- •I. Проблеми сучасної енергетики
- •1.1. Аналіз запасів вуглеводородних палив та проблеми їх використання.
- •1.2. Аналіз екологічної ситуації в Україні
- •1.3. Відновлювальні джерела енергії, аналіз їх використання.
- •1.4. Проблеми вітроенергетики.
- •1.5. Особливості розрахунку ефективності роботи веу.
- •1.6. Ефективність вітроенергетики протягів.
- •1.7. Вітроенергетика за кордоном
- •1.8. Веу з підвищеним ккд використання енергії слабких вітрів
- •1.9. Застосування веу в електрокарах
- •2.1. Загальна характеристика вертикально-вісьових веу
- •2.2. Особливості вертикально – вісьових двигунів
- •2.3. Основні характеристики вітроколес
- •2.4. Розрахунки вітроенергетичної установки з ротором Савоніуса
- •1)Загальний вигляд двохярусного вітродвигуна(а); 2)Принципова розрахункова схема одноярусного ротора(б).
- •2.5. Розрахунки аеродинамічних характеристик вітродвигунів типу Дар’є
- •2.6. Шнекові вітродвигуни, їх особливості та геометричні характеристики.
- •3.1. Варіанти перетворення вітрової енергії в електричну
- •3.2. Типові схеми генерування електричної енергії вітроустановками
- •3.3. Різноманітність електричних генераторів для веу
- •3.4. Типи та характеристики електрогенераторів у вітроагрегатах та способи регулювання їх напруги
- •4.1. Особливості сонячної енергетики
- •4.2. Розрахунок фотоелектричної системи
- •4.3. Сонячні модулі
- •4.4. Використання сонячної батареї
- •4.5. Потенціальні можливості сонячної енергетики
- •V. Проблеми акумулювання електроенергії
- •5.1. Принципи акумулювання електроенергії
- •5.2. Використання акумуляторних батарей
- •5.3. Розрахунок ємності акумуляторних батарей.
- •5.4. Режими роботи веу та акумуляторів.
- •Vі. Принципи створення комплектів малопотужних енергетичних установок
- •6.1. Комплект малопотужних енергетичних установок (кмеу)
- •6.2. Алгоритм роботи мікроконтролера для управління n кмеу
- •6.3. Алгоритм дистанційної технічної діагностики
- •6.4. Система пожежно-охоронної сигналізації
- •6.5. Робота мікроконтролерів в режимі реального часу
- •6.6. Проблеми удосконалення системи вводу багатокнальної аналогової інформації в мікроконтролер
- •Viі. Економія споживання енергії та питання використання малопотужних веу.
- •7.1. Економія споживання електроенергії.
- •7.2. Енергетичні розрахунки при сумісній роботі теплових і вітроелектричних станцій
- •7.3. Догляд за двигунами вітроелектричних агрегатів та електричною апаратурою.
2.4. Розрахунки вітроенергетичної установки з ротором Савоніуса
Рис.2.4.1 Вітродвигун з ротором Савоніуса:
1)Загальний вигляд двохярусного вітродвигуна(а); 2)Принципова розрахункова схема одноярусного ротора(б).
Установка складається із пари напівциліндрів, які являються робочими лопатями вітродвигуна. Така ВЕУ має вертикальну вісь обертання з робочими поверхнями (лопатями), які переміщуються в напрямку вітру. Робочі поверхні у ВЕУ з ротором Савоніуса можуть бути використаними у вигляді напівциліндрів,які розташовані по обидві сторони від вісі обертання і здвинуті між собою по діаметру циліндра (на рис. 2.4.1 b≠0, d≠0). Профіль кожної із лопатей може бути зі зміним радіусом r кривизни , а вітродвигун може містити декілька ярусів, які зміщені між собою. Початковими даними для розрахунку являються наступні параметри: діаметр вітроустановки Dву ; радіус вітроустановки Rву; діаметр лопаті вітроустановки у вигляді напівциліндра dл; радіус лопаті вітроустановки у вигляді напівциліндра rл; висота лопаті Нл; кут між віссю вітроустановки і напрямком швидкості вітру α; відстань між центрами лопатів h1=2rл або h2<=2rл; а також швидкості вітру: робоча – Vp ; максимальна швидкість вітру Vмax; максимальний коефіцієнт використання енергії вітру – ξмах ; густина повітря ρ при температурі t і тиску p.
