- •Передмова
- •Розділ 1. Місце і роль громадських об'єднань у політичній системі сучасної демократичної держави
- •1.1. Світовий досвід створення та діяльності громадських об'єднань
- •1.2. Основні етапи розвитку громадських об'єднань в Україні
- •1.3. Перспективи розвитку громадських об'єднань в Україні
- •Розділ 2. Політичні партії в україні
- •2.1. Порядок створення та функціонування політичних партій в Україні
- •Форми державного фінансування політичних партій
- •Заходи, які можуть вживатися до політичних партій
- •Припинення діяльності політичної партії
- •2.2. Європейські стандарти функціонування політичних партій
- •Державне фінансування
- •Приватне фінансування
- •Фінансування під час виборчих кампаній
- •Контроль та санкції
- •Трансформація статусу партії як політичного інституту
- •Розділ 3. Профспілки та об'єднання підприємців
- •3.1. Професійні спілки та їх об'єднання
- •Право на об'єднання у профспілки
- •Система профспілок
- •Припинення діяльності профспілок
- •Права та обов'язки профспілок, їх об'єднань
- •Гарантії прав профспілок
- •Взаємодія профспілок і держави у вирішенні колективних трудових спорів
- •3.2. Організації роботодавців
- •Створення організації роботодавців
- •Права організацій роботодавців та їх об'єднань щодо захисту прав і законних інтересів своїх членів
- •3.3. Торгово-промислові палати
- •Цілі торгово-промислових палат
- •Принципи створення торгово-промислових палат
- •Порядок створення торгово-промислової палати
- •Діяльність Торгово-промислової палати України
- •Розділ 4. Молодіжні, дитячі та жіночі організації
- •4.1. Молодіжні та дитячі організації
- •4.2. Волонтерський рух в Україні
- •4.3. Жіночий рух та жіночі організації
- •Типологія сучасного жіночого руху в Україні
- •4.4. Державне регулювання молодіжної та тендерної політики
- •Розділ 5 релігійні організації
- •5.1. Загальні принципи функціонування релігійних організацій
- •Право на свободу совісті
- •Рівноправність громадян незалежно від їх ставлення до релігії
- •Відокремлення школи від церкви (релігійних організацій)
- •Система релігійних організацій України
- •5.2. Реєстрація та припинення діяльності релігійних організацій
- •Майновий стан релігійних організацій
- •5.3. Права громадян, пов'язані зі свободою віросповідання Право на релігійні обряди і церемонії
- •Право на проходження альтернативної (невійськової) служби
- •Право не отримувати ідентифікаційні коди державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов'язкових платежів
- •5.4. Державні органи та релігійні організації
- •Розділ 6 ветеранські та патріотичні організації
- •6.1. Ветеранські організації
- •6.2. Козацькі організації
- •6.3. Державна підтримка ветеранських та патріотичних організацій
- •Розділ 7 інші громадські організації
- •7.1. Організації споживачів та кредитні спілки
- •Кредитні спілки
- •Організаційні засади створення та порядок припинення діяльності кредитних спілок
- •Члени кредитної спілки, їх права та обов'язки
- •7.2. Благодійні організації
- •7.3. Творчі спілки
- •7.4. Спортивні організації
- •Органи управління ффу
- •Виконавчий комітет
- •Президія ффу
- •Органи футбольного правосуддя
- •Розділ 8 діяльність іноземних та міжнародних організацій в україні
- •8.1. Представництва міжнародних організацій в Україні
- •Умови визнання суб'єктів олімпійського руху ноКом України.
- •8.3. Філії та відділення іноземних організацій, які діють на території України
- •8.4. Порядок реєстрації філій, відділень, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організацій зарубіжних держав в Україні
- •Висновки
- •Бібліографія Нормативні джерела Закони України
- •Постанови Верховної Ради України
- •Укази Президента України
- •Розпорядження Президента України
- •Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України
- •Відомчі нормативні акти
- •Статути громадських об'єднань
- •Міжнародні документи
- •Література
6.2. Козацькі організації
Українське козацтво послідовно використовує кращі надбання багатьох поколінь своїх попередників, утверджує, розвиває і боронить національну ідею, сприяє захисту політичних, економічних, культурних та історичних досягнень українського народу, бере активну участь у забезпеченні його духовного розвитку, фізичного здоров'я, високої моральності.
Відродження історичних, патріотичних, господарських та культурних традицій українського козацтва – головне завдання численних організацій козацтва. Найбільш значущою та впливовою серед них є Всеукраїнська громадська організація "Українське реєстрове козацтво".
Всеукраїнська громадська організація "Українське реєстрове козацтво" (УРК) є спадкоємцем і продовжувачем ідейних, духовних і моральних засад українських козаків, їх духовних, культурних, організаційних, військово-патріотичних і господарських традицій.
Українське реєстрове козацтво об'єднує козаків, нащадків усіх напрямів і течій українського козацтва незалежно від місця їхнього проживання, громадян України, які сповідують національну ідею та ідеологію українського козацтва, працюючи з метою реалізації, відновлення та розвитку козацького руху.
Українське реєстрове козацтво – унітарна, єдина у своїй цілісності громадська організація, об'єднання українських козаків, на структурні організації якого поширюється дія законів України, указів Президента України, постанов і розпоряджень уряду з питань розвитку українського козацтва.
Статут Українського реєстрового козацтва є єдиним і загально-обов'язковим для усіх його структурних підрозділів, козацьких товариств, організацій і громад, що входять до складу Українського реєстрового козацтва.
Українське реєстрове козацтво має свою атрибутику та символіку: прапори, бунчук, клейноди, емблеми, а також членський квиток єдиного зразка, однострої, єдині козацькі військові звання, козацькі відзнаки та нагороди, марш тощо.
На території України Українське реєстрове козацтво функціонує згідно з адміністративно-територіальним поділом України, але має історичні назви полків, куренів, сотень, що можуть не збігатися з назвами адмінтериторій.
Члени Українського реєстрового козацтва утворюють за місцем проживання козацькі громади (об'єднання). Реєстрові козаки підлягають єдиному реєстру в Головному штабі Українського реєстрового козацтва, їхня діяльність регулюється Статутом Українського реєстрового козацтва, положеннями та нормативно-правовими актами.
Українське реєстрове козацтво взаємодіє з іншими козацькими організаціями, що стоять на державницьких позиціях і перебувають у складі Координаційної Ради з питань розвитку Українського козацтва при Президенті України. Українське реєстрове козацтво співпрацює з козацькими громадами всього світу. Українське реєстрове козацтво може мати тільки індивідуальне членство козаків, які є громадянами України.
Українське реєстрове козацтво історично належить до українського православ'я, виступає за співробітництво традиційних українських християнських церков, що стоять на засадах відродження, розбудови та розвитку національної державності України.
Українське реєстрове козацтво прагне до створення єдиної Української апостольської християнської церкви із центром у м. Києві.
Мета діяльності Українського реєстрового козацтва – сприяння розбудові України як суверенної, самостійної та незалежної, демократичної та правової держави, з козацькою моделлю демократії, що гармонійно поєднує вільності та свободи людини з дисципліною й порядком у державі.
Основними завданнями Українського реєстрового козацтва є:
– взаємодія з органами влади щодо формування державної політики у сфері духовного, економічного, соціального та військового будівництва держави на історичних, патріотичних, господарських і культурних традиціях українського козацтва;
– сприяння відновленню й розвитку на звичаєвих засадах українського козацтва, діяльності та способу життя українського народу, відродженню й розвитку козацької господарської діяльності;
– створення козацьких січей, паланок і поселень як осередків відродження та розвитку традиційних козацьких форм самоврядування;
– сприяння підготовці молоді до військової служби, військовому вишколу українських козаків, розбудові Збройних сил України, Прикордонних військ, митної служби та підрозділів цивільної оборони, сприяння комплектуванню окремих козацьких військових формувань призовниками з Українського реєстрового козацтва;
– забезпечення культурного обміну, тісної співпраці з козацькими громадами в діаспорі;
– патріотичне виховання нового покоління в дусі українського козацького лицарства, української національної ідеї, відданості рідному українському народові й українській Землі-Матері;
– сприяння відбудові українських козацьких церков і монастирів, козацьких могил, створення нових пам'яток культури у пам'ять про козацьке лицарство та славу українського народу;
– участь у проведенні заходів щодо охорони та захисту довкілля, становлення ефективних енерго-, ресурсозберігаючих і екологічно чистих форм землекористування та промислового виробництва;
– розроблення, фінансування, реалізація і координація з органами влади, управлінням та державними установами проектів і програм, що відповідають інтересам українського козацтва, його членів і засновників господарств, товариств, підприємств тощо;
– сприяння розвитку військово-прикладних і технічних видів спорту й туризму;
– захист законних інтересів Українського реєстрового козацтва та його членів у державних органах і громадських організаціях;
– піклування про безпеку Українського реєстрового козацтва та його членів.
Напрями діяльності Українського реєстрового козацтва:
а) духовно-ідеологічний: комплекс заходів, спрямованих на відродження та піднесення національного українського духу, величі української нації в минулому та майбутньому. Фізичне й духовне оздоровлення нації через пропаганду козацького способу мислення та життя, системи вдосконалення козака;
б) економічний: комплекс заходів, спрямованих на відродження економіки України через розвиток традиційних і нових форм господарської діяльності з метою підняття добробуту народу на належний рівень;
в) соціальний: комплекс заходів, спрямованих на створення цілісної соціальної структури суспільства України, що складається з різних (але соціально захищених) прошарків населення;
г) військовий: комплекс агітаційних і виховних заходів, спрямованих на створення системи оборони держави з використанням широкого загалу формувань Українського реєстрового козацтва як резерву професійних Збройних сил та інших силових структур України.
Українське реєстрове козацтво в установленому законом порядку виконує такі функції:
1. Підтримує діяльність українських козацьких громад в Україні, бере участь у загальнодержавних і громадських заходах, що сприяють реалізації української національної ідеї, утвердженню української національної державності, зростанню могутності та міжнародного авторитету України як передумов забезпечення духовного й матеріального добробуту, морального та фізичного здоров'я українського народу.
2. Сприяє всім державним органам у забезпеченні національної безпеки України та її державних інтересів, підтримці громадського порядку, боротьбі зі злочинністю та правопорушеннями, здійсненні охоронної діяльності.
3. Допомагає урядовим органам в охороні державного кордону України та несенні митної служби, у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій шляхом створення таких підрозділів, як формування громадського порядку, які проходять підготовку в школах козацького вишколу з залученням офіцерів армії та міліції.
4. Співпрацює зі Збройними силами України, Комітетом з питань охорони державного кордону України, Міністерством з надзвичайних ситуацій України, іншими державними, правоохоронними органами, навчальними закладами, установами й організаціями військово-патріотичного характеру, що готують юнаків до військової служби та роботи у правоохоронних органах.
5. Співпрацює з Товариством сприяння обороні України.
6. Сприяє військовим формуванням України щодо укомплектування окремих підрозділів підготовленими призовниками з організацій Українського реєстрового козацтва, перепідготовки українських козаків – військовозобов'язаних запасу.
7. Проводить (за погодженням із командуванням) у військових формуваннях і правоохоронних органах заходи культурно-просвітницького характеру, сприяє вивченню історії українського війська, утвердженню українських військових традицій.
