Питання: Діяльність метрологічної служби України по забезпеченню якості продукції. Державні випробування засобів вимірювання. Повірка, калібрування та метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Метрологічний нагляд. Відповідальність за порушення метрологічних норм та правил

Мережа державних і відомчих метрологічних служб називається метрологічною службою України.

Метрологічна служба - мережа організацій, окрема організація або окремий підрозділ, на які покладена відповідальність за збереження єдності вимірювань в закріпленій сфері діяльності. Метрологічна служба України складається з Державної метрологічної служби і метрологічних служб центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій.

Державна метрологічна служба - система державних метрологічних органів, на які покладена відповідальність за забезпечення єдності вимірювань у державі.

До складу державної метрологічної служби, яку очолює Держстан­дарт України, входять:

• відповідні підрозділи центрального апарату Держстандарту України;

• головна організація із збереження єдності вимірювань в Україні - Державне науково-виробниче об'єднання «Метрологія» (ДНВО «Метрологія»);

• головні організації з різновидів вимірювань і напрямів діяльності - ДНВО «Метрологія», Державний науково-дослідний інститут «Система», Український, Дніпропетровський, Івано-Франківський, Харківський та Білоцерківський Центри стандартизації та метрології;

• державні служби єдиного часу і еталонних частот, стандартних зразків речовин і матеріалів, стандартних довідкових даних про фізичні константи, властивості речовин і матеріалів;

• територіальні органи державної метрологічної служби в автономній республіці Крим, областях, містах і районах.

Відомча метрологічна служба - метрологічна служба міністерства або іншого центрального органу державної виконавчої влади, об'єднання підприємств, підприємства, установи, організації.

До відомчих метрологічних служб належать:

• підрозділи міністерств (відомств), на які покладені функції метрологічної служби;

• метрологічні служби об'єднань підприємств;

- метрологічні служби, інші підрозділи, посадові особи в підприємствах і організаціях, не залежно від форм власності, на які в установленому порядку покладені роботи з метрологічного забезпе­чення.

Державна метрологічна служба організовує, здійснює та координує діяльність, спрямовану на забезпечення єдності вимірювань в державі, а також здійснює державний метрологічний контроль і нагляд за додер­жанням вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяль­ність» та інших нормативно-правових актів України і нормативних доку­ментів із метрології.

Зокрема об'єктами державного метрологічного нагляду є засоби вимірювальної техніки, методики виконання вимірювань тощо.

Метрологічні служби центральних органів виконавчої влади, підпри­ємств і організацій організовують та виконують роботи, пов'язані із за­безпеченням єдності вимірювань, а також здійснюють метрологічний ко­нтроль і нагляд у сфері своєї діяльності

Засоби вимірювальної техніки можуть застосовуватися, якщо вони відповідають вимогам щодо точності, встановленим для цих засобів, у певних умовах їх експлуатації.

Для визначення похибок засобів вимірювальної техніки і встановлен­ня їх придатності до застосування провадять їх повірку.

Повірка засобів вимірювальної техніки - встановлення придатності засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, до застосування на підставі результатів контролювання їхніх метрологічних характеристик.

На засоби вимірювальної техніки, які визнані придатними до застосу­вання в результаті їх повірки, наносять повірочне тавро - знак встанов­леної форми.

Калібрування засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що виконуються з метою визначення метрологічних характеристик та при­датності засобу вимірювальної техніки до застосування в певних умовах.

На засоби вимірювальної техніки, які визнані придатними для застосування в певних умовах в результаті їх калібрування наносять калібрувальний знак - знак встановленої форми.

За потреби повірочне тавро і калібрувальний знак наносять на доку­мент, який підтверджує повірку або калібрування.

Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки - дослі­дження засобів вимірювальної техніки з метою визначення їхніх метроло­гічних характеристик та встановлення придатності цих засобів до засто­сування.

Повірку, калібрування та метрологічну атестацію засобів вимірюва­льної техніки здійснюють органи державної чи галузевої (відомчої) мет­рологічних служб

Відповідно до Закону України про метрологію та метрологічну діяль­ність в Україні діє державний метрологічний нагляд та відомчий метро­логічний контроль за дотриманням метрологічних норм і правил.

Державний метрологічний нагляд - діяльність спеціально уповноважених органів державної метрологічної служби з метою перевірки дотримання метрологічних норм і правил.

Державний метрологічний нагляд здійснюється з метою збереження єдності вимірювань в країні. При його здійсненні на підприємствах, в організаціях і громадян - суб'єктів підприємницької діяльності провадиться перевірка стану і застосування засобів вимірювальної техніки, застосу­вання атестованих методик виконання вимірювань, правильності вико­нання вимірювань, своєчасність надання засобів вимірювань на повірку і калібрування тощо.

Державний метрологічний нагляд здійснюють державні інспектори з метрологічного нагляду.

Відомчий метрологічний контроль - діяльність органів відомчих метрологічних служб з метою перевірки на підприємствах (в організаці­ях) дотримання метрологічних норм і правил

Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за порушення норм і правил метрологічного забезпечен­ня. Зокрема, відповідно зі статтями 171, 171 і 172 Кодексу порушення правил виконання вимірювань та умов використання їх результатів у сфе­рах, на які поширюються державний метрологічний нагляд, а також про­ведення вимірювань з використанням не атестованих методик або не ак­редитованими лабораторіями, неподання або несвоєчасне подання до те­риторіальних органів Держстандарту України на погодження переліків засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та підля­гають повірці, порушення правил застосування засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ та ор­ганізацій незалежно від форм власності, громадян - суб'єктів підприєм­ницької діяльності від трьох до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Питання: Поняття про точність вимірювання і основні методи підвищення точності вимірювань

Точність вимірювання – якість результатів вимірювання, що відображає наближення до нуля похибок результатів вимірювання

Похибки вимірювань складаються з похибок вимірювальних засобів, зумовлених недосконалістю їх конструкції і відсутністю належних нави­чок щодо їх використання, а також з похибок, зумовлених умовами вимі­рювання.

Похибки засобів вимірювань при технічних вимірюваннях в багатьох випадках визначають і сумарну похибку методу вимірювання. Межа допустимої похибки вимірювального засобу визначає основну похибку засобу вимірювання, тобто похибку засобу вимірювання, що використовується у нормальних умовах. Вона зазначається у паспорті (атестаті) вимі­рювального засобу. За основною похибкою вимірювального засобу, зна­ючи допустиму похибку вимірювання даного розміру і його допуск (квалітет), добирають вимірювальний засіб для вимірювання даного розміру.

З метою усунення додаткових похибок і підвищення точності вимірювання, воно повинно виконуватися за нормальних умов.

Нормальними умовами застосування засобів вимірювальної техніки є умови, за яких впливові величини мають нормальні значення чи знахо­дяться в межах нормального інтервалу значень.

Примітка. Впливовою величиною є фізична величина, що впливає на результат вимірювання, але не с вимірюваною величиною.

Нормальні умови виконання лінійних вимірювань в межах від 1 до 500 мм і вимірювання кутів з довжиною меншої сторони кута до 500 мм встановлені

ГОСТ 8.050-73.

Стандартом регламентовані нормальні значення основних параметрів середовища, що впливають на точність вимірювання:

температура навколишнього середовища, °С........ 20

атмосферний тиск, кПа (мм рт.ст.)........................... 101,3 (760)

відносна вологість повітря, % ............................ 58

прискорення вільного падіння, м/с² ....................... 9,8

Температурний режим є одним з найважливіших елементів системи допусків і посадок, оскільки з ним пов'язаний висновок про придатність виробу з точки зору відповідності його розмірів розмірам, заданим кресленням.

Похибка від невідповідності температурного режиму може бути одні­єю з головних складових всієї похибки вимірювання. Температура 20°С з різним ступенем точності дотримується при точних вимірюваннях, на­приклад, при градуюванні і атестації мір, калібрів точних вимірювальних засобів.

