Модуль 3. Сучасна філософія.

Тема10. Розвиток філософських ідей у Росії хіу-хх ст.

1. Татаро-монгольська навала та її вплив на розвиток культури Московського царства.

2. Проблеми філософії XVIII ст. Зародження світської інтелігенції.

а) Натурфілософія М. Ломоносова;

б) Критика царизму у працях Радищева.

3. П.Я. Чаадаєв. Західництво і слов’янофільство.

4. Система філософії В. Соловйова.

5. Ф. Достоєвський і М. Бердяєв – представники екзистенціалізму:

а) Проблема буття в філософії М. Бердяєва.

б) Філософська концепція М. Бердяєва.

в) проблема свободи і відповідальності у Ф. Достоєвського і М. Бердяєва.

г) російська ідея в філософії Ф. Достоєвського і М. Бердяєва.

Основні поняття і категорії: православний світогляд, «латинство», «російська ідея», соборність, західництво, слов’янофіли, ліберальне західництво, революційно-демократичний напрямок, анархізм, натурфілософія, культурно-історичний тип, європоцентризм, поліцентризм, багатоваріантність розвитку, історіософія, Боголюдство, Боголюдина, Софія, софіологія, все загальність, російський філософський ренесанс, етика закону, панморалізм, персоналізм, ірраціоналізм, екзистенціалізм.

Методичні рекомендації: Необхідно звернути увагