13

ТЕМА: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ та МЕТОДИКА ПРОФІЛАКТИКИ АЛІМЕНТАРНО-ЗУМОВЛЕНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ. ГІГІЄНІЧНІ основи ЛІКУВАЛЬНО-ДІЄТИЧНОГО ТА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОГО ХАРЧУВАННЯ

МЕТА ЗАНЯТТЯ: 1. Ознайомитися з класифікацією аліментарних та алiментарно-зумовлених захворювань, класифікацією харчових отруєнь і методикою їх профілактики.

2. Ознайомитися з основними принципами лікувально-дієтичного та лікувально-профілактичного харчування.

3. Навчитися обгрунтовувати і давати конкретні рекомендації щодо організації харчування хворих при різних захворюваннях.

4. Ознайомитися з методикою організації лікувально-профілактичного харчування на виробництві.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Класифікація аліментарних та аліментарно-зумовлених захворювань.

2. Класифікація харчових отруєнь

3. Гігієнічні основи профілактики аліментарних та алiментарно-зумовлених захворювань, харчових отруєнь.

4. Основні принципи організації лікувально-дієтичного харчування.

5. Технологія приготування дієтичних страв. Методи кулінарної обробки харчових продуктів, що дозволяють забезпечити механічне, хімічне і термічне щадіння шлунково-кишкового тракту.

6. Лікувально-профілактичне харчування як важливий чинник запобігання професійних захворювань. Організація лікувально-профілактичного харчування на виробництві.

7. Харчування в умовах екологічно забрудненого середовища. Основні шляхи забруднення харчових продуктів.

ЗАВДАННЯ:

1. Ознайомитися з сучасними класифікаціями аліментарних та алiментарно-зумовлених захворювань і харчових отруєнь.

2. Засвоїти основні принципи організації лікувально-дієтичного, лікувально-профілактичного та превентивного харчування, методами, що забезпечують щадіння шлунково-кишкового тракту.

3. Розв’язати ситуаційні задачі за темою заняття.

ЛІТЕРАТУРА:

основна

1. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни // Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін.; За ред. Є.Г.Гончарука — К.: Вища школа, 1995. — С. 434—458.

2. Общая гигиена: пропедевтика гигиены // Е.И.Гончарук, Ю.И.Кундієв, В.Г.Бардов и др.; Под ред. Е.Г.Гончарука — К.: Вища школа, 2000 — С. 512—523.

3. Габович Р.Д., Шахбазян Г.Х., Познанский С.С. Гигиена. — К.: Вища школа, 1983. — С. 169—180.

4. Даценко І.І., Габович Р.Д. Основи загальної і тропічної гігієни. — К.: Здоров’я, 1995. — С. 57—59, 129—163, 169.

5. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. — К.: Здоров’я, 2004. — С. 358— 385.

6. Гурова А. И., Горлова О.Е. Практикум по общей гигиене. — М.: Изд. Университета Дружбы Народов, 1991. — С. 74—79.

7. Нікберг І.І., Сергета І.В., Цимбалюк Л.І. Гігієна з основами екології. — К.: Здоров’я, 2001. — С. 142-164, 206-212.

додаткова

1. Тестовий контроль з загальної гігієни та екології людини : Навчальний посібник. За ред. І.В. Серпенти та Л.І. Краснової. Вінниця, 2005. — С. 36-46.

2. Ципріян В.І., Аністратенко Т.І., Білко Т.М. Гігієна харчування з основами нутриціології / Підручник / За ред.. В.І. Ципріян. / К.: Здоров’я, 1999. — С. 51-57.

Методика виконання самостійної роботи

Заняття семінарське. Після перевірки готовності студентів до заняття шляхом опитування та роз’яснень викладача, розглядаються питання характеристики захворювань, що прямо, або опосередковано пов’язані з харчуванням. При обговоренні цих питань детально розглядаються „класифікація захворювань, що прямо, або опосередковано пов’язані з харчуванням” та „класифікація харчових отруєнь”.