8. Створює (за погодженням із державними органами) постійно діючі січі Українського реєстрового козацтва, організовує традиційні козацькі таборові збори, змагання, фестивалі тощо.
9. Відроджує традиційні козацькі ремесла та бойові вміння (козацької боротьби, українських спортивних бойових мистецтв, походів на конях, човнах тощо), сприяє проведенню спортивних змагань із користування козаками історичною зброєю, освоєнню ними сучасної техніки та транспортних засобів.
10. Проводить виховну роботу серед юнацтва та молоді, створює й організовує дитячі, юнацькі та молодіжні підрозділи Українського реєстрового козацтва: товариства, школи, інші навчальні заклади, табори, підтримує їхню діяльність.
11. Досліджує історію України, сприяє відновленню історичної правди, популяризації героїчного минулого Українського реєстрового козацтва. Пропагує культурні здобутки та досягнення української нації й українського козацтва, зокрема, проводить комплекс культурно-просвітницьких заходів, виставки майстрів Українського козацтва, концерти.
12. Сприяє науково-дослідним роботам із залученням різних фахівців.
13. Організовує та проводить наукові фольклорно-етнографічні, археологічні експедиції, конференції, семінари, присвячені вивченню й розвитку духовних традицій українського козацтва.
14. Активно сприяє збереженню пам'яток історії та культури, увічненню козацької слави.
15. Організовує козацькі селянські (фермерські) господарства та колективні сільськогосподарські підприємства, кооперативи, садівницькі й городницькі товариства, промисли тощо.
16. Здійснює господарську й іншу комерційну діяльність шляхом створення госпрозрахункових установ та організацій, заснування козацьких підприємств зі статусом юридичної особи.
17. Підтримує прямі міжнародні зв'язки, здійснює інші заходи, що не суперечать міжнародним договорам України, міжнародному праву та законодавству України.
18. Засновує засоби масової інформації.
19. Збирає й опрацьовує економічну, наукову, екологічну інформацію, використовує її" з метою здійснення статутної діяльності Українського реєстрового козацтва та забезпечення здорового способу життя українського народу.
20. Проводить разом із державними установами заходи природоохоронного характеру та впроваджує ефективні форми захисту довкілля.
21. Відновлює в установленому порядку функціонування об'єктів соціально-культурного й іншого призначення, пов'язаних з історією українського козацтва, історичні назви міст, інших населених пунктів, вулиць тощо.
22. Відроджує та впроваджує в побут прогресивні українські козацькі традиції, обряди та звичаї, що не суперечать чинному законодавству, а також козацьку атрибутику й символіку, народну, у тому числі козацьку, медицину та характерництво.
23. Висуває пропозиції до органів влади й управління щодо підняття авторитету Українського реєстрового козацтва.
В організаціях УРК гармонійно поєднуються демократія та єдиноначальність, тобто з урахуванням пропозицій обласних, районних, міських організацій керівний склад (отамани (голови)) за поданням рад призначаються наказом голови (гетьмана) Українського реєстрового козацтва.
Козаки УРК обов'язково носять однострій і отримують козацькі звання згідно з займаною посадою, відзнаки та нагороди згідно з Положенням, затвердженим головою (гетьманом) Українського реєстрового Козацтва.
Членство в УРК є тільки індивідуальним.
Дійсним козаком (членом) Українського реєстрового козацтва має право бути нащадок українського козацького роду, а також громадянин України з 18-річного віку, який пройшов випробувальний термін один рік і виявив себе як такий, що має глибокі патріотичні переконання, стоїть на засадах розбудови й захисту самостійної, незалежної, соборної, демократичної держави Україна, посвячений і прийняв присягу українського реєстрового козака, здійснює суспільно корисну для України діяльність. Після проходження випробувального терміну дійсному козакові видається реєстрова грамота та посвідчення.
За вагомий внесок у розвиток Українського реєстрового козацтва рішенням голови (гетьмана) або ради старійшин Українського Реєстрового козацтва відомі громадські, політичні й військові діячі, діячі культури та науки, державні керівники, видатні спортсмени, які є активними провідниками української державності й української козацької ідеї, можуть прийматися до Українського реєстрового козацтва без випробувального терміну. До лав Українського реєстрового козацтва приймають згідно з письмовою заявою за козацьким звичаєм на раді первинного козацького товариства. Ті, хто не були членами дитячих, юнацьких і молодіжних організацій, приймаються за рекомендацією двох дійсних членів Українського реєстрового козацтва.
Кожен козак повинен стояти на обліку в первинному козацькому товаристві.
В Українському реєстровому козацтві створюються та діють як його структурні осередки дитячі, юнацькі та молодіжні козацькі організації відповідно до положень про ці організації, що затверджує голова (гетьман) УРК.
Члени цих організацій поділяються за віком: "Козачата" (дівчата – "Лелі") – до 10 років, "Соколи" (дівчата – "Дани") – 10–14 років, "Джури" (дівчата – "Берегині") – 14–16 років.
Згідно із системою вдосконалення козак досягає ступеня "Козак-молодик" – з 16 років, "Козак-воїн" – з 20 років, після проходження служби, "Козак-лицар" – з 40 років, після виконання певних вимог, "Козак-характерник" – як найвищий ступінь досконалості.
Особи, які притягалися до кримінальної відповідальності, можуть стати козаками тільки після відповідного рішення суду козацької честі обласного козацького товариства, після зняття судимості в установленому законодавством порядку та лише після затвердження такого членства головою (гетьманом) Українського реєстрового козацтва.
В УРК створюються структурні жіночі товариства, які діють на підставі єдиного Статуту УРК або власних положень, затверджених головою (гетьманом) Українського реєстрового козацтва.
