Література:

1. Борев Ю. Эстетика. – М., 1988. – С.5 – 36, 105 – 208.

2. Естетика: Навч. посіб. / За ред. Лозового В.О. – К., 2004. – С. 3 – 69, 85 – 96.

3. Естетика: Підручник / За редакцією Левчук Л. Т. – К., 2000. – С.5 – 29.

4. Левчук Л.Т., Онищенко О.І. Основи естетики: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2000. – С.5-98.

5. Сморж Л.О. Естетика: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2005. – С. 5 – 22, 104 – 183.

Тема 6. Естетична свідомість та естетична діяльність

1. Структура естетичної свідомості.

2. Естетична та художня діяльність людини.

Література:

1. Борев Ю. Эстетика. – М., 1988. – С.5 – 36, 105 – 208.

2. Естетика: Навч. посіб. / За ред. Лозового В.О. – К., 2004. – С. 3 – 69, 85 – 96.

3. Естетика: Підручник / За редакцією Левчук Л. Т. – К., 2000. – С.5 – 29.

4. Левчук Л.Т., Онищенко О.І. Основи естетики: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2000. – С.5-98.

5. Сморж Л.О. Естетика: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2005. – С. 5 – 22, 104 – 183.

Тема 7. Основні естетичні категорії як творча система

художньо-пізнавального досвіду людства

1. Естетичні категорії, їх природа, специфіка та ціннісний зміст.

2. Категорія "естетичне": її обумовленість і сутність.

3. Категорії "гармонія" і "міра", "прекрасне" і "потворне", "піднесене", "героїчне" і "низьке", "трагічне" і "комічне" як духовні моделі художньо-естетичної діяльності суспільства.

Література:

1. Левчук Л.Т., Онищенко О.І. Основи естетики: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2000. – С.99 – 163, 259 – 269.

2. Сморж Л.О. Естетика: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2005. – С. 23 – 103, 184 – 333.

Тема 8. Естетика як метатеорія мистецтва.

Мистецтво і художнє життя сучасного суспільства

1. Мистецтво як художньо-естетичний феномен.

2. Видова специфіка та принципи класифікації мистецтва.

3. Естетичні теорії сучасності і мистецька практика ХХ століття.

4. Творчий потенціал та значення художнього виховання.

Література:

1. Борев Ю. Эстетика. – М., 1988. – С.275 – 408.

2. Естетика: Навч. посіб. / За ред. Лозового В.О. – К., 2004. – С. 136 – 173.

3. Естетика: Підручник / За редакцією Левчук Л. – К., 2000. – С. 246 – 289, 347 –366.

4. Куренкова Р.А. Эстетика: Учебник – М.: ВЛАДОС-ПРЕС, 2004. – С. 265 – 304.

5. Левчук Л.Т., Онищенко О.І. Основи естетики: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2000. – С.163 – 258.

6. Сморж Л.О. Естетика: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2005. – 334 с.

Плани семінарських занять з етики та естетики

(10 годин)

Тема 1. Етика і мораль (2 год.)

План

1.Мораль як прояв родової сутності людини.

2.Етос і мораль.

3.Етика як філософська наука про мораль. Предмет етики, її проблематика.

4.Завдання науки етики.

Завдання до самостійної роботи:

1.Опрацювати тему за вказаними питаннями.

2.Записати визначення основних понять.

Основні поняття теми:

Аристотелівський етос, етичні та діаноетичні чесноти, етика, мораль, моральність, автономна етика, імперативність моралі, моральні норми і закони, моральний ідеал, моральний вибір, емпіричний, теоретичний та практично-прикладний наукові рівні етики, об’єкт етики, предмет етики, етика виховання, етика науки, біоетика.

Методичні рекомендації до теми

Готуючись до першого питання, необхідно усвідомити, що мораль є феноменом особистісної і суспільної свідомості людини, яка існує і функціонує лише в суспільному житті людей і визначається специфікою людських відносин. Саме тому мораль є родовою сутністю людини, суспільним началом в людині, всезагальною, універсальною формою відносин людей. Головна ж суспільна функція моралі полягає у регуляції людської поведінки та міжособових стосунків; вона також протистоїть хаотичному, невпорядкованому співіснуванню спільнот: своєрідний соціальний договір, що складається історично, намагається обмежити певні права кожного індивіда задля реалізації його власного права на життя та захист.

Щоб дослідити історичні витоки етики як науки про мораль, в другому питанні необхідно з’ясувати етимологію термінів "етика" і "мораль". Походження першого терміну пов’язане з давньогрецьким поняттям ethos (звичай, вдача, характер) та його двох похідних понять, що їх увів в обіг засновник науки етики Аристотель: ethicos (етичний) та ethicе (етика). Тут необхідно звернути увагу на визначення Аристотелем етики як практичної філософії і подумати про причини такого підходу.

Другий термін – латинське слово mos (крій одягу і мода, звичай і порядок, вдача і характер людини) використовує Марк Туллій Цицерон і утворює від нього прикметник moralis (моральний); пізніше в давньо-римській традиції з’являється термін moralitas (мораль), що позначає науку про людські характери. Підсумовуючи вищезазначене, студенту потрібно усвідомити сучасне розуміння термінів "етика" та "мораль": етика позначає головним чином філософську науку, під мораллю сьогодні розуміють предмет науки етики, реальне явище, що нею вивчається. Отже, історичний екскурс – дослідження визначальних понять етики як науки допомагає зрозуміти їх сутнісний зв’язок та різницю.

У підготовці до третього питання слід звернути особливу увагу на визначення етики як філософської науки, адже безпосереднім її предметом є власне поведінковий акт людини, або людський вчинок, що розглядається з позиції загально-системного осмислення дійсності, яка включає різноманітні ціннісні орієнтації, уявлення про добро і зло, правду, щастя, тощо. Зазначені універсалії і є предметом філософських роздумів як особливої галузі пізнання. Далі потрібно з’ясувати для себе найістотніші риси моралі, що визначають головну проблематику науки етики: це – імперативність моралі; оцінюваність моральних дій; мораль як особливе відношення людини до дійсності; мораль як сфера протистояння добра і зла. Отже, мораль зосереджена на людині, виражає ступінь людяності в людині і суспільстві, а також є предметом вивчення етики. Далі треба зазначити, що етика як наука має свій об’єкт і предмет дослідження: об’єктом етики є мораль у її всебічному виявленні, предметом – обґрунтування моралі та виявлення її природи, сутності і значення в розвитку людини і суспільства. Необхідно також зосередити увагу на визначенні моралі та моральності як основних понять етики, обґрунтувати їх взаємозв’язок, довести правомірність існування моральних норм як певних взірців поведінки; пояснити, що таке моральні норми і закони, моральний ідеал; особливо зупинитися на понятті "моральний вибір", визначаючи умови його реалізації.

Для більш докладного розуміння сутності етики як науки четверте питання треба розпочати із завдань, які розв’язує дана наука, звернувшись до її структури як наукової дисципліни. Наголосити, що в етиці виділяють два наукових рівні – емпіричний і теоретичний, яким відповідають специфічні форми пізнання та діяльності. Надати характеристику цим двом формам, а також пояснити сферу визначення практично-прикладного рівня етичного знання як результату двох попередніх рівнів. Осмислити найважливіші сфери людської діяльності та їх відповідні завдання, що є безпосередньою реалізацією практично-прикладного рівня етичного знання: це, зокрема, сфера виховання, науки, політики, економіки, культури; особливо слід зупинитися на розгляді етичних проблем сучасної медицини, що отримали назву біоетика, як найбільш болючої сфери суспільних і особистісних відносин.

Продовжуючи вивчення питання, треба усвідомити, що мораль є об’єктом дослідження не лише етики, а й інших наук: філософії, загальної соціології, загальної і соціальної психології, педагогіки, історичних наук, етнографії, правознавства, богослов’я та інших наук; етика також тісно взаємопов’язана з економічними, політичними науками, сферою мистецтва; без взаємодії з етикою неможливо визначити шляхи формування моральної культури особистості в сучасному суспільстві.

Наприкінці опрацювання даної теми студент повинен зрозуміти значення етики як науки, а саме, що етика як філософська дисципліна розвиває культуру філософського-етичного мислення і дискусій, стимулює власний розвиток духовно-морального пошуку і осмислення ціннісних сенсожиттєвих орієнтирів.