В ході практичного заняття студенти знайомляться з лікувальними та дієтичними властивостями окремих, поширених в дієтичній практиці, харчових продуктів і технологію кулінарної обробки їжі, що застосовується в дієтології. Лікарняними нормами харчування (дієт столи), таблиця 1, показниками для призначення лікувально-профілактичного харчування (таблиця 2) та його гігієнічними основами, оволодівають методикою гігієнічного обґрунтування щодо організації лікувально-дієтичного та лікувально-профілактичного харчування і добору продуктів, які рекомендуються. Розв’язують ситуаційні задачі по темі заняття.

Класифікація захворювань, що прямо або опосередковано пов’язані з харчуванням

1. ПЕРВИННІ (ЕКЗОГЕННІ) ХВОРОБИ НАДЛИШКОВОГО АБО НЕДОСТАТ-НЬОГО ХАРЧУВАННЯ.

А. Хвороби і синдроми недостатнього харчування.

1. Білково-енергетична недостатність (бен).

• аліментарний маразм (синонім - голодна хвороба);

• затримка фізичного розвитку внаслідок БЕН.

2. Білкова недостатність. Квашіоркор.

3. Гіповітамінози — цинга, бері-бері, рахіт, пелагра та інші.

4. Мінеральна недостатність — ендемічний зоб (I), карієс (F), залізодефіцитна анемія (Fe), хвороба Прасада (Zn), недостатність Са, Mg, P, Na, Cl та інші.

5 . Недостатність незамінних поліненасичених жирних кислот..

6. Недостатність харчових волокон.

Б. Хвороби і синдроми надлишкового харчування.

1. Гіпервітамінози.

2. Енергетична надмірність харчування (екзогенне ожиріння).

3. Синдром білкового надлишку харчування.

4. Синдром надлишку ПНЖК.

5. Мінеральна надмірність — молібденова подагра (Md), кобальтова міокардіопатія (Co), флюороз (F) та інші.

2. ВТОРИННІ (ЕНДОГЕННІ) ХВОРОБИ НАДЛИШКОВОГО АБО НЕДОСТАТ-НЬОГО ХАРЧУВАННЯ.

1. Вторинні гіповітамінози — вторинний рахіт при захворюваннях нирок і печінки.

2. Вторинні анемії:

• агастрична анемія – В₁₂ – фолієво-дефіцитна анемія внаслідок повної резекції шлунку;

• анентеральна анемія – порушення усмоктування білків, фолієвої кислоти, ціанокобаламіна і заліза внаслідок хронічного ентерита або резекції тонкої кишки;

• інфекційна анемія – порушення всмоктування заліза і вітамінів;

• професійна (бензольна, свинцева) анемія.

3. Церебральне ожиріння.

4. Психогенні аліментарні захворювання — психогенна анорексія, булімія.

3. БАГАТОФАКТОРНІ АЛІМЕНТАРНІ ЗАХВОРЮВАННЯ.

1.Захворювання харчового тракту — гастрити, виразкова хвороба шлунку, виразка 12-палої кишки, ентерити.

2. Захворювання, пов'язані з порушенням обмінних процесів — атеросклероз, сечокам’яна хвороба, діабет, жовчнокам’яна хвороба, подагра, гіпертонічна хвороба.

3. Злоякісні новоутворення.

4. ІНФЕКЦІЙНІ І ПАРАЗИТАРНІ ХВОРОБИ ТА ХАРЧОВІ ОТРУЄННЯ.

1. Антропонози.

• вірусні антропонози (хвороба Боткіна);

• бактеріальні антропонози (холера, дизентерія, паратифи, черевний тиф);

2. Зоонози (туберкульоз, сибірська виразка, туляремія, бруцельоз, ящур, лептоспіроз, орнітоз, Q-лихоманка, ендемічний енцефаліт, вірусний енцефаліт великої рогатої худоби).

3. Паразитарні захворювання.

• біогельмінтози (теніарінхоз (ціп'як бичачий), дифілоботріоз (стьожак широкий), теніоз (ціп'як свинячий), трихінельоз (трихінела), опісторхоз (сисун котячий), ехінококоз (ехінокок).

• геогельмінтози (аскаридоз (аскарида), ентеробіоз (гостриця), тріхоцефальоз (власоглав), фасциольоз (фасциола печінкова та гігантська фасциола).

4. Харчові отруєння (див. далі).

5. НЕПЕРЕНОСИМІСТЬ ДЕЯКИХ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ АБО НУТРІЄНТІВ.