Лекція 5 Органи державної влади і місцевого самоврядування

Питання теми

1 Верховна Рада України – єдиний орган законодавчої влади в Україні.

2 Президент України – глава держави.

3 Виконавча влада в Україні.

4 Поняття і система місцевого самоврядування

5 Конституційний статус органів суду.

Основні терміни теми: державна влада, законодавча влада, парламент, Верховна Рада України, Голова Верховної Ради України, народний депутат, Рахункова палата, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Президент України, виконавча влада, Кабінет Міністрів України, міністерства, державні комітети, місцева державна адміністрація, місцеве самоврядування, територіальна громада, судова влада, суд, судочинство, Верховний Суд України.

.

Інформаційний блок

Конституція України (ст.6) установлює, що державна влада (вид публічної політичної влади, що здійснюється державою та її органами) в нашій країні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Державні функції в Україні здійснюються відповідною системою державних органів, правовий статус яких закріплюється в Конституції України, інших законах і підзаконних актах.

Державні органи України

Органи законодавчої влади

Глава держави

Органи виконавчої влади

Органи судової влади

Контрольно-наглядові органи

Вищі

Президент України

Місцеві

Верховна Рада України

Центральні

1 Верховна Рада України – єдиний орган законодавчої влади в Україні

Відповідно до концепції розподілу влади, яка закріплена в Конституції України, пріоритетне місце серед гілок державної влади займає законодавча влада.

Законодавча влада – це вид соціальної влади, головною функцією якої є законотворчість і організація контролю за дотриманням чинного законодавства усіма структурами держави, об’єднаннями громадян і громадянами. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

Парламент – це зібрання представників народу (депутатів), які обговорюють і колегіально приймають рішення, перш за все, закони. В різних державах він має різні назви: законодавчі (народні, національні) збори, конгрес, державна дума, сейм тощо.

Єдиність парламенту означає, що в Україні немає інших органів законодавчої влади і лише він має повноваження ухвалювати закони, які є актами найвищої юридичної сили в державі. До 1992 року в Україні, крім Верховної Ради, законодавчу владу в період між сесіями здійснювала Президія Верховної Ради.

Верховна Рада України є однопалатним, колегіальним, представницьким, загальнонаціональним, постійно діючим органом законодавчої влади в Україні.

Конституційний склад Верховної Ради – 450 народних депутатів.

Народний депутат – повноважний та відповідальний представник народу у Верховній Раді. Перед вступом на посаду народні депутати складають присягу перед Верховною Радою. З моменту складення присяги починаються, тобто легалізуються, повноваження народного депутата. Народні депутати здійснюють свої повноваження на постійній основі. Вони не можуть мати іншого депутатського мандата чи бути на державній службі. Вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності встановлюються законом.

Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканість. Вони не можуть бути без згоди Верховної Ради притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані.

Повноваження Верховної Ради нового скликання почи­наються у день відкриття її першого засідання. Одночасно припиняються повноваження Верховної Ради попереднього скликання, тобто складу Верховної Ради, обраного на по­передніх виборах.

Компетенція (повноваження) Верховної Ради України визначає її місце й роль у механізмі держави. Головними функціями Верховної Ради є:

- законодавча;

- установча (державотворча, організаційна);

- функція парламентського контролю.

Досить широке коло питань може вирішуватись Верховною Радою виключно шляхом прийнят­тя законів, тобто актів, які наділені найвищою юридичного силою. Це стосується відносин, які мають надзвичайно важ­ливе значення для особи, суспільства, держави, а саме:

- прав і свобод людини й громадянина та їхніх гарантій;

- основних засад використання природних ресурсів та ос­воєння космічного простору;

- засад зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяль­ності;

- засад утворення політичних партій, інших об'єднань гро­мадян, засобів масової інформації;

- територіального устрою України;

- засад місцевого самоврядування;

- основ національної безпеки, організації Збройних Сил України й забезпечення громадського порядку;

- бюджетних відносин, податків і зборів, статусу національ­ної та іноземних валют на території України;

- одиниць ваги, міри й часу, порядку створення державних стандартів;

- амністії та ряду інших питань.

Верховна Рада України набуває право здійснювати свої повноваження за умови обрання до її складу не менш як 300 народних депутатів, що становить дві третини її конституційного складу.

Парламент України працює в сесійному порядку. Перша сесія кожного її нового скликання збирається не пізніше ніж на трид­цятий день після дня офіційного оголошення результатів виборів. Перше засідання новообраної Верховної Ради від­криває найстарший за віком народний депутат України і веде його, поки не буде обрано Голову Верховної Ради.

Сесії Верховної Ради можуть бути черговими, які почи­нають свою роботу в конституційно встановлені строки (пер­шого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року), та позачерговими, які збираються на вимогу не менш як третини від конституційного складу депутатів Верховної Ради, тобто не менш як 150 депутатів або на вимогу Президента України.

Усі рішення Верховної Ради України приймаються на її пленарних засіданнях (загальних зборах народних депутатів) шляхом голосування, яке може бути таємним чи відкритим і здійснюватись шляхом підняття рук, бюлетенями або за до­помогою технічних засобів. Депутат повинен голосувати осо­бисто й не може доручати подавати голос від свого імені іншим депутатам. Рішення Верховної Ради приймаються у формі законів, постанов та інших актів простою більшістю конституційного складу Верховної Ради (не менш як 226 голосів народних депутатів). Лише щодо питань, пов'язаних з внесенням змін до Конституції та усуненням Президента в порядку імпічменту, рішення приймаються відповідно не менш як двома третинами чи трьома четвертими конститу­ційного складу Верховної Ради.

Засідання Верховної Ради можуть бути відкритими та, за рішенням більшості народних депутатів, закритими. В роботі останніх управі брати участь лише депутати та спеціально запрошені особи, а хід роботи закритих засідань у засобах масової інформації не висвітлюється.