Укоопспілка

Черкаський кооперативний економіко правовий коледж

РЕФЕРАТ

на тему:

«Заготівля сільськогосподарської продукції»

Виконала: студентка групи Ф-21

Горя Вікторія

Науковий керівник:

Хохлова Л. М.

Черкаси 2011

План:

1. Порядок закупівель сільськогосподарської продукції та сировини.

2. Органи управління заготівельної діяльності.

3. Особливості заготівельної діяльності споживчої кооперації.

4. Організація державних закупівель і переробки сільськогосподарської продукції та сировини.

5. Використана література.

Порядок закупівель сільськогосподарської продукції та сировини

За своєю економічною природою закупівлі є оптовим або дрібнооптовим товарообігом, здійснюваним торговельними підприємствами з метою подальшого перепродажу куплених товарів.

При плануванні та проведенні закупівель товарів необхідно:

1) враховувати купівельний попит на товари, що купуються;

2) враховувати пропозицію виробників і продавців на ці товари;

3) орієнтуватися на ціну товару, що відповідає діючій ринковій кон’юнктурі;

4) впливати на виробників і оптових продавців товару у напрямі кращого обліку ними купівельного попиту;

5) враховувати інтереси торговельного підприємства щодо організації прибуткової торгівлі;

6) враховувати необхідність формування торгового асортименту товарів;

7) діяти відповідно до розробленої стратегії комерції.

Виходячи з перерахованих вимог, закупівельна діяльність має проводитися з дотриманням наступних обов’язкових умов:

   1) конкуренції постачальників;

   2) свободи вибору постачальника;

   3) свободи вибору ціни;

   4) рівноправності партнерів щодо операції купівлі-продажу незалежно від    форм власності, державної приналежності, форми підприємств;

   5) матеріальної і моральної відповідальності партнерів по операції один перед одним.

Діяльність торговельного підприємства щодо закупівлі товарів поділяється на наступні етапи:

1) дослідження і прогнозування купівельного попиту;

2) пошук і вивчення основних постачальників, встановлення пов’язаної з ними пропозиції товарів;

3) налагодження тісних зв’язків з постачальниками;

4) оформлення попередніх заявок і замовлень постачальникам;

5)підготовка й укладення договорів постачання товарів;

6) здійснення закупівлі товарів у їх виробників, посередників, оптових продавців та інших можливих постачальників;

7) контроль, облік та аналіз закупівельної діяльності

Розглянемо зміст кожного з етапів закупівельної діяльності.

1. Дослідження і прогнозування купівельного попиту — це поле діяльності маркетингу. Оптові закупівлі слід починати з вивчення потреб покупців на товари, купівельних намірів та інших чинників, що формують попит. Торговельні підприємства, обслуговуючи певні територіально-економічні райони і конкретних покупців, вивчають як обсяг купівельного попиту на ті чи інші види (групи) товарів, так і асортиментну структуру попиту. Для цього вони застосовують різні методи вивчення і прогнозування попиту. До них належать:

  1) оперативний облік продажу товарів і руху товарних запасів за минулий період;

  2) вивчення й узагальнення заявок і замовлень покупців на придбання і постачання товарів;

  3) облік і аналіз незадоволеного попиту покупців;

  4) проведення асортиментних і кон’юнктурних нарад з покупцями;

  5) економіко-математичні методи прогнозування попиту та ін.

2. Пошук і вивчення постачальників і встановлення пропозиції ними товарів здійснюється шляхом постійного моніторингу (спостереження) виробників товарів, створення у них зацікавленості в роботі з підприємством, що здійснює закупівлі.

Для оцінки реальних і потенційних можливостей постачальників можна використовувати наступні критерії:

  1) характер діяльності і можливості постачальника;

  2) конкурентне становище постачальника на ринку закупівель товарів;

  3) процедура і порядок виконання комерційних операцій;

  4) вірогідність отримання необхідного переліку номенклатури й обсягу продукції;

  5) умови, що гарантують якість товару, що купується;

  6) адекватне поєднання ціни і споживчих властивостей товару;

  7) умови постачання товару - стабільність, періодичність, терміни;

  8) форма платежу, що передбачається, і способи розрахунків.

Аналіз постачальників за наведеними критеріями дозволяє встановити вимоги до закупівлі товарів. Дослідження показують наступне:

• покупці не готові міняти постачальників, якщо різниця цін не перевищує 10%;

• товари, що купуються, за своїми параметрами часто перекривають (перевищують) реальні ціни покупців;

• гарантованим постачанням надається перевага над швидкими постачаннями.

Залежно від типів постачальників виділяють наступні стратегії їх вибору для здійснення закупівель товарів:

1) вибір одиничних постачальників;

2) вибір великої кількості постачальників.

• Стратегія вибору одиничних постачальників означає свідому відмову від одночасної співпраці з багатьма постачальниками - постачання певних товарів тривалий час здійснюється силами єдиного постачальника. Скорочення числа постачальників звичайно здійснюється з метою зниження витрат щодо закупівлі та логістики. Вибираються звичайно конкурентоспроможні великі та спеціалізовані постачальники.

Проте у цієї стратегії є чимало недоліків, загроз для торговельного підприємства, а саме:

1) ринкова позиція торговельного підприємства повинна бути значно сильніша за позицію постачальника, щоб останній погодився на значні цінові поступки порівняно з іншими своїми клієнтами;

2) ціни продажу через певний час можуть перестати бути конкурентоспроможними;

3) збільшується ризик перебоїв у постачаннях;

4) росте залежність від можливостей єдиного постачальника, особливо якщо частка товарів, що поставляються ним, дорівнює або перевищує 20% в загальному обсязі закупівель фірмою.

• Стратегія вибору великої кількості постачальників припускає, що контакти з багатьма постачальниками дозволяють торговельному підприємству мати краще уявлення про ринок, істотно розширюються асортиментні можливості закупівель і знижується ризик втрати постачальника. Але при цьому невеликі обсяги замовлень погіршують умови закупівель товарів.