Члени Українського реєстрового козацтва зобов'язані:
– бути активними провідниками української національної ідеї, виконувати усі вимоги цього Статуту й українських козацьких звичаїв, якщо останні не суперечать Статуту Українського реєстрового козацтва та чинному законодавству України;
– виконувати універсали, постанови, накази й рішення голови (гетьмана), керівних органів Українського реєстрового козацтва, накази своїх отаманів і старшин;
– сплачувати вступний і щомісячні членські внески, розмір яких встановлюється окремим положенням;
– вести здоровий спосіб життя, піклуватися про українську державу, родину й дітей, плекати молоде покоління духовно здоровим, морально та фізично загартованим, відданим Україні й українському народові;
– молоді козаки допризовного віку зобов'язані виявляти ініціативу щодо вчасного взяття на облік у військовому комісаріаті та прагнути призову на військову службу; на військовій службі – постійно працювати над професійним, морально-психологічним і фізичним самовдосконаленням, бути взірцем дисциплінованості, відданості українському народові, Україні;
– зберігати та розвивати прогресивні українські козацькі звичаї та традиції, оберігати честь і гідність козацького імені, зміцнювати єдність Українського реєстрового козацтва, займатися суспільно корисною для України й українського народу діяльністю;
– дотримуватися принципів і норм християнської моралі, козацької етики й етикету.
Дійсні члени Українського реєстрового козацтва мають правої
– вирішального голосу на козацьких радах;
– обирати та бути обраними до керівних органів УРК усіх рівнів;
– виносити на розгляд козацьких рад питання про діяльність Українського реєстрового козацтва;
– отримувати козацькі військові звання згідно з Положенням про проходження козацької служби та займаних в Українському реєстровому козацтві посад;
– згідно з чинним законодавством користуватися майном Українського реєстрового козацтва та земельними наділами;
– отримувати інформацію про діяльність УРК;
– отримувати відповідь на свої пропозиції та заяви до товариств Українського реєстрового козацтва усіх рівнів;
– працювати в усіх структурах УРК;
– одержувати духовно-моральну й (за потреби) матеріальну підтримку;
– навчатися у навчальних і фізкультурно-спортивних закладах за рекомендацією керівних органів Українського реєстрового козацтва;
– носити однострій УРК із обладунком і шаблею, а також іншою зброєю відповідно до чинного законодавства, правил дозвільної системи України й відповідних положень.
Козаки, які проходять випробувальний термін, мають право:
– вносити питання на розгляд козацьких рад і брати участь в обговоренні питань із правом дорадчого голосу;
– отримувати відповідь на свої пропозиції та заяви;
– отримувати духовно-моральну й (за потреби) матеріальну підтримку;
– навчатися у козацьких навчальних і фізкультурно-спортивних закладах;
– носити традиційний козацький однострій УРК без обладунку.
Членство в Українському реєстровому козацтві припиняється:
– за власним бажанням;
– при з'ясуванні, що козак УРК є членом будь-якої іншої козацької організації;
– у разі порушення Статуту Українського реєстрового козацтва, а також за цілеспрямовану діяльність, направлену на розпалювання ворожнечі та розкол єдності УРК;
– у результаті несумісної зі званням козака діяльності, що завдала шкоди українській державі, українському народові або українському козацтву;
– у разі несплати членських внесків протягом трьох місяців.
Рішення про виключення приймає голова (гетьман) Українського реєстрового козацтва на підставі рішення ради первинного козацького товариства (суду козацької честі, генеральної контрольно-ревізійної комісії).
Рішення ради первинного козацького товариства (суду козацької честі, контрольно-ревізійної комісії) може бути оскаржене до суду козацької честі вищої інстанції протягом місяця з дня його прийняття та, у разі обґрунтованих вимог скаржника, на Великій раді Українського реєстрового козацтва, але не пізніше ніж за два місяці до ради.
Для розгляду справи Велика рада створює спеціальну комісію, яка проводить розслідування та приймає остаточне рішення, що не підлягає оскарженню.
Підставою для негайного виключення козака з УРК є справедливе притягнення його до кримінальної відповідальності та відповідного рішення суду або приховування ним цього факту.
Українське реєстрове козацтво як громадська організація створюється з урахуванням сучасного адміністративно-територіального поділу України, а також з урахуванням історичних назв полків, куренів козацького реєстрового війська та виробничо-територіального принципу, інтересів тощо та складається із:
– первинних козацьких товариств (сотень);
– районних козацьких товариств, що складаються з первинних козацьких товариств (куренів);
– міських козацьких товариств (полків);
– обласних козацьких товариств, що складаються із районних козацьких товариств (полків і кошів).
Обласні козацькі товариства у межах України утворюють:
– Східноукраїнський, Центральний, Подільсько-Сіверський, Галицько-Волинський, Приазовський, Чорноморський округи;
– козацькі товариства Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя, що діють на правах обласних козацьких товариств;
– обласні, районні, міські жіночі товариства (організації), жіночі товариства (організації) Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя.
Усі первинні козацькі товариства беруться на облік і підзвітні міським (районним) козацьким товариствам, що, у свою чергу, беруться на облік і підзвітні обласним козацьким товариствам. Обласні козацькі товариства беруться на облік і підзвітні з'єднанням. Військові козацькі з'єднання беруться на облік і підзвітні Головному штабу Українського реєстрового козацтва.
Відповідно до історичних реалій відновлюється традиційний для УРК полково-сотенний устрій як військово-патріотична та господарська структура Українського реєстрового козацтва.
Козацькі товариства усіх рівнів мають право зберігати історичні козацькі назви. Не допускається перетворення їх на незаконні воєнізовані формування.
