- •Методика виконання самостійної роботи
- •Коефіцієнти якості для деяких видів іонізуючого випромінювання
- •Коефіцієнти Wr якості для деяких органів та систем
- •Класифікація засобів індивідуального захисту
- •Коротка характеристика основних приладів, що використовуються для проведення радіаційного контролю
- •Інструкція Для роботи з приладом радіометр-рентгенометр дп-5а
- •Інструкція Для роботи з приладом радіометр—дозИметр
- •Ситуаційні задачі
- •1. Яка доза опромінення могла спричинити таке ураження?
- •2. Які індивідуальні засоби захисту могли б бути використані?
- •3. З допомогою якого приладу можна виміряти експозиційну дозу в даній місцевості?
- •Переважне враження якої системи має місце?
- •Яка доза опромінення могла спричинити такий перебіг променевої хвороби?
- •Які прилади можуть бути використані для індивідуального дозиметричного контролю?
- •1. Назвіть джерела природної радіації:
- •2. Назвіть джерела штучної радіації:
- •3. Назвіть основні види радіаційного контролю:
- •4. Приведіть класифікацію приладів для проведення радіаційного контролю:
- •5. Визначте категорії осіб, що зазнають опромінення, відповідно до “Норм радіаційної безпеки”:
- •6. Перерахуйте методи захисту персоналу від іонізуючого випромінювання:
- •7. Вкажіть основні групи індивідуальних засобів захисту від іонізуючого опромінення:
- •8. Назвіть заходи захисту від внутрішнього опромінення:
- •9. Укажіть основні правила техніки безпеки та особистої гігієни при роботі з радіоактивними речовинами:
- •10. Який вид випромінювання є найбільш небезпечним при внутрішньому опроміненні?
- •1. Перерахуйте кількісну міру радіоактивного розпаду:
- •2. Перерахуйте якісні характеристики ядерних перетворень:
- •3. Назвіть одиниці, що використовуються в радіаційній гігієні для вимірювання активності:
- •4. Назвіть основні фактори, що впливають на радіочутливість органів та тканин:
- •6. Вкажіть довжину пробігу в повітрі окремих видів іонізуючого випромінювання:
- •8. Поясніть суть радіаційного контролю:
- •9. Назвіть види доз, які утворюються іонізуючим випромінюванням, та одиниці їх вимірювання:
- •4. Студент має прилади: лічильник Гейгера, лічильник Ебера, апарат Кротова, прилад Міщука, прилад Ебера. Який прилад він має використати для визначення радіоактивності?
Ситуаційні задачі
Задача 1
Розподіліть за групами наступні радіоіндуковані ефекти (променеві ураження): катаракта, незлоякісні ураження шкіри, генетичні мутації, пригнічення кровотворення, хромосомні аберації, дисфункція статевих органів, скорочення тривалості життя, злоякісні пухлини, опіки.
Вкажіть, які фактори впливають на характер радіоіндукованих ефектів та час їх виникнення.
Задача 2
У ліквідатора аварії на ЧАЕС після роботи по розчищенню території від уламків будівельних конструкцій, протягом кількох хвилин після роботи на кистях рук з’явилась еритема яка змінилась гіперемією і набряком, зрештою пухирями і виразками, некротичними змінами. Робота була короткотривала, тому працівник не користувався індивідуальними засобами захисту.
1. Яка доза опромінення могла спричинити таке ураження?
2. Які індивідуальні засоби захисту могли б бути використані?
3. З допомогою якого приладу можна виміряти експозиційну дозу в даній місцевості?
Задача 3
Після ліквідації надзвичайної ситуації на військовій ракетній базі, що супроводжувалась викидом радіоактивної речовини, у частини військовослужбовців виникло раптове погіршання стану здоров’я. З’явилась нудота та блювання, петехії та геморагії, різке зниження нейтрофілів та тромбоцитів протягом двох тижнів, вміст лімфоцитів менше 1000/мм3, через тиждень перебування в лікарні у хворого розвинулась пневмонія.
-
Переважне враження якої системи має місце?
-
Яка доза опромінення могла спричинити такий перебіг променевої хвороби?
-
Які прилади можуть бути використані для індивідуального дозиметричного контролю?
Задача 4
В радіологічному відділенні для лікування закритими джерелами іонізуючих випромінювань проведена оцінка результатів вимірювання індивідуальних доз опромінення. За допомогою термолюмінісцентних дозиметрів. Лікарі – радіологи протягом трьох місяців отримали 0,8 – 1,0 бер, процедурні сестри 0,9 – 1,1 бер, медична сестра, відповідальна за видачу та зберігання джерел випромінювання – 0,5 бер.
Порівняйте отримані дані з «Лімітами ефективних доз для різних категорій населення». Дайте рекомендації.
Задача 5
Члени рентген-хірургічної бригади – хірург, анестезіолог та операційна сестра під час використання сучасних рентгендіагностичних апаратів типу «Пантоскоп», щотижня одержують дозу 0,31 + 0,005 мЗв / тиждень.
Дайте загальну оцінку умовам праці та обґрунтуйте необхідні профілактичні рекомендації.
Додаток 1
Відповідно до постанови головного Державного санітарного лікаря України № 62
від 01.12.97 р. з 01.01.98 р. Введені в дію нові Державні гігієнічні нормативи
“Норми радіаційної безпеки України (НРБУ–97)”.
Зокрема встановлені наступні нормативи:
1 – ліміт ефективної дози за рік для категорії А (особи, які постійно або тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань) – 20 мЗв/рік (2 бер);
2 – для категорії Б (особи, які безпосередньо не зайняті роботою з джерелами іонізуючих випромінювань, проте можуть отримати додаткове опромінення) – 2 мЗв/рік (0,2 бер);
3 – для категорії В ( все населення) – 1 мЗв/рік (0,1 бер);
4 – річна ефективна доза, яку людина може отримати під час проведення профілактичного рентгенівського обстеження, не повинна перевищувати 1 мЗв;
5 – питома активність природних радіонуклідів для будівельних матеріалів та мінеральної сировини, повинна становити не вище 370 Бк/кг (I клас);
від 370 до 740 Бк/кг (II клас);
від 720 до 1350 Бк/кг (III клас);
6 – потужність поглиненої в повітрі дози повинна становити:
6.1 – для об’єктів, які проектуються, будуються або реконструюються для експлуатації з постійним перебуванням людей (житлові, дитячі заклади, санаторно-курортні та лікувально-оздоровчі заклади) – 30 мкР/год;
6.2 – для об’єктів, які експлуатуються для постійного перебування людей – 50 мкР/год;
6.3 – для дитячих закладів, санаторно-курортних та лікувально-оздоровчих закладів, незалежно від того, чи вони будуються (реконструюються), чи експлуатуються – 30 мкР/год;
7 – питома активність природних радіонуклідів у мінеральних добривах – 1,9 кБк/кг;
8 – активність природних радіонуклідів (радій, торій, калій) у глиняному, порцелярно-фаянсовому та скляному посуді побутового призначення – не більше 370 Бк/кг;
9 – питома активність природних радіонуклідів у мінеральних барвниках – 1400 Бк/кг.
Визначення доз згідно з пунктами 1, 2, 3, 4 може бути проведено шляхом індивідуальної дозиметрії або розрахунковими методами, відповідно до пункту 6 – дозиметричними приладами (типу ДРГ), за всіма іншими пунктами – за допомогою спектрометричних установок.
Вихідний контроль рівня знань студентів