Рекомендована література
-
Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Опорний конспект лекцій. - К.: Четверта хвиля, 1997. - с. 37-57.
-
Кемпбелл Р. Макконелл, Стенлі Л. Брю. Макроекономіка. Львів: Просвіта, 1997. - с. 264-274.
-
Савченко А.Г., Пухтаєвич Г.О., Тітьонко О.М. Макроекономіка: Підручник. - К.: Либідь, 1999. - с. 98-123.
-
Савченко А.Г. Макроекономіка: Навч. метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ. - 1999. - с. 32-39.
-
Самюелсон Пол А., Нордгауз Вільям Д. Макроекономіка. - Київ: Основи, 1995. - с. 156-212.
4.1. Структура національного ринку
Функціонування ринкової економіки здійснюється через ринок.
Ринок - це система національно-економічних відносин у сфері обміну, що відповідає наступним вимогам:
-
значний і регулярний попит;
-
необмежена кількість учасників господарської діяльності;
-
абсолютна мобільність факторів виробництва;
-
вільна конкуренція серед покупців;
-
наявність повного обсягу інформації у учасників конку-рентних відносин.
Центральне місце в ринковій системі займають:
-
Ринок продуктів - ринок, на якому домашні господарства купують у підприємств вироблені ними товари і послуги.
-
Ринок ресурсів - ринок, на якому підприємства купують у домашніх господарств необхідні для виробництва ресурси (робочу силу, капітал, природні ресурси).
В умовах змішаної економіки на ринку продуктів і ресурсів з підприємствами і домогосподарствами взаємодіє уряд шляхом:
-
здійснення державних закупівель ресурсів і продуктів;
-
надання домогосподарствам і підприємствам колективних (суспільних) благ, пов’язаних з утриманням бюджетної сфери;
-
збирання податків і здійснення трансфертних платежів.
Сукупність соціально-економічних відносин у сфері реалізації товарів, послуг, капіталу та робочої сили називається національ-ним ринком.
Суб’єкти національного ринку:
-
держава;
-
підприємства;
-
домашні господарства;
-
інші країни.
Товарний ринок представляє собою систему економічних від-носин між продавцями і покупцями з приводу руху товарів і послуг, які задовольняють споживчий і інвестиційний попит макроеконо-мічних суб’єктів.
4.2. Сукупний попит
Сукупний попит - це обсяг товарів та послуг, які готові купити для кожного рівня цін (Р) макроекономічні суб’єкти (домогосподарства, підприємства, уряд) з метою задоволення своїх платоспроможних потреб.
У грошовій формі сукупний попит (АД) представляє собою су-купні витрати економіки на закупівлю товарів та послуг.
Сукупний
попит знаходиться в оберненій залеж-ності
від рівня цін (рис. 4.1). Чим нижчий рівень
цін, тим більший обсяг національного
виробницт-ва зможуть купити макроекономічні
суб’єкти.
Рис. 4.1. Крива сукупного попиту
-
Ефект процентної ставки - збільшення цін підвищує попит на гроші, а отже веде до зростання процентної ставки, і відповідно зменшується реальний обсяг національного продукту, який мо-жуть купити макроекономічні суб’єкти.
-
Ефект багатства або реальних касових залишків - при збіль-шенні цін купівельна спроможність населення зменшується, во-но бідніє і зменшує свої витрати, і навпаки при зменшенні цін споживчий попит населення зростає.
-
Ефект імпортних закупок - при інших незмінних умовах під-вищення внутрішніх цін на товари і послуги веде до збільшення імпорту і зменшення експорту. Відповідно зменшується сукуп-ний попит на вітчизняні товари.
Нецінові фактори зміщують криву сукупного попиту АД (рис. 4.2):
Q
Рис. 4.2. Вплив нецінових факторів на криву сукупного попиту