Контролювання точності більшості деталей на виробництві прова­диться в умовах нормальною температурного режиму. При цьому дотри­мання температури 20˚С не обов'язкове. Умови нормальною температур­ного режиму такі:

- температура деталі і вимірювального засобу під час вимірювання _{повинна бути однаковою;}

_{- коефіцієнти лінійного розширення матеріалу деталі і вимірюваль­ного засобу за можливістю повинні бути також однаковими.}

_{Для підвищення точності вимірювань їх слід провадити в} окремих спеціальних приміщеннях, в яких необхідно підтримувати сталу температуру в різні пори роки. Похибка вимірювання розміру, викликана порушенням температурного режиму, може бути визначена за формулою:

Δl = l(α₁ Δ_t1 - α₂ Δ_t2),

де Δl – температурна похибкарозміру;

l- значення контрольованого розміру;

α₁ і α₂ - коефіцієнти лінійного розширення вимірюваного _{виробу і вимірювального засобу, відповідно;}

Δ_{t1 - різниця між температурою вимірюваного виробу і нормальною}

_{температурою:} Δ_{t1 = t1 - 20 °С;}

Δ_{t2 - різниця між температурою вимірювального засобу і нормальною}

_{температурою:} Δ_{t2 = t2 - 20 °С.}

_{Поправка на температурну похибку за абсолютною величиною дорів­нює температурній похибці, взятій з протилежним знаком.}

_{Наведена формула с наближеною, оскільки не враховує форму деталі і вимірювального засобу.}

_{Для зменшення похибок, що виникають від різниці коефіцієнтів лінійного (теплового) розширення а потрібно застосовувати вимірювальні засоби з коефіцієнтами розширення, рівними коефіцієнту розширення виробу, тобто вимірювальний засіб і виріб (деталь) повинні бути виготов­лені з однакового матеріалу.}

_{Одним із засобів зменшення температурної похибки від різниці температур деталі і вимірювального засобу є вирівнювання їх температури. Для цього контрольовану деталь і вимірювальний засіб до початку вимірювань витримують в однакових температурних умовах протягом певно­го часу}

_{ГОСТ 8.050-73 регламентує напрямок лінії вимірювання лінійних розмірів до 160 мм: для зовнішніх поверхонь - вертикальний. Понад 160 мм, а також розмірів отворів, глибини і ширини пазів - горизонтальний. По­ложення площини при вимірюванні кутів - горизонтальне.}

_{Для підвищення точності вимірювань при доборі вимірювальних за­собів слід намагатись застосовувати такі вимірювальні засоби, при вимі­рюванні якими на одній прямій лінії розташовувались осі шкали вимірю­вального засобу і контрольований розмір деталі, тобто лінія вимірювання повинна бути продовженням лінії шкали вимірювального засобу (прин­цип Аббе) (рис. 1, а). Якщо цей принцип не витримується (рис. 1, б), то перекошення і відхилення від паралельності напрямних вимірювально­го засобу викликають значні похибки вимірювання.}

_{При вимірюваній конкретними вимірювальними засобами (особливо штангенінструментом), необхідно прикладати певне вимірювальне зусил­ля. Надто великі вимірювальні зусилля, прикладені до вимірювального засобу, можуть викликати відчутні похибки у вимірюванні, особливо то­ді, коли вимірювальний засіб не .має високої жорсткості і якщо не витри­маний принцип Аббе.}

_{Для того, щоб вимірювальне зусилля менше позначалося на результа­тах вимірювання, шкали вимірювальних засобів градуюються при певних для кожного різновиду вимірювальних засобів вимірювальних зусиллях. При вимірюваннях не рекомендується прикладати більші вимірювальні зусилля до вимірювальних засобів, ніж це передбачено. На деяких вимі­рювальних засобах (підвищеної точності) є спеціальні обмежувачі вимі­рювального зусилля, як наприклад, тріскачка у мікрометра, вимірювальне зусилля вимірювальних головок (наприклад, індикаторів годинникового типу) створюється спеціально для цього призначеною пружиною, вимі­рювальне зусилля калібрів обмежується зусиллям їх власної ваги.}

