Форми вини

Умисел

Необережність

Прямий

Непрямий

Злочинна самовпевненість

Злочинна недбалість

У разі відсутності вини особи немає і складу зло­чину, навіть якщо в результаті дії (бездіяльності) настають суспільно небезпечні наслідки.

КК України передбачає умисел і два його види — прямий і непрямий (ст. 24). При прямому умислі особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або безді­яльності), передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання. При непрямому умислі особа усвідомлю­є суспільно небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності), передбачає його суспільно небезпечні на­слідки. Вона не бажає, але допускає настання цих наслідків.

У КК України сформульовано зміст необережності (ст. 25 КК). Розрізняють два її види: злочинну самовпевненість і злочинну недбалість.

Злочинна самовпевненість полягає у такому ставленні суб'єкта злочину, як передбачення особою настання суспіль­но небезпечних наслідків діяння. При цьому вона легковаж­но розраховувала на їх відвернення.

Злочинна недбалість має місце тоді, коли особа взагалі не передбачає навіть можливості настання суспільно небезпечних наслідків, але вона в силу певних обставин повинна була їх передбачити.

Стадії вчинення злочину — це певні етапи його здій­снення, які істотно різняться між собою ступенем реа­лізації злочинного наміру, характером діяння (дії або бездіяльності) та моментом його закінчення. Розрізняють незакінчений та закінчений злочини (ст. 13 КК). Закінченим злочином визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кодексу. Незакінченим злочином є готування до злочину та замах на злочин.

Не є стадіями вчинення злочину той або інший факт виявлення свідомості особи (її думки та наміри).

У КК України визнаються злочинними і караними три стадії вчинення злочину: готування до злочину; замах на злочин, що разом з готуванням до злочину становлять незакінчений злочин; закінчений злочин.

Стадії вчинення злочину

Незакінчений злочин

Закінчений злочин

Готування до злочину

Замах на злочин

Готування до злочину - є підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину. Готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності.

Замах на злочин - є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.

Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Замах на вчинення злочину є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

Добровільна відмова при незакінченому злочині - є остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця. Особа, яка добровільно відмовилася від доведення злочину до кінця, підлягає кримінальній відповідальності лише в тому разі, якщо фактично вчинене нею діяння містить склад іншого злочину.

Співучастю у злочині визнається умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину (ст. 26). При співучасті об'єднуються кілька осіб і вчиняють злочин спільно і навмисно.