Первинним підрозділом військово-патріотичного вишколу та господарської структури й діяльності Українського реєстрового козацтва є застава, що налічує не менше трьох козаків. Інші структурні підрозділи Українського реєстрового козацтва мають назви:
– рій (складається з застав);
– загін (складається з роїв);
– сотня (складається з загонів);
– курінь (складається з не менш як трьох сотень);
– полк (складається з не менш як трьох куренів);
– кіш Українського реєстрового козацтва (складається з полків).
Для оперативного виконання статутних завдань УРК козацькі товариства усіх рівнів можуть бути юридичними особами, мати власні положення, що приймаються їх керівними органами, а також печатку та символіку, що затверджуються у Головному штабі Українського реєстрового козацтва, рахунок у банку, вирішувати внутрішні справи самостійно в межах, що не суперечать Статуту Українського реєстрового козацтва, положенням та іншим нормативним документам і рішенням керівних органів Українського реєстрового козацтва.
Керівні органи УРК складаються з Великої ради Українського реєстрового козацтва та Ради генеральної старшини УРК.
Велика рада Українського реєстрового козацтва – вищий керівний орган Українського реєстрового козацтва, складається з делегатів, обраних радами обласних козацьких товариств у кількості, затвердженій на Раді генеральної старшини, та скликається один раз на 2,5 роки.
Час, місце проведення та порядок денний Великої ради визначає Рада генеральної старшини Українського реєстрового козацтва. Велика рада може бути скликана позачергово на вимогу не менше як половини обласних товариств або рішенням Ради генеральної старшини Українського реєстрового козацтва.
Рішення Великої ради приймаються простою більшістю голосів і є чинними за наявності не менш як 2/3 обраних делегатів.
Велика рада Українського реєстрового козацтва:
– визначає та затверджує принципи, стратегію, завдання й напрям діяльності УРК;
– затверджує Статут Українського реєстрового козацтва, вносить до нього зміни та доповнення або доручає їх зробити Раді генеральної старшини;
– затверджує зразки печаток, емблем, символіки Українського реєстрового козацтва;
– обирає голову (гетьмана) УРК, генерального суддю (голову суду козацької честі), генерального скарбника та генерального інспектора. Обрані присягають Великій раді про сумлінне виконання своїх обов'язків;
– затверджує склад Ради старійшин Українського реєстрового козацтва;
– заслуховує річні звіти УРК;
– дає наказ на рік голові (гетьману) та генеральній старшині;
– приймає рішення про реорганізацію або ліквідацію Українського реєстрового козацтва.
Рада генеральної старшини:
– є керівним органом УРК між Великими радами;
– розпоряджається майном і коштами Українського реєстрового козацтва;
– готує питання для керівних рішень УРК;
– вирішує поточні питання управління Українським реєстровим козацтвом;
– збирається не менше ніж один раз на три місяці.
Рада генеральної старшини УРК складається з голови (гетьмана) Українського реєстрового козацтва, наказного гетьмана Українського реєстрового козацтва, головного отамана та генеральної старшини, куди входять отамани обласних осередків і члени Головного штабу. Бунчукові товариші мають право дорадчого голосу. Рішення ради приймаються простою більшістю голосів за наявності не менше як половини обласних отаманів.
Члени Генеральної старшини не мають права входити до складу контрольно-ревізійної інспекції Українського реєстрового козацтва. Вони можуть мати та використовувати під час виконання посадових обов'язків особисті клейноди, штампи, зареєстровані Головним штабом.
Співробітники Головного штабу мають свої Управи для організації ведення роботи з відповідних напрямів.
Бунчукові товариші – козаки, які займають генеральні посади та є резервом голови (гетьмана) для виконання окремих (спеціальних) завдань і доручень його та Ради генеральної старшини.
Організаторами виконання рішень і наказів Великої ради та Ради генеральної старшини е голова (гетьман) Українського реєстрового козацтва, призначений ним наказний гетьман та головний отаман разом з усім складом Головного штабу Українського реєстрового козацтва.
Голова (гетьман) УРК – вища посадова особа, яка наділена вищою козацькою військовою, адміністративною владою. Обирає його лише Велика рада Українського реєстрового козацтва з дійсних козаків не молодше 35 років, які проживають на території України не менше 10 років, терміном на п'ять років.
Обраному голові (гетьману) на Великій раді вручається булава, як символ верховної влади в УРК. Цьому голові (гетьману) підпорядковується весь особовий склад Українського реєстрового козацтва.
Голова (гетьман) УРК може входити до складу Координаційної ради з питань розвитку Українського козацтва при Президентові України.
Голова (гетьман) Українського реєстрового козацтва:
– представляє без довіреності інтереси Українського реєстрового козацтва на усіх рівнях владних структур України, у громадських і міжнародних організаціях, партіях і рухах;
– призначає наказного гетьмана та головного отамана, начальника Головного штабу, генеральних писаря, обозного, осавула, хорунжого, бунчужного, іншу наказну старшину, усуває їх від виконання службових обов'язків, контролює роботу старшини Головного штабу УРК;
– вносить на розгляд Великої ради Українського реєстрового козацтва кандидатури на посаду генерального судді, генерального інспектора та генерального скарбника УРК із дійсних козаків;
– визнає повноваження обраних обласних, районних, міських отаманів і засвідчує це наказом; за потреби призупиняє його повноваження та призначає наказного отамана;
– підписує разом із начальником Головного штабу рішення Великої ради та Ради генеральної старшини Українського реєстрового козацтва;
– підписує фінансові документи, ділові листи, визначає своїм наказом осіб, які мають право підпису банківських, фінансових чи інших документів;
– на виконання статутних завдань і рішень Великої ради видає універсали, накази та розпорядження, обов'язкові для виконання усіма членами Українського реєстрового козацтва;
– затверджує Положення про генеральну старшину, суд козацької честі, Раду поважних козаків Українського реєстрового козацтва, бунчукове, військове та значкове товариство, контрольно-ревізійну інспекцію, інші положення й нормативні документи, що регламентують внутрішнє життя УРК;
– за поданням обласних товариств присвоює старші козацькі військові звання особовому складу Українського реєстрового козацтва;
– за поданням обласних товариств нагороджує орденами та відзнаками Українського реєстрового козацтва, порушує клопотання перед Президентом України про нагородження козаків державними відзнаками.