_{Для підвищення точності вимірювань потрібно також застосовувати різні пристрої, що зменшують похибку вимірювання. Наприклад, якщо мікрометр МК або МІГ при вимірюванні розмірів знаходиться в руках оператора, його похибка становить при вимірюванні розмірів від 25 до 50 мм 10 мкм (0,01 ММ), а в стояку менше 5 мкм (0,005 мм), тобто точ­ність вимірювання при застосу­ванні стояка зростає у 2 рази.}

_{В процесі використання засоби спрацьовуються, вимірю­вальні відбувається дрейф засобів вимірюва­льної техніки, тобто повільна зміна з часом метрологічних їх характерис­тик, що призводить до зниження точності вимірювання ними.}

_{Вісь шкали}

_{Рис. 1 Схеми вимірювання:}

_{а - задовольняє принципу Аббе;}

_{б - не задовольняє принципу Аббе}

_{Тому важливим фактором під­ вищення точності вимірювань і вірогідності їх результатів є своєчасна повірка засобів вимірювання в органах державної чи галузе­вої (відомчої) метрологічних служб і застосування атестованих методик вимірювання}

_{Питання: Особливості конструкції і застосування важільних і індикаторних скоб}

_{Індикаторна скоба (рис.1) на­лежить до вимірювальних засобів з відліковим пристроєм, яка обладнана вимірювальною головкою (індикато­ром годинникового типу). Вона при­значена для вимірювання зовнішніх розмірів відносним методом (методом порівняння вимірюваного розміру з розміром установочної міри). Абсолютним методом можна вимірювати деталі, розміри яких не виходять за межі вимірювання вимірювальної го­ловки.}

_{Індикаторна скоба складається з корпуса 10, у якому розміщена рухома п'ятка 5, що перебуває в постійному контактуванні з вимірювальним стержнем вимірювальної головки 7, і пе­реставної п'ятки 3, Положення переставної п'ятки фіксується стопором 2}

_{Рис. 1 Індикаторна скоба: 1 - захисний ковпачок; 2 - стопорний гвинт;}

_{3 - переставна пятка; 4 - упорна п ятка; 5 --рухома п ятка; 6 - пружина;}

_{7 – індикатор ; 8 - стопорний гвинт; 9- відвідний важіль (аретир);}

_{10 - корпус; 11 - стопор упорної п’ятки}

_{Для того, щоб лінія вимірювання проходила через вісь вимірюваної деталі, скоба обладнана рухомою упорною пяткою 4, яка в певному положенні фіксується стопором 11. Для відведення рухомої п ятки 5 передбачений важіль 9.}

_{Перед початком вимірювання індикаторну скобу налагоджують на}

_{нуль за блоком кінцевих мір довжини, розмір якого дорівнює номінальному (або найменшому граничному) розміру вимірюваної деталі. Для цього потрібно відгвинтити захисний ковпачок 1 переставної п'ятки 3 і гайку стопорного пристрою 2 переставної п'ятки, перемістити переставну п'ятку вправо на стільки, щоб відстань між вимірювальними поверхнями обох п'яток була дещо більшою за розмір блока кінцевих мір. Потім роз­міщують блок кінцевих мір між вимірювальними поверхнями рухомої 5 і переставної 3 п'яток, переміщують переставну п'ятку 3 вліво так, щоб стрілка індикатора здійснила 1,5 оберта, (тобто, щоб стрілка індикатора працювала в межах другого оберту). В такому положенні закріплюють стопором 2 переставну п'ятку 3, загвинчують захисний ковпачок 1 і встановлюють індикатор на нуль. Для цього повертанням циферблату індика­тора за обичайку приводять до збігання нульової позначки шкали індика­тора з кінцем великої стрілки.}

_{Для перевірки сталості показів індикатора потрібно за допомогою відвідного важеля (аретира) 9 два-три рази відвести рухому п'ятку і потім обережно відпустити її. Якщо при цьому стрілка індикатора відхиляється від нульової позначки шкали, то знову повертанням обичайки встановлюють індикатор на нуль і йде раз перевіряють сталість показів індикатора.}

