Методика розрахунку кількості установок для проведення санації повітряного середовища

Під час розрахунку кількості ламп або бактерицидних установок потрібно, щоб при прямому опромінюванні на 1 м³ об’єму приміщення (неекрановані лампи) припадало 2,0 – 2,5 Вт потужності випромінювача, а для екранованих бактерицидних ламп – 1 Вт (додаток 6).

Найбільш поширеними у сучасній практиці є такі опромінювачі:

• ВБН150 - опромінювач бактерицидний настінний, який розміщують на висоті 1,5 – 2,5 м від рівня підлоги. Апарат складається з двох екранованих і двох неекранованих бактерицидних ламп ДБ–30 (30Вт). Розрахований на об’єм повітря до 30 м^3.

• ВБС300 - опромінювач бактерицидний стельовий, що складається з 2 екранованих та 2 неекранованих бактерицидних ламп ДБ–30 (30 Вт). Розрахований на об’єм повітря до 30 м³ .

• ВБПе450 - опромінювач бактерицидний пересувний маячного типу, який має 6 бактерицидних ламп ДБ30 (30Вт). Оптимальний ефект досягається на відстані 5 метрів від об’єкта.

Приклад розрахунку:

Для санації повітря приміщення об’ємом 360 м³ слід створити установку загальною потужністю 360 Вт. Для цього необхідно 12 ламп ДБ–30 (30 Вт), і, отже, 3 бактерицидні випромінювачі (360 Вт  30 Втлампу=12 ламп) тобто 3 бактерицидні випромінювачі типу ВБН150, ВБС300 або 2 випромінювачі типу ВБПе450.

Санацію повітря закритих приміщень у разі відсутності людей проводять після вологого прибирання. Наприкінці періоду проведення знезараження повітря необхідно здійснити провітрювання приміщення у зв’язку з накопиченням озону і окислів азоту.

Санацію повітря приміщень неекранованими лампами проводять впродовж перерв між здійсненням трудового процесу. Час опромінення  1- 2 години до початку роботи.

Методики визначення ефективності бактерицидного опромінення повітряного середовища Визначення кількості мікробів в одиниці об’єму повітря (метод Кротова)

Метод є одним з найбільш удосконалених, в його основі знаходиться використання принципу ударної дії повітряного потоку.

Прилад складається з циліндричного корпусу, в нижній частині якого вміщено електродвигун з відцентрованим вентилятором, а у верхній частині  розміщено поворотний диск із чашкою Петрі та живильним середовищем (агар). Корпус приладу герметично закривають кришкою з клиноподібною щілиною, що радіально розташовані.

Під час роботи приладу аспіроване повітря поступає через клиноноподібну щілину і його струмінь ударяється в агар, унаслідок цього до нього прилипають частинки мікробного аерозолю. Обертання диску гарантує рівномірний розподіл мікробів на поверхні агару.

Методика роботи: Спочатку прилад приєднують до електромережі. Потім встановлюють на диск відкриту чашку Петрі зі щільним живильним середовищем. З метою визначення загального мікробного забруднення для посіву використовують 2% м’ясопептонний агар, для визначення стафілококів – жовтковий агар Чистовича. Закривають прилад кришкою та вмикають електродвигун. Регулятором реометра встановлюють потрібну швидкість просмоктування повітря (близько 25 л/хв). Для визначення загального мікробного забруднення аспірують до 50 л повітря, у разі визначення стафілококів та стрептококів – 250 л і більше.

Після аспірації прилад вимикають, виймають чашку Петрі та інкубують її у термостаті за температури 37°С протягом 48 годин. Для визначення величини мікробного забруднення кількість мікробів, що виросли, перераховують на 1 м³. У період дослідження реєструють швидкість аспірації за показниками реометра та час за допомогою хронометра. Величина мікробного забруднення визначається за формулою (1).

А  1000

МЗ = ————— ; (1)

Т  V

де МЗ  кількість мікробних тіл в 1 м³ повітря;

А  кількість колоній на чашці Петрі;

Т  тривалість забору проби повітря в хв.;

V  швидкість аспірації повітря приладом Кротова, л/хв;

Критерії оцінки мікробного забруднення повітря в лікувально - профілактичних закладах представлені у додатку 7.

Сануючу дію повітря в результаті використання джерел ультрафіолетового опромінення оцінюють за такими показниками, як ступінь ефективності санації та коефіцієнт ефективності санації.

Ступінь ефективності санації – це відношення різниці між кількістю колоній до санації і після санації до кількості колоній до санації, що виражене у відсотках та визначається за формулою (2).

А₁ - А₂

СЕС = ————  100%; (2)

А₁

де СЕС  ступінь ефективності санації, %;

А₁  кількість колоній повітря до санації;

А₂  кількість колоній після санації.

Коефіцієнт ефективності санації (КЕС) – це число, яке показує в скільки разів внаслідок проведення санації зменшилось кількість колоній та визначаються за формулою (3).

А₁

КЕС = ——; (3)

А₂

Санація вважається ефективною, якщо ступінь ефективності санації становить не менше ніж 80%, а коефіцієнт ефективності санації складає не менше, ніж 5 разів.

Ще одним надійним та суттєвим показником ефективності сануючої дії ультрафіолетового опромінення повітряного середовища приміщень (передусім шкільних класів, ігрових кімнат тощо) є зниження рівня гострої захворюваності (число днів, число випадків, тривалість кожного випадку хвороби та кратність захворюваності).