3. Відносно вільна дифузія гормонів через клітинні мембрани.

( стероїдні гормони)

Після біосинтезу гормон секретується без депонування.

Транспорт гормонів.

Форми транспорту гормонів:

1.

Транспорт вільного гормону (розчиненого у воді). В нормі в такій формі транспортується 10% від загальної кількості гормонів.

2. Комплекси гормонів зі специфічними транспортними білками плазми крові. В нормі в такій формі транспортується 80% від загальної кількості гормонів.

3. Неспецифічні комплекси гормонів з білками плазми крові (як правило альбуміном).

4. Адсорбція гормонів на поверхні формених елементів крові.

Дія гормонів на тканини-мішені (циторецепція)

Дія гормонів на тканини-мішені реалізується через їх взаємодію з особливими білками – циторецепторами.

• Внутрішньоклітинна циторецепція – це основний механізм дії стероїдних і тиреоїдних гормонів.

1. Гормон вільно проходить через мембрану в клітині.

2. В клітині гормон взаємодіє з цитоплазматичним білком-рецептором, в результаті утворюється гормон-рецепторний комплекс.

3. Гормон-рецепторний комплекс надходить в ядро і взаємодіє з ядерним

рецептором.

• Мембранна циторецепція – це основний механізм дії білково-пептидних гормонів і катехоламінів.

1. Гормон зв’язується з мембранним циторецептором на поверхні клітини.

2. Комплекс гормон-рецептор сприяє утворенню в клітині вторинних посередників – месенджерів.

3. Посередники сприяють активації вже синтезованих ферментів та інших білків шляхом ковалентної модуляції білків або фосфорилювання -дефосфорилювання.

4. Активні ферменти сприяють функціональним та метаболічним ефектам, які настають швидко.

Внутрішньоклітинні месенджери.

• Циклічні нуклеотиди (цАМФ, цГМФ)

Цей посередник характерний для таких гормонів, як ЛГ, ФСГ, ТТГ, АКТГ, вазопресин, глюкагон, катехоламіни, паратирин, кальцитонін та ін.

цАМФ утворюється із АТФ в результаті активації аденілатциклазної системи.

Компоненти аденілатциклазної системи: - гормон

- рецептор

- G-білок

- аденілатциклаза

Рецептор має: - позаклітинний домен (для зв’язування з гормоном);

- внутрішньоклітинну частину яка пронизує плазмолему декілька разів

(звідси назва рецепторів – серпантинові);

- внутрішньоклітинний домен (для зв’язування з G-білком).

G-білок (білок, що зв’язує і гідролізує ГТФ) складається з 3 субодиниць.

Функція G-білка – передача інформації від рецептора до аденілатциклази. Існує 2 різновиди G-білка: G_с – стимулює аденілатциклазу.

G_і – гальмує аденілатциклазу.

Аденілатциклаза – мембранний фермент, що утворює цАМФ із АТФ.

Механізм функціонування циклічних нуклеотидів.

І етап: Активація аденілатциклазної системи і утворення цАМФ.

Г + R + G_СГДФ Г-Р-G_С + ГДФ

Г-Р-G_С + ГДФ Г-Р-G_С ГДФ

G_СГДФ дифундує від рецептора до аденілатциклази і при наявності Mg²⁺ активує її.

G_СГДФ + АЦ_Н Mg²⁺ АЦ_А + G_СГДФ

ІІ етап: Активація клітинних протеїнкіназ.

Протеїнкіназа складається з 4 субодиниць: 2 – регуляторних і 2 – каталітичних.

цАМФ цАМФ

+ 4 цАМФ + +

цАМФ цАМФ активні цАМФ-залежні

протеїнкінази

Протеїнкіназа – фермент, що каталізує реакцію фосфорилювання білка (тобто перенесення фосфатної групи від АТФ на білок). При фосфорилюванні білки набувають каталітичної і функціональної активності.

Дефосфорильований протеїнкіназа Фосфорильований

білок + АТФ білок + АДФ

ІІІ етап: функціональні ефекти фосфорильованих білків:

1. Білків-ферментів: - активація позаклітинної активності одних,

- інактивація інших.

2. Мембранних білків: активація проникності мембран.

3. Білків скоротливих структур клітин (мікротрубочок):

- секреторний ефект

- руховий ефект

- зміна форми клітини

- вплив на мітоз

4. Транспортних білків : активація транспорту.

5. Ядерних білків: - активація мітозу

- активація або інактивація транскрипції.

Сучасна концепція функціонування G-білків була пояснена А.Г. Гілменом і

М. Родбеллом. за що у 1994 році вони отримали Нобелевську премію.

Відкрив посередницькі функції циклічних нуклеотидів Е.У. Сазерленд, за що у 1971 році отримав Нобелевську премію в області медицини.