_{Якщо стрілка зупиняється на нульовій позначці шкали, то скоба вважається налагодженою на нуль. В цьому випадку видаляють блок кінце­вих мір. Для цього натисканням на відвідний важіль 9 потрібно відвести рухому п'ятку, щоб блок мір вільно видалився з скоби. Після цього відстопорюють упорну п'ятку 4 і встановлюють її так, щоб лінія вимірюван­ня проходила через вісь вимірюваної деталі (рис. 1). Потім за допомо­гою відвідного важеля (аретира) 9 знову відводять рухому п'ятку 5, вимі­рювану деталь встановлюють між вимірювальними поверхнями рухомої і переставної п'яток, плавно відпускають аретир і приводять вимірювальну поверхню рухомої п'ятки 5 до дотикання з поверхнею деталі. За відхи­ленням стрілки індикатора від її нульового положення визначають відхи­лення розміру деталі від розміру блока мір, за яким було налагоджено скобу на нуль. При цьому потрібно пам'ятати, що відхилення стрілки ін­дикатора від її нульового положення за напрямком руху стрілки годинни­ка є додатними, а проти — від'ємними.}

_{Дійсний розмір вимірюваної деталі визначають як алгебричну суму розміру блока кінцевих мір і показів індикатора з урахуванням знаку відхилення стрілки.}

_{Для вимірювання розмірів деталей абсолютним методом індикаторну скобу налагоджують так. При відгвинченому захисному ковпачку 1 і стопорному пристрої 2 переставної п'ятки 3 її переміщують вліво доти, доки вимірювальні поверхні обох п'яток будуть щільно прилягати одна до од­ної. В такому положенні застопорюють переставну п'ятку 3 стопорним пристроєм 2 і загвинчують захисний ковпачок 1.}

_{Потім відстопорюють гвинт 8 кріплення індикатора 7 і переміщують його доти, доки маленька стрілка зупиниться на нульовій позначці мале­нької шкали. В такому положенні затискають стопорний гвинт 8 і встано­влюють нульову позначку шкали проти кіпця великої стрілки індикатора (встановлюють індикатор на нуль). Перевіряють сталість показів індика­тора та само, як і в попередньому випадку (при відносних вимірюваннях). Потім за відвідний важіль (аретир) 9 відводять рухому п'ятку 5 і між ви­мірювальні поверхні рухомої 5 і переставної 3 п'яток встановлюють ви­мірювану деталь, плавно відпускають аретир і спостерігають за показами індикатора. Цілі міліметри відлічують за показом маленької стрілки, а соті частини міліметра - за показом великої стрілки індикатора}

_{Вимірювальні прилади з важільно-зубчастою передачею широко застосовуються в практиці технічних вимірювань і в більшості їх точність вимірювання є вищою за точність вимірювання приладами із зубчастою передачею.}

_{До приладів з важільно-зубчастою передачею належать важільний мікрометр, важільна скоба (рис. 2), важільно-зубчастий індикатор, мікромір}

_{Важільна скоба (рис.2,а і б) належить до вимірювальних засобів з відліковим пристроєм і є типовим зразком важільно-зубчастих вимірювальних приладів, у яких поєднано важільні і зубчасті передачі.}

_{Важільна скоба призначена для вимірювання зовнішніх розмірів відносним методом (методом порівняння з мірою). Абсолютним методом можна вимірювати деталі, розміри яких не виходять за межі вимірювання за шкалою приладу}

_{Рис. 2 Важільна скоба: а - загальний вигляд скоби; б - схема ско­би}

_{1 - рухома п'ятка; 2 - вимірювана деталь; 3 - нерухома п'ятка; 4 -стопорний пристрій; 5 - гвинт; 6 - захисний ковпачок; 7 - двоплечий важіль; 8 - відвідна кнопка (аретир): 9 - відвідний важіль; 10 - шар­нір; 11 - пружина; 12 - шкала; 13 - стрілка; 14- пружина; 15-зубча­сте колесо; 16 - зубчастий сектор; 17 - покажчики меж поля допуску (граничних відхилень)}

