- •Регіональна економіка Модуль 2. Екологія
- •Б.А. Дадашев, в.В. Обливанцов, в.П. Гордієнко
- •Лекція 1 наукові засади раціонального природокористування
- •1.1. Екологія як комплексна міждисциплінарна наука: історія становлення, методи та основні завдання
- •1.2. Вчення в.І. Вернадського про біосферу і ноосферу
- •1.3. Екосистеми і їх роль в організації біосфери і ноосфери
- •1.4. Принципи раціонального природокористування
- •1.5. Природні ресурси як основна категорія природокористування. Значення та види оцінки природних ресурсів
- •Класифікація природних ресурсів
- •1.6. Джерела та екологічні наслідки забруднення атмосфери
- •Атмосферні викиди від стаціонарних джерел за основними видами економічної діяльності, тис. Т за рік (станом на 01.01.2004)
- •1.7. Еколого-економічні проблеми використання водних ресурсів
- •Динаміка скидання забруднюючих речовин, тис. Т
- •1.8. Еколого-економічні проблеми використання земельних ресурсів
- •Показники екологічної деструкції ґрунтів в Україні
- •2.2. Організаційна структура державного екологічного моніторингу в Україні
- •2.3. Основи екологічного нормування
- •Граничнодопустимі концентрації деяких шкідливих речовин
- •Форми еколого-економічних інструментів та напрямки їх застосування
- •Продовж. Табл. 3.1
- •Продовж. Табл. 3.1
- •Продовж. Табл. 3.1
- •3.2. Платежі за ресурси, їх види і нормативи нарахування
- •Нормативи платежів за земельні ресурси України
- •Базові нормативи плати за використання надр для видобутку окремих корисних копалин
- •Нормативи плати за спеціальне використання водних ресурсів з поверхневих водних об’єктів
- •Нормативи плати за спеціальне використання підземних вод
- •Нормативи плати за спеціальне використання водних ресурсів
- •3.3. Платежі за забруднення, їх види та критерії нарахування
- •Коефіцієнт, що встановлюється залежно від кількості жителів населеного пункту
- •Коефіцієнт, що встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту*
- •Нормативи плати за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел
- •Нормативи збору за викиди стаціонарними джерелами залежно від класу небезпечності
- •Нормативи збору за викиди стаціонарними джерелами залежно від установлених орієнтовно небезпечних рівнів впливу
- •Нормативи плати за викиди шкідливих речовин, що утворюються після спалення 1 т пального
- •Значення маси шкідливих речовин, які надходять в атмосферу
- •Нормативи збору за скиди основних забруднюючих речовин у водні об’єкти
- •Регіональні (басейнові) коефіцієнти
- •Класифікація відходів за токсичністю
- •Коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів
- •Коефіцієнт, що враховує характер обладнання сховища для відходів
- •3.4. Структура природоохоронних витрат та методи нарахування еколого-економічних збитків від забруднення навколишнього середовища
- •Величина коефіцієнта к1
- •Продовж. Табл. 3.19
- •Величина коефіцієнта к2 (залежно від висоти викиду)
- •Питомі збитки від викиду 1 т забруднюючої речовини в атмосферу
- •Питомі збитки, завдані населенню і комунальному господарству (на 1 особу), залежно від концентрації пилу й сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери
- •Питомі збитки, завдані сільському господарству (на 1 га) та промисловості (на 1 млн. Грн. Фондів), залежно від концентрації пилу та сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери
- •Значення коефіцієнта, що враховує кількість жителів населеного пункту
- •Значення коефіцієнта, що враховує народногосподарське значення населеного пункту
- •Регіональні (басейнові) коефіцієнти
- •Питомі збитки за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти
- •Шкала еколого-господарського значення земель
- •Індекс поправки
- •4.2. Показники економічної і соціальної ефективності природоохоронних заходів
- •4.3. Визначення економічної і соціальної ефективності природоохоронних заходів
- •4.4. Економічна і соціальна ефективність безвідходних і маловідходних технологій
- •5.2. Досвід зарубіжних країн у сфері природокористування та охорони навколишнього природного середовища
- •5.3. Участь України у міжнародному співробітництві в галузі охорони довкілля
- •Література: 14, 21, 24, 25, 27, 31. Список літератури
