4. Висновок:
Таким
чином, властивості основних нервових
процесів, сенсомоторні
функції,
пам’ять та увага як у дітей із додатковими
фізичними та
розумовими
навантаженнями до тих, що загально
застосовуються у школі, так і у тих
дітей, які такого навантаження не мають,
поступово
зростають,
хоча звичайно, і мають деякі особливості
їх росту. У дітей,
що
займаються спортом, спостерігалося
достовірне покращання окремих властивостей
нейродинамічних, сенсомоторних та
психічних функцій у порівнянні із своїми
однолітками контрольної групи. Та ж
закономірність спостерігалася і у
дітей, які мають додаткове розумове
навантаження у співставленні із тими,
що мають додаткове фізичне навантаження.
Але, можливо, з урахуванням ще такого
молодого віку і незначного часу,
затраченого на спеціалізацію тренувань,
сказалось на тому, що статистично
достовірні відмінності перемінних
ознак, які вивчалися, поміж групами
обстежених проявились не за всіма
властивостями.
Отже,
біологічне значення виявлених нами
закономірностей розвитку вищих
психофізіологічних функцій в онтогенезі
полягає у поступовому розгортанні
спадкової інформації, необхідної для
активної соціальної діяльності (навчання)
учнів молодшого шкільного віку
(Аршавський І.А., 1982). Встановлена нами
динаміка формування вищих психофізіологічних
функцій у дітей від 7 до 9 років свідчить
про високу генетичну детермінованість
їх дозрівання на цьому етапі онтогенезу.