_{Вимірювальними поверхнями скоби є торцьові поверхні п'яток 1 і 3. П'ятка 3 після встановлення скоби на заданий розмір фіксується стопор­ним пристроєм 4 і в процесі вимірювання залишається нерухомою. П'ятка 1 мас виріз (рис. 2, б), до однієї з стінок якого притискується кінець малого плеча нерівноплечого важеля 7. До другої стінки вирізу підведено кінець важеля 9, з допомогою якого можна відвести рухому п'ятку 1, натискуючи на кнопку (аретир) 8 і тим самим змушуючи важіль повертатися навколо опори. Пружина 11 повертає п'ятку у початкове положення і створює вимірювальне зусилля при вимірюванні.}

_{На кінці більшого плеча нерівноплечого важеля 7, що може поверта­тися навколо осі шарніра 10, нарізано зубчастий сектор 16, який перебу­ває в зачеплені з зубчастим колесом 15. На одній осі з колесом 15 закріп­лено стрілку 13, що переміщується відносно шкали 12. Пружина 14, яку також закріплено на одній осі з колесом 15, забезпечує однопрофільне зачеплення зубчастого колеса 15 і зубців сектора 16.}

_{Перед початком вимірювань скобу потрібно встановити на нуль за блоком кінцевих мір довжини, розмір якого дорівнює номінальному роз­міру вимірюваної деталі, або за еталонною деталлю. Для цього слід від­гвинтити захисний ковпачок 6, ввести між вимірювальні поверхні п'яток 1 і 3 блок кінцевих мір чи еталонну деталь і переміщувати гвинт 5 доти, доки стрілка 13 співпаде з нульовою позначкою шкали 12. Після цього стопорним пристроєм 4 фіксують положення п’ятки 3, нагвинчують захи­сний ковпачок 6 і приступають до вимірювань. Для цього натисканням на кнопку (аретир) 8 відводять рухому п'ятку 1, між вимірювальні поверхні п'яток 1 і 3 вводять вимірювану деталь 2, плавно відпускають кнопку 8 і спостерігають за показом приладу. Відхилення стрілки від її нульового по­ложення засвідчує відхилення розміру від заданого (від установочного).}

_{Дійсний розмір М вимірюваної деталі визначають як алгебричну суму розміру Н блока кінцевих мір (номінального розміру деталі), за яким було налагоджено на нуль скобу, і показів приладу Δ з урахуванням знаку від­хилення стрілки, тобто: М = Н + Δ, мм,}

_{де М - дійсний (виміряний) розмір деталі, мм;}

_{Н - розмір блока кінцевих мір довжини, мм;}

_{Δ - відхилення стрілки приладу від нульового її положення з}

_{урахуванням знаку цього відхилення, мм}

_{Для зручності вимірювання великих партій деталей скоба обладнана покажчиками 17 меж поля допуску (граничних відхилень) вимірюваного розміру, які встановлюються спеціальним ключем, що додається до ско­би. Для визначення відхилень форми деталі її вимірюють в кількох пере­різах вздовж осі деталі і в кількох напрямах в поперек осі деталі.}

_{Важільні скоби застосовуються для вимірювання розмірів виробів з підвищеним ступенем точності і виготовляються з межами вимірювання 0...25, 25...50 і т.д. до 125...150 мм з ціною поділки шкали 0,002 і 0,005 мм. Межі вимірювання за шкалою від ±0,08 до ±0,15 мм.}

1 Шорсткість поверхонь

_{Шорсткість поверхні - сукупність нерівностей поверхні з відносно малими кроками, вирізнена, наприклад, за допомогою базової довжини.}

_{Графічне зображення дійсного профілю, одержаного внаслідок вимі­рювання, називається профілограмою.}

_{Терміни та визначення, що стосуються шорсткості поверхонь, наве­дені в ДСТУ 2413-94.}