Голова (гетьман) зобов'язаний:
– звітувати на Великій раді про діяльність Українського реєстрового козацтва, надавати інформацію Раді генеральної старшини про роботу Головного штабу й інших безпосередньо підпорядкованих йому структур;
– організовувати та проводити засідання Ради генеральної старшини;
– організовувати діяльність УРК згідно з чинним законодавством України, Статутом УРК, козацькими звичаями.
Наказного гетьмана Українського рєстрового козацтва призначає голова (гетьман), він виконує обов'язки першого заступника голови (гетьмана) Українського реєстрового козацтва. Права і обов'язки наказного гетьмана визначаються окремим положенням.
Головного отамана УРК призначає голова (гетьман) із дійсних козаків, виконує обов'язки голови (гетьмана) чи наказного гетьмана у разі їх відсутності. Обов'язки головного отамана визначаються Положенням про Головний штаб. Призначеному головному отаману голова (гетьман) Українського реєстрового козацтва вручає пірнач як символ влади, головний отаман про свою роботу звітує перед головою (гетьманом), за дорученням голови (гетьмана) – перед Великою радою, відповідає за фінансово-господарську діяльність Головного штабу та всіх її служб.
На час виконання певної роботи за поданням головного отамана, голова (гетьман) тимчасово призначає наказних отаманів Українського реєстрового козацтва з певних питань, із врученням їм відповідних владних повноважень і відзнак.
Головний штаб УРК – вищий організаційно-координаційний і методичний центр козацтва, який розташований у м. Києві. Посадові особи штабу, що складається з Генеральної старшини, здійснюють організаційно-виконавчі функції згідно з Положенням про Головний штаб, що затверджує голова (гетьман) Українського реєстрового козацтва.
Діяльність Головного штабу, склад і обов'язки генеральної старшини Українського реєстрового козацтва на посадах, діяльність і завдання очолюваних ними служб регламентуються окремими положеннями.
Суд козацької честі УРК є товариським судовим органом, повноваження, склад і обов'язки якого визначаються положенням, що затверджує голова (гетьман) Українського реєстрового козацтва. Генерального суддю УРК обирає Велика рада Українського реєстрового козацтва за пропозицією голови (гетьмана) з дійсних козаків терміном на п'ять років і є радником голови (гетьмана) з правових питань. Діє на підставі окремого Положення, затвердженого головою (гетьманом) Українського реєстрового козацтва.
Генеральна контрольно ревізійна інспекція УРК – це контрольний орган козацтва. Генерального інспектора обирає Велика рада Українського реєстрового козацтва за пропозицією голови (гетьмана) з дійсних козаків терміном на п'ять років, і є радником голови (гетьмана). Діє на підставі окремого положення, затвердженого головою (гетьманом) УРК. Генеральний інспектор пропонує на затвердження Великій раді кандидатури інспекторів у кількості трьох осіб.
Генеральна контрольно-ревізійна інспекція:
– здійснює контроль за надходженням і витратою коштів, матеріалів, веденням документації Головного штабу Українського реєстрового козацтва;
– надає методичну допомогу ревізійним інспекціям місцевих осередків УРК, аналізує їх діяльність;
– звітує Великій раді Українського реєстрового козацтва.
Рада старійшин – це вищий моральний авторитет в Українському реєстровому козацтві.
Служба скарбу УРК є його фінансово-економічним органом, що діє на підставі окремого положення, затвердженого головою (гетьманом) Українського реєстрового козацтва. Генерального скарбника УРК обирає Велика рада Українського реєстрового козацтва за пропозицією голови (гетьмана) з дійсних козаків терміном на п'ять років. Генеральний скарбник разом із головним отаманом Українського реєстрового козацтва та генеральним обозним Українського реєстрового козацтва організовує та координує фінансово-господарську діяльність УРК, звітує про роботу голові (гетьману) УРК та її Великій раді.
Командувач (отаман) козацького округу, отаман окремого козацького формування, отаман (голова) обласного, районного, міського козацького товариства призначається наказом голови (гетьмана) УРК.
Окружне козацьке товариство УРК має п'ять військових структур. Війська УРК діють відповідно до положення, затвердженого головою (гетьманом) УРК,
Обласне реєстрове козацьке товариство. Його керівні органи складаються з Великої Ради обласного товариства, Ради обласної старшини й обласного штабу. Вищим органом самоврядування обласного товариства є Велика обласна рада, до якої входять делегати від усіх козацьких товариств області та скликається не менше як один раз на 2,5 роки. Представництво від козацьких громад, час і місце проведення ради визначає Рада обласної старшини.
Обласна рада є повноважною, якщо на ній присутні не менше ніж 2/3 обраних делегатів. Рішення приймаються простою більшістю голосів. Обласна Рада може скликатися позачергово за вимогою не менше як половини районних товариств, що входять до складу обласного товариства, одним з керівних органів обласного товариства, а також згідно із рішенням вищого керівного органу Українського реєстрового козацтва.