Розрахунки характеристик даної ВЕУ проводяться в наступній послідовності [2]:
-
Визначається площа проекції тіла лопаті ВЕУ на площину, яка перпендикулярна відносно напрямку повітряного потоку, тобто міділевий перетин:
(2.4.1)
-
Визначається швидкість V повітряного потоку в площині вітродвигуна
При набіганні повітряного потоку на ротор ВЕУ, яка обертається, швидкість потоку вітру V зменшується. Такому зменшенню швидкості вітру відповідає адекватне збільшення тиску повітря. Енергія вітру на ВЕУ частково перетворюється в механічну роботу, і, як наслідок, в площині обертання ВЕУ здійснюється збільшення тиску та зменьшення швидкості V потоку. Тиск за ВЕУ понижується доки не встановиться нормальний тиск.
Із експериментів відомо, що втрачену швидкість Vвтр на ВЕУ можна оцінити відповідним відношенням :
Vвтр=1/3 ∙ V (2.4.2)
При цьому швидкість вітру в площині обертання Vp, коли навантаження відсутнє можна визначити залежністю:
Vp=V–Vвтр=V–1/3V=2/3V . (2.4.3)
Пропонується швидкість вітру в площині обертання ВЕУ вибирати із реальних умов роботи з урахуванням параметрів вітродвигуна:
Vp=V–ω∙Rву=V–(π∙n Rву) /30 , (2.4.4)
де ω, n – кутова швидкість та число обертань ротора вітроколеса; Rву – радіус ВЕУ.
-
Визначається результуюча сила Fрез, яка діє на ВЕУ, і яка визначається як сила опору тиску, вираз для якої записується у загальному вигляді наступним чином
, (2.4.5)
де к – число лопатів, к=2; FD – сила повітряного потоку, яка діє на ввігнуту поверхню лопаті; FПР – сила повітряного потоку, яка діє на випуклу поверхню лопаті і протидіє руху вітродвигуна; χ1, χ2 – коефіцієнти лобового опору для ввігнутого і випуклого напівциліндра лопатей; S1, S2 – площі міділевих перетинів ввігнутого та випуклого напівциліндрів лопатей.
В загальному вигляді формулу для визначення результіруючої сили Fрез для ВЕУ, яка працює відповідно принципу колеса Савоніуса, можна записати в наступному вигляді при b=0, d=0:
, (2.4.6)
а тиск Т повітряного потоку на поверхню ВЕУ можна визначити відповідно до формули:
. (2.4.7)
При цьому результуюча робоча сила Fрез може бути визначеною відповідно до виразу:
. (2.4.8)
Для вигнутого напівциліндра χ1 = 0,665; для випуклого напівциліндра χ2 = 0,17.
Для розрахунку максимального навантаження на вал необхідно скласти обидві розвиваючі сили
. (2.4.9)
Максимальне навантаження на вал Fmax нав буде при швидкості вітру, яка дорівнює робочій швидкості Vp і кутовій швидкості обертання ротора ω = 0. При цьому отримаємо значення
. (2.4.10)
Після цього проводиться розрахунок сил, моментів і навантажень при максимальній швидкості повітряного потоку.
Розрахунок основних параметрів вітродвигуна проводиться в наступній послідовності:
1) потужність N вітродвигуна
(кВт) (2.4.11)
де Моб – момент обертання кГм; n – число обертів вітроколеса, об/хв; ΔP – сила опору на валу двигуна, кг; l – плече сили ΔP, м.
Варіанти розміщення лопатів вітродвигуна Савоніуса приведені в таблиці 2.4.1. Взаємне положення лопатей Савоніуса можна змінювати шляхом змінювання вертикального b та горизонтального d параметрів та діаметра Dву.
2) Момент обертання Mоб на валу ротора Савоніуса можна визначити також відповідно до формули [2]:
, (2.4.12)
де ρ – густина повітря, ρ = 0,125 кг/м3; R – радіус вітроколеса, м; Нl- висота вітроколеса, м; V- швидкість вітрового потоку м/сек..
3) Розрахункова витрачена потужність Nвитр вітродвигуна:
, (2.4.13)
де S – повна площина міділевого перетину вітродвигуна
, (2.4.14)
де Dву – діаметр вітродвигуна.
Таблиця 2.4.1
Коефіцієнт ξ використання сили вітру або ККД установки:
. (2.4.15)
Коефіцієнт θ швидкохідності
,
де V – швидкість вітру; Vл – швидкість окружна, м/с, яка може бути визначена за формулою:
, (2.4.16)
де ω – кутова швидкість обертання ротора вітроколеса, рад/с.
При цьому можна визначити швидкохідність Z обертання ротора відповідно до формули:
. (2.4.17)
Число n обертань вітроколеса можна виміряти та підрахувати за формулою:
, (2.4.18)
де Nn – число імпульсів на лічильнику; Т – термін, на протязі якого проводиться лічення імпульсів в лічильнику.(наприклад, Т = 1 хв.)
Для здійснення розрахунку відповідно до формули (2.4.18) необхідний пристрій формування імпульсів при обертанні вітроколеса (один імпульс на одне обертання).