_{Середня лінія (найменших квадратів) профілю m — базова лінія, яка має форму номінального профілю та поділяє реальний профіль так. що в межах базової довжини сума квадратів відхилень профілю від цієї лінії мінімальна.}

_{Базова довжина l - довжина базової лінії, яка використовується для вирізнення нерівностей, що характеризують шорсткість поверхні.}

_{Відхилення профілю У - відстань між точкою реального профілю та базовою лінією.}

_{Існує декілька систем визначення числових значень параметрів шорс­ткості поверхонь, однак найпоширенішою з них є система середньої лінії (система М), яка відповідає рекомендаціям ISO і врахована ДСТУ 2413-94 та ГОСТ 2789-73.}

_{Система середньої лінії - система відліку, що використовується для оцінювання параметрів шорсткості поверхні, в якій, як базова лінія, вико­ристовується середня лінія.}

_{Кількісно шорсткість поверхонь оцінюється такими основними пара­метрами:}

_{Ra - середнє арифметичне відхилення профілю;}

_{Rz - висота нерівностей профілю по десяти точках;}

_{Rmax - найбільша висота нерівностей профілю;}

_{Sm- середній крок нерівностей профілю;}

_{S - середній крок місцевих виступів профілю;}

_{ηp - опорна довжина профілю;}

_{tр - відносна опорна довжина профілю.}

_{Середнє арифметичне відхилення профілю Ra - середнє арифмети­чне абсолютних значень відхилень профілю в межах базової довжини}

_{Висота нерівностей профілю по десяти точках Rz - сума середніх абсолютних значень висот п'яти найбільших виступів профілю та глибин п'яти найбільших западин профілю в межах базової довжини.}

_{Найбільша висота нерівностей профілю Rmax - відстань між лінією виступів і лінією западин профілю в межах базової довжини.}

_{Середній крок нерівностей профілю Sm - середнє значення кроку нерівностей профілю в межах базової довжини}

_{Середній крок місцевих виступів профілю S - середнє значення кроку місцевих виступів профілю в межах базової довжини}

_{Опорна довжина профілю ηp - сума довжин відрізків, що відсіка­ються на заданому рівні профілю деталі лінією, еквідистантною (рівновіддаленою) до середньої лінії в межах базової довжини}

_{Відносна опорна довжина профілю tр характеризує фактичну опорну площу поверхні, від якої залежить стійкість проти спрацювання рухомих з'єднань і міцність нерухомих посадок.}

_{Рівень перерізу профілю Р - відстань між лінією виступів і лінією пір, яка перетинає профіль еквідистантно лінії виступів профілю.}

_{Параметри шорсткості Ra Rz Rmax належать до параметрів, зв'язаних висотними властивостями нерівностей; параметри шорсткості Sm і S на­лежать до параметрів, зв'язаних з властивостями нерівностей в напрямі довжини профілю (крокові параметри): параметри шорсткості ηp і tр на­лежать до параметрів, пов'язаних з формою нерівностей профілю. Пара­метри шорсткості Ra Rz Rmax Sm і S нормовані і вибираються з таблиці, а параметр Р (рівень перерізу профілю) не нормований, а приймається у відсотках від Rmax}

_{Напрям нерівностей поверхні - умовний малюнок, що утворений нормальними проекціями екстремальних точок нерівностей поверхні на середню поверхню.}

_{Для основних типів напрямків нерівностей ГОСТ 2789-73 встанов­лені назви, умовні позначення на кресленнях і схематичне їх зображен­ня (рис. 1)}

_{Рис. 1 а) = - паралельний; б) b - перпендикулярний; в) X -перехресний; г) М - довільний; д) С - колоподібний; є) R - раді­альний.}

_{Для поверхонь, які працюють в умовах тертя-ковзання і кочення, для зменшення тертя і спрацювання тертьових поверхонь деталей, краще при­значати довільне спрямування нерівностей.}

_{Для деталей, які в процесі роботи піддаються деформаціям згинання або кручення, для підвищення їх втомлювальної міцності найсприятливі­шим є розташування нерівностей перпендикулярно до осі згинання чи кручення}