- •Курс лекцій
- •40030, М. Суми, вул. Петропавлівська, 57
1.5. Природні ресурси як основна категорія природокористування. Значення та види оцінки природних ресурсів
Однією з основних категорій економіки природокористування є природні ресурси. Найчіткіше визначення природних умов і ресурсів дав О.О. Мінц. На його думку, природні умови – це тіла і сили природи, які за певного рівня розвитку продуктивних сил важливі для життя та діяльності людського суспільства у виробничій і невиробничій сферах. Природні ресурси – це тіла і сили, які на певному рівні розвитку продуктивних сил і вивченості можуть бути використані для задоволення потреб людського суспільства у формі безпосередньої участі в матеріальній діяльності. Принципова відмінність між природними ресурсами і природними умовами полягає в тому, що перші розглядаються як сукупність властивостей, які полегшують або ускладнюють розвиток виробництва, а другі беруть участь у процесі виробництва і відповідно виступають предметами праці. Так, К.Г. Гофман основним критерієм віднесення природного фактора до природного ресурсу вважав здатність його змінюватися після використання у продуктивній діяльності людини.
Однак нині спостерігається тенденція до стирання межі між природними ресурсами і природними умовами. З одного боку, розширюються масштаби використання і диференціюються види різних природних факторів, а тому ті з них, які ще вчора відносилися до природних умов, сьогодні перетворюються на ресурси. З другого боку, поліфункціональність природних благ визначається роллю окремих елементів природи як умов і ресурсів одночасно.
Природні ресурси – це категорія історична. У процесі суспіль- ного розвитку збільшуються масштаби опанування людиною компонентами та силами природи, розширюється сфера застосування, відбувається зміна пріоритетів використання та їх впливу на економіку. Категорія “природні ресурси” вказує на безпосередній зв’язок природи з господарською діяльністю, що нерідко призводить до негативних суспільних явищ, завдає природі великої шкоди. Відтак процес взаємодії людини з довкіллям по суті своїй двоєдиний. З одного боку, це – використання природних ресурсів, а з другого, – вплив на довкілля і необхідність враховувати природоохоронні процеси.
Різноманітність сфер застосування природних ресурсів ускладнює завдання їх класифікації, тому існує декілька варіантів їх класифікації (табл. 1.1.).
Інформацію про стан та обсяги природних факторів можна отримати шляхом їх оцінки. Поняття оцінки в економіці пов’язане із філософською категорією “цінність”, що відбиває значення об’єкта, обумовлене людською потребою в ньому та характерними властивостями самого об’єкта. В залежності від виду людських потреб цінність може бути матеріальною, соціально-політичною, естетичною тощо. У зв’язку з цим розрізняють:
-
позаекономічну оцінку – визначення екологічної, соціальної, естетичної, культурної або іншої цінності ресурсу, що зазвичай не виражається економічними показниками (може бути умовно розрахована у грошовому вираженні як сума, яку суспільство готове сплатити за збереження цього виду ресурсів);
-
економічну оцінку – визначення корисності природних ресурсів як внеску у задоволення суспільних потреб через виробництво та споживання, що виражене економічними показниками.
Як елементи виробничої системи природні ресурси повинні оцінюватися за традиційними для економічної системи грошовими показниками. У ринковій системі будь-яка річ може оцінюватися з двох точок зору:
-
виробника, який керується витратами на виробництво певного предмета;
-
споживача, для якого велике значення мають вигоди, що може принести йому предмет, і який вирішує, яку ціну можна заплатити за використання його властивостей.
Економічна оцінка є грошовим еквівалентом господарської цінності природних благ, який визначається за ефективністю їх відтворення (охорони і відтворення екологічних систем, експлуатації і переробки природної речовини). Її використовують у зв’язку з потребою врахувати вплив природного чинника на ефективність виробництва, стимулювання раціонального використання та охорони природних ресурсів.
Таблиця 1.1