1. Премія

2. Відсоткові або комісійні винагороди

3. Оплата роботи в надурочний час, святкові та неробочі дні

4. Оплата днів відпочинку

5. Індексація заробітної плати

6. Компенсації працівникам у зв'язку з порушенням термінів виплати заробітної плати

7. Витрати на безкоштовний проїзд

8. Вартість форменого одягу

9. Відпустка за поточний місяць

10. Відпустка за наступний період

11. Інші нарахування за невідпрацьований час (простої, медогляд та ін.)

12. Суміщення професій

13. Розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт

14. Виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника

15. Робота у важких і шкідливих та особливо важких і особливо шкідливих умовах праці

16. Інтенсивність праці

17. Робота в нічний час

18. Керівництво бригадою

19. Висока професійна майстерність

20. Класність водіям транспортних засобів

21. Високі досягнення праці

22. Виконання особливо важливої роботи на певний термін

23. Знання та використання в роботі іноземної мови

24. Допуск до державної таємниці

25. Дипломатичні ранги, персональні звання службових осіб, ранги державних службовців, кваліфікаційні класи суддів

26. Науковий ступінь

27. Нормативний час пересування у шахті

28. Робота на територіях радіоактивного забруднення

29. Інші надбавки та доплати

30. Інші види нарахувань

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати:

1. Винагороди та заохочення, що мають одноразовий характер

2. Матеріальна допомога, що має систематичний характер

3. Виплати соціального характеру

4. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати

Від заробітної плати слід відрізняти доходи працівників. Поняття доходів включає в себе крім заробітної плати й інші доходи, що не входять до фонду заробітної плати. Наприклад, до інших доходів на підприємствах відносять разові виплати чи премії, які не передбачені системою оплати праці, сплату дивідендів. Інші виплати, що не належать до фонду оплати праці:

1. Допомоги та інші виплати, що здійснюються за рахунок коштів фондів державного соціального страхування

2. Оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства

3. Дивіденди, відсотки, виплати за паями

4. Витрати на відрядження

5. Матеріальна допомога разового характеру

6. Внески підприємств на медичне та пенсійне страхування працівників

7. Інші види нарахувань

Розрізняють дві основні системи оплати праці: погодинну і відрядну. Розмір погодинної оплати залежить від кількості відпрацьованого часу, відрядної — від кількості виготовленої продукції, виконаних робіт чи наданих послуг.

Законом визначено також поняття мінімальної заробітної плати як розміру плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитись оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці. До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою для підприємств усіх форм власності і господарювання. Розмір мінімальної заробітної плати на наступний рік встановлюється у законі про Державний бюджет України і може переглядатися разом з уточненням показників Державного бюджету¹

Згідно із Законом України “Про оплату праці” встановлюється також прожитковий мінімум (мінімальний споживчий бюджет). Мінімальний споживчий бюджет — це набір продовольчих і непродовольчих товарів та послуг у натуральному і вартісному вираженні, що забезпечує задоволення основних фізіологічних і соціально-культурних потреб людини. Його величина постійно змінюється у зв’язку зі змінами в економіці та інфляційними процесами (табл. 14.2). Слід зазначити, що з 1 січня 2009 року Законом України “Про оплату праці” визначено, що мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не може бути зменшена в разі зменшення розміру прожиткового мінімуму для таких осіб.

2. Індексація заробітної плати

Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03.07.91 № 1282-ХІІ передбачена державна система соціального захисту громадян, спрямована на підтримання купівельної спроможності їх грошових доходів.

Порядок індексації грошових доходів громадян визначено постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення” від 17.07.03 № 1078.

Основні правила проведення індексації:

• підлягають індексації грошові доходи громадян, які вони одержують в гривнях на території України і не мають разового характеру. До таких доходів відносять: пенсії, стипендії, соціальну допомогу (сім’ям з дітьми, із безробіття, з тимчасової втрати працездатності тощо), оплату праці (грошове забезпечення), суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

• Підставою для індексації є перевищення індексу споживчих цін над порогом індексації, величина якого встановлена в розмірі 101 %. Індексація починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації.

• Підвищення грошових доходів населення у зв’язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. Джерелом коштів на проведення індексації підприємствами є їхні доходи.

• Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

• У разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Розмір індексації визначається як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення та величини індексу споживчих цін.