Обласна Рада:
– заслуховує звіт обласного отамана (голови обласного товариства), старшини товариства, контрольно-ревізійної інспекції про роботу обласного козацького товариства, обласного штабу;
– обирає на три роки обласного отамана (голову обласного товариства), обласного суддю (голову суду честі обласного товариства), скарбника, контрольно-ревізійного інспектора обласного товариства, яких подає на затвердження голові (гетьману) УРК. У разі незатвердження рада обирає цих осіб повторно;
– затверджує склад Ради старійшин;
– затверджує річний бюджет обласного товариства, зразки печаток, символіку (після погодження їх з Головним штабом Українського реєстрового козацтва);
– дає отаману та старшині наказ на термін обрання.
У період між Великими обласними радами керівництво діяльністю обласного товариства здійснює Рада отаманів, яка збирається не менше ніж два рази на рік.
Рада отаманів:
– складається з обласного отамана (голови обласного товариства), отаманів районних козацьких товариств і військових товаришів – членів обласної старшини без посади з правом дорадчого голосу;
– скликається за рішенням обласного отамана (голови обласного товариства) й обласної старшини, за вимогою одного з районних осередків чи голови (гетьмана) Українського реєстрового козацтва;
– приймає рішення про скликання позачергової обласної ради;
– може висловлювати недовіру обласній старшині, призначеній обласним отаманом (головою обласного товариства).
Організатором виконання рішень Великої обласної ради, Ради отаманів є обласний отаман (голова обласного товариства) разом із обласною старшиною у складі обласного штабу.
Обласний отаман – вища посадова особа в обласному козацькому товаристві, які обирає Велика обласна рада терміном на три роки з затвердженням повноважень головою (гетьманом) УРК. Як символ влади йому вручається пірнач.
Обласний отаман (голова обласного товариства) обласної організації:
– керує діяльністю обласного козацького товариства й обласним штабом, призначає й усуває від виконання обов'язків наказну обласну старшину;
– може входити до складу Координаційної ради з питань розвитку Українського козацтва при голові обласної державної адміністрації;
– звітує на Великій обласній раді та перед Головним штабом УРК, інформує про роботу обласного штабу на Раді обласної старшини;
– підписує фінансові документи, контролює роботу обласної старшини;
– при пересіканні інтересів обов'язково узгоджує свої дії з обласними отаманами відповідних областей і Головним штабом Українського реєстрового козацтва.
Обласний штаб який є виконавчим органом обласного козацького товариства виконує такі функції:
– керує обласним козацьким товариством і виступає представником його законних інтересів;
– координує роботу міських (районних) козацьких товариств, що входять до складу обласного товариства;
– приймає рішення з поточних питань;
– співпрацює з Головним штабом Українського реєстрового козацтва;
– виносить на розгляд обласної ради й Ради обласної старшини проект річного бюджету і програму заходів та діяльності обласного товариства;
– веде реєстр обласного козацького товариства, облік козацьких громад і організацій обласного товариства;
– формує в межах виділених коштів штат працівників обласного товариства;
– розподіляє страховий фонд і фонд заробітної платні. Обласний штаб підзвітний обласній Раді отаманів, Великій раді обласного товариства та підпорядкований обласному отаману, Головному штабу Українського реєстрового козацтва.
Рада старійшин обласного товариства е вищим моральним авторитетом в обласному товаристві. її склад, права, обов'язки регламентуються положенням, що затверджується обласним отаманом (головою обласного товариства).
Суд козацької честі обласного товариства складається з обраного обласного судді та його помічників і здійснює свою діяльність згідно з Положенням про суд козацької честі Українського реєстрового козацтва.
Контрольно-ревізійна інспекція обласного товариства обирається у кількості 3–5 осіб терміном на один рік. Обласна старшина не може входити до складу контрольно-ревізійної інспекції. Контрольно-ревізійна інспекція:
– перевіряє роботу обласного штабу та (за потреби) роботу міських (районних) козацьких товариств;
– звітує перед обласною радою.
За рішенням Головного штабу УРК, зважаючи на історичні реалії, дозволяється створення міжрайонних об'єднань (полків і січей), що підпорядковуються обласному отаману й мають свою старшину.
Міське (районне) реєстрове козацьке товариство складається з первинних козацьких товариств. Керівні органи міського (районного) товариства складаються з міської (районної) ради, ради міської (районної) старшини та міського (районного) штабу.
Вищим органом самоврядування міського (районного) товариства е міська (районна) рада, до якої входять делегати від усіх первинних козацьких товаристві яка скликається один раз на рік.
Представництво від первинних козацьких товариств, час і місце проведення ради, порядок денний визначає рада районної старшини або обласний отаман. Міська (районна) рада є повноважною" якщо на ній присутні 2/3 обраних делегатів, рішення приймаються простою більшістю голосів.
Міська (районна) рада може скликатися позачергово на вимогу 1/3 осередків первинних козацьких товариств, голови (гетьмана) Українського реєстрового козацтва, військового, обласного отамана, міського (районного) отамана та ради міської (районної) старшини. Міська (районна) рада:
– обирає міську (районну) старшину – отамана (голову товариства), суддю, писаря, осавула, хорунжого, бунчужного й іншу старшину, контрольно-ревізійну інспекцію терміном на один рік та подає на затвердження голові (гетьману) УРК;
– обирає раду старійшин, що складається з найдосвідченіших козаків з незаперечним авторитетом серед товариства;
– затверджує повноваження отаманів первинних козацьких товариств, які тільки започатковуються;
– дає отаману і міській (районній) старшині наказ на рік;
– визначає та затверджує завдання й напрями діяльності районного козацького товариства;
Міським (районним) курінним отаманом (головою товариства) може бути дійсний козак, який виявив себе мудрим організатором чи добрим працівником на посаді міської (районної) старшини та вище, керує районним козацьким товариством і штабом, звітує перед обласним отаманом. Обраному отаману (голові товариства) як символ влади вручається тростина. Міська (районна) старшина обирається з дійсних козаків.
