- •1. Відкриття та ведення поточних рахунків сгд
- •2.Відкриття та ведення поточних рахунків фізичних осіб
- •3. Відкриття та ведення вкладних (депозитних) рахунків сгд
- •4.Емісія депозитних сертифікатів.
- •5. Відкриття та ведення вкладних (депозитних) рахунків фізичних осіб
- •6. Розрах-касов операцій банків
- •7. Порядок приймання готівки від клієнта через касу банку
- •8. Видача готівки клієтнам через касу банку
- •9. Виконання міжбанківського переказу через сеп нбу
- •10. Врахування векселів
- •11. Кредитування під заставу векселів
- •12. Розрахункові операції банків з векселями (інкасування та доміциляція)
- •13. Короткострокове кредитування сгд в поточну діяльність
- •14. Довгострокове кредитування суб'єктів господарської діяльності в інвестиційну діяльність.
- •15. Короткострокове кредитування фізичних осіб на споживчі потреби
- •16. Довгострокове кредитування фізичних осіб на споживчі потреби
- •17. Міжбанківське кредитування
- •18. Консорціумне кредитування
- •19. Іпотечне кредитування
- •20. Емісійні опер банків з цп (випуск та розміщення власних пайових цп)
- •21. Інвестиційні операції банків з цінними паперами
- •22. Неторгівельні операції банків в ін валюті
- •23. Операції банків з міжнародних торгівельних розрахунків
- •24. Операції банків із залучення та розміщення валютних коштів
- •25. Лізингові операції банків
- •26. Факторингові операції банків
- •27. Трастові операції банків
- •28. Посередницькі операції банків
- •29. Гарантійні операції банків
- •30. Форфейтинг
23. Операції банків з міжнародних торгівельних розрахунків
Банки, що одержали ліцензію НБУ на проведення операцій з ін. валютою, здійснюють міжнар. розрахунки за дорученням своїх клієнтів у 3 формах:
Банківський переказ просте доручення банку своєму банку-кореспонденту виплатити певну суму за дорученням та за рахунок переказодавця іноземному одержувачу (бенефіціару) з вказівкою способу відшкодування виплаченої суми.
Схема розрахунку: після укладення контракту (1) імпортер направляє в банк заяву на переказ (2), поставка товару (3) передує переказу або відбувається за ним, банк імпортера, прийнявши плат. доручення від клієнта, направляє його від свого імені (4) у банк експортера, що перевіряє його та завершує операцію щодо зарахування коштів (5) на рахунок експортера.
Інкасо — це доручення експортера до свого банку одержати від імпортера безпосередньо або через інший банк певну суму або підтвердження (акцепт) її виплати у встановлений термін. .
Залежно від видів документів визначають: чисте інкасо лише фін. документів; документарне інкасо — комерц. документів (комерц. рахунки (рахунки-фактури) виставляються на покупця і містять суму, призначену для платежу, повне та точне найменування товару).
Учасники: довіритель — доручає операцію з інкасування своєму банку; банк-ремітент банк довірителя; банк-інкасатор не ремітент, бере участь в операції; репрезентуючий банк безпосередньо одержує платіж / акцепт та подає документи платнику. І
Схема розрахунків: після укладання контракту (1), експортер відвантажує товар (2). Одержавши транспортні документи (3), він готує комплект комерц. і фін. документів, і подає їх до свого банку інкасовим дорученням (4). Банк-ремітент перевіряє їх і діє згідно з інструкціями довірителя та відправляє документи банку-інкасатору (5), що передає їх платнику (6) самостійно або через репрезентуючий банк. Якщо передбачена видача документів проти платежу, банк направляє платнику повідомлення про отримання інкасового доручення з документами та з проханням їх оплатити (6). Після отримання платежу (7) банк передає йому документи та переказує виручку банку-ремітенту (8). Останній зараховує виручку на рахунок експортера (9).
Акредитив умовне грошове зобов'язання банку, що виставляється на підставі доручення його клієнта провести платіж на користь експортера або забезпечити платіж іншим банком у межах певної суми та у встановлені терміни проти указаних документів.
У зовнішньоторгівельних операціях використовуються документарні акредитиви (платежі здійснюються за умови подання в банк комерц. документів).
Учасники: покупець звертається до банку з проханням відкрити акредитив; бенефіціар сторона на користь якої буде виконано платіж; банк-емітент відкриває або просить інший банк відкрити акредитив за його рахунок та за його дорученням; авізуючий банк повідомляє бенефіціара про відкриття акредитива; підтверджуючий банк зобов'язується здійснити платіж в доповнення до банку-емітента; банк-платник (виконуючий) указаний в акредитиві як виконуючий платіж бенефіціару; негоціюючий банк виконує платіж та бере на себе ризик, якщо навіть не має відношення до акредитива.
Схема розрахунку: після укладення контракту (1) експортер готує товар до відвантаження, про що повідомляє імпортера (2), той направляє своєму банку заяву про відкриття акредитива (3). банк-емітент направляє акредитив до авізуючого банку (4) що сповіщає експортера про відкриття та умови акредитива (5). Експортер відвантажує товар (6). Одержавши транспортні документи (7), він подає їх разом з іншими передбаченими документами до свого банку (8). Перевіривши документи останній відсилає їх для оплати або акцепту банку-емітенту (9). Той переказує суму платежу банку, що обслуговує експортера (10). На суму платежу дебетується рахунок імпортера (11). Банк експортера зараховує виручку на рахунок експортера (12). Імпортер, вступає у володіння товаром (13).
За ступенем банківського забезпечення акредитиви поділяються на: підтверджені тверде зобов'язання двох банків; непідтверджені — банк експортера обмежується лише повідомленням експортера про відкриття акредитива і платить лише, якщо банк імпортера перераховує йому відповідну суму. У зовнішній торгівлі віддається перевагоа безвідкличним непокритим акредитивам.