.Зміст трудового договору.

Зміст трудового договору — це сукупність умов, якими визначаються права та обов'язки сторін.

Вони поділяються на два види:

• умови, що визначаються угодою сторін,

• умови, що встановлюються законо­давством про працю.

Умови трудового договору, що визначаються уго­дою сторін, залежно від волевиявлення цих сторін класифікуються так:

1) обов'язкові (необхідні), без домовленості про які трудовий договір вважається недійсним;

2) факультативні (додаткові).

До обов'язкових (необхідних) належать такі умови:

а) про трудову функцію, тобто ким буде працівник -техніком, оператором, слюсарем тощо;

б) про місце роботи, тобто де саме він працюватиме (із зазначен­ням цеху, відділення чи без

визначення місця роботи);

в) про строк дії трудового договору (на невизначений чи на певний строк тощо);

г) про час початку виконан­ня трудової функції (через день, два чи тиждень тощо);

д) про розмір винагороди за виконану роботу.

Дещо інші аспекти факультативних (додаткових) умов трудового договору. Вони не є обов'язковими, але якщо сторони домовляться про них, то стають та­кими й можуть впливати на долю трудового договору. Умовно їх можна класифікувати за двома видами:

1) такі, що безпосередньо зазначені в законодавстві про працю,

Наприклад, до першого виду на­лежать умови:

а) про встановлення випробування (ст. 26 КЗпП України);

б) про встановлення неповного робочого дня або тижня (ст. 56 КЗпП України);

в) про роботу в одну зміну при багатозмінному режимі праці тощо.

2) такі, що визначаються самими сторонами під час укладення трудового договору на підставі їх дозволеності законом. До другого виду належать такі умови, як:

• забез­печення житлом,

• надання для дитини працівника місця в дошкільних дитячих закладах (яслах, садку) тощо.

Правова сутність додаткових умов полягає в тому, що вони уточнюють, доповнюють і розвивають умови конкретного трудового договору.

Серед зазначених умов особливе місце в законі по­сідає умова про встановлення випробування під час укладення трудового договору.

Дві характерні ознаки випробування:

Перша стосується того, що сам факт його встановлення мож­ливий лише за обопільної домовленості сторін трудо­вого договору.

Друга ознака стосується строку випро­бування, конкретна тривалість якого визначається тільки за згодою сторін трудового договору.

За зако­ном верхня межа цього строку становить:

• для робіт­ників - щонайбільше місяць,

• для службовців - до трьох місяців,

• в окремих випадках для відповідаль­них службовців за погодженням з профспілковим ко­мітетом - до шести місяців.

• для державних службов­ців строк випробування встановлюється до шести мі­сяців без погодження з профкомом (ст. 18 Закону України "Про державну службу").

При цьому поряд із зазначеним чинне законодавст­во України про працю передбачає випадки, коли під час прийняття працівника на роботу випробування не встановлюється.

До таких працівників належать:

а) неповнолітні працівники;

б) молоді робітники після закінчення професійних навчально-виховних закладів;

в) молоді фахівці після закінчення вищих навчальних закладів;

г) особи, звільнені в запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;

д) інваліди, на­правлені на роботу за рекомендацією медико-соціальної експертизи;

е) особи, які змінюють роботу у зв'яз­ку з переїздом в іншу місцевість або з переходом на інше підприємство та в інших передбачених законо­давством випадках.

За правовим статусом працівник на період випро­бування не обмежується у трудових правах. Навпаки, він має право на оплату праці, належні умови праці, зарахування до трудового стажу терміну випробуван­ня, а також зобов'язаний виконувати норми праці, дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку тощо.

Поряд із цим умова випробування створює для працівника певні правові наслідки, зокрема праців­ник, який не витримав випробування, звільняється:

• з ініціативи власника без обов'язкового обґрунтування такого рішення;

• звільнення не погоджується з проф­спілковим комітетом;

• власник не зобов'язаний працевлаштовувати працівника;

• не виплачується вихідна допомога.