Міський (районний) штаб – виконавчий орган міського (районного) козацького товариства:
– керує всією діяльністю районного товариства;
– координує роботу первинних товариств;
– співпрацює з обласним штабом;
– виносить на розгляд міської (районної) ради й ради міської (районної) старшини проект річного бюджету та програму заходів і діяльності міського (районного) товариства;
– веде реєстр міського (районного) товариства й облік первинних товариств;
– звітує міській (районній) раді та міській (районній) старшині.
Первинні козацькі товариства:
– створюються за місцем роботи, навчання, проживання козаків;
– обирають на своїх радах для керівництва товариством отамана та писаря (його заступника) терміном на один рік;
– ведуть персональний облік членів, приймають членські внески;
– ведуть облік коштів, звітують перед місцевими фінансовими органами й міським (районним) штабом;
– співпрацюють з міським (районним) штабом;
– підзвітні керівним органам міського (районного) товариства;
– визначають завдання та напрями своєї діяльності;
– розглядають на радах рішення отамана з найважливіших спірних справ господарського та фінансового характеру;
– затверджують кошторис.
Отаман (голова осередку), який керує первинним козацьким товариством, входить до міської (районної) старшини;
Українське реєстрове козацтво здійснює фінансову діяльність у порядку, визначеному законодавством України. Кошти УРК складаються із:
– вступних і членських внесків;
– відрахувань від надходжень заснованих Українським реєстровим козацтвом госпрозрахункових підприємств і організацій;
– пожертвувань членів Українського реєстрового козацтва, пожертвувань громадян України та громадян інших держав, заповітів і внесків приватних осіб, установ, підприємств.
Кошти УРК використовуються для виконання статутних завдань, для проведення заходів, передбачених планами УРК, задоволення організаційно-господарських потреб, утримання штатного персоналу; виділяються на відрядження, одяг, оргтехніку, рекламу; надається фінансова допомога малозабезпеченим людям, військовослужбовцям, студентам і учням, освітнім закладам; здійснюється благодійна діяльність.
Майно Українського реєстрового козацтва становлять будівлі, споруди, основні засоби виробництва, підприємства, засоби транспорту та зв'язку, житловий фонд, культурні, історичні цінності тощо.
Право оперативного управління коштами та майном УРК для виконання його статутних завдань і рішень Великої ради УРК належить голові (гетьману) Українського реєстрового козацтва. Обласні (міські, районні, первинні) отамани оперативно розпоряджаються коштами своїх товариств згідно з рішенням рад своїх товариств.
Відповідальність за облік коштів і майна несуть:
– за облік, зберігання, своєчасне оформлення фінансових документів і фінансовий контроль за витратою коштів у громадах (товариствах) Українського реєстрового козацтва – скарбник;
– у Головному штабі – головний бухгалтер;
– за облік, технічний стан, умови та якість зберігання, організацію експлуатації та ремонту технічних засобів, будівель і майна у громадах (товариствах) і Головному штабі Українського реєстрового козацтва – заступники з тилу всіх рівнів.
Безпосереднє керівництво та загальний контроль здійснюють і несуть загальну відповідальність отамани; у Головному штабі – Головний отаман. Головний отаман УРК, генеральний обозний, генеральний скарбник, генеральні (писар, хорунжий, бунчужний та інші), наказні отамани, які отримали для виконання завдань своїх служб у розпорядження кошти Українського реєстрового козацтва, разом із головним бухгалтером несуть відповідальність за їхнє використання згідно з вимогами чинного законодавства України.
УРК, створені ним установи й організації зобов'язані вести оперативний і бухгалтерський облік, забезпечувати статистичну звітність, реєструватися в органах державної податкової адміністрації та вносити до бюджету обов'язкові платежі у порядку та розмірах, передбачених чинним законодавством України.
Українське реєстрове козацтво є юридичною особою, має рахунки у банках та інших установах, печатку та штампи зі своїм найменуванням, відповідну звичаям і традиціям атрибутику, символіку, зразки яких затверджує Велика рада. Символіка реєструється у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
УРК може виступати позивачем і відповідачем в органах суду. Українське реєстрове козацтво не несе відповідальності за кошти та майно обласних, районних і первинних козацьких товариств, як і останні не несуть відповідальності за кошти та майно Головного штабу УРК.
Доповнення та зміни до Статуту Українського реєстрового козацтва має право вносити Велика рада УРК, Рада генеральної старшини з подальшим затвердженням їх Великою радою Українського реєстрового козацтва чи без нього, але за окремим спеціальним дорученням Великої ради УРК. Про зміни, що відбулися у статутних документах, Українське реєстрове козацтво повідомляє Міністерство юстиції України.
УРК, обласні, міські, районні, первинні козацькі товариства керуються у своїй діяльності цим Статутом.
Обласні, районні, міські козацькі товариства, жіночі товариства (організації) можуть мати рахунки у банках та інших установах, печатку та штампи зі своїм найменуванням, відповідну звичаям і традиціям атрибутику, символіку. Символіка реєструється у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Припинення діяльності Українського реєстрового козацтва відбувається шляхом його реорганізації або ліквідації. Реорганізація УРК відбувається за рішенням Великої ради Українського реєстрового козацтва, якщо за це проголосувало не менш як 2/3 делегатів. Ліквідація УРК відбувається за рішенням Великої ради, якщо за це проголосувало не менше як 2/3 делегатів, або за рішенням суду. Ліквідація УРК проводиться у встановленому порядку ліквідаційною комісією, призначеною Великою радою Українського реєстрового козацтва.
У разі припинення діяльності УРК його майно та кошти не можуть перерозподілятися між його членами та направляються на виконання статутних завдань або на благодійні цілі, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за рішенням суду спрямовуються у прибуток держави.