не будуть об’єднанs загальним базисом для розуміння істинного стану справ.

Надбаний у такий спосіб груповий досвід полягає в тім, що окремі із проголошуваних лідерами цінностей, сприяють зниженню невизначеності e критичних сферах функціонування групи. Дотримання даних цінностей приводить до їхньої трансформації у само собою зрозумілі, переконливі уявлення, які підкріплені набором вербальних аргументів, норм і правил поведінки. Відповідні погляди і морально-етичні правила залишаються усвідомленими та чітко сформульованими. Вони виконують нормативну або моральну функцію, регулюючи поведінку членів групи в тих або інших ключових ситуаціях, привчають нових її членів до певних моделей поведінки. Набір цінностей, що знаходить реальне втілення в ідеології або в організаційній філософії, може служити орієнтиром або моделлю поведінки в складних та невизначених ситуаціях.

Цінності даного рівня свідомості багато в чому визначають поведінку, спостережувану на рівні артефактів. Якщо ж їхньому прийняттю не передує придбання певного досвіду, вони можуть відображати тільки "проголошувані цінності", які досить точно визначають, що будуть говорити люди в цілому ряді ситуацій, але це може не відповідати тому, що вони будуть робити. Так, компанія може заявляти, що вона шанобливо ставиться до споживачів і прагне, щоб її продукція відповідала найвищим стандартам якості, однак ці заяви не обов'язково будуть відповідати дійсності.

Якщо проголошувані цінності відповідають основним переконанням членів групи, то їх словесний вираз у формі принципів роботи сприяє консолідації групи, стає засобом самоідентифікації та вираженням суті місії. Варто конкретно розрізняти цінності, які відповідають основним переконанням, і цінності, що суперечать їм та є наслідком якихось зовнішніх умовиводів або претензій. Досить часто подібні сукупності цінностей не утворюють системи. Їх елементи є взаємовиключними або ж ніяк не пов'язаними із дійсною поведінкою. Багато аспектів поведінки часто не знаходять пояснення, внаслідок чого нам здається, що ми розуміємо лише окремий аспект культури, але не її саму як таку. Усвідомлення більше глибокого рівня культури дозволяє зрозуміти систему і навчитися правильно прогнозувати поведінку її носіїв. Для цього необхідно досконало зрозуміти зміст поняття «базові переконання».

Якщо метод, інструмент вирішення проблеми оправдує себе декілька разів підряд, то він починає сприйматися як такий, що є необхідним. Тобто, те що було ще недавно гіпотезою та сприйма-лося лише на рівні інтуїції, умовності, поступово починає перетворюватися в реальність. Всі члени групи приходять до висновку, що все відбувається саме так, як ми прогнозуємо і базові переконання в уяві членів групи стають настільки очевидними, що варіювання поведінки у рамках даної культурної одиниці зводиться до мінімуму, а ускладнення, негаразди у житі групи пояснюються її членами як наслідок відхилення поведінки окремих осіб від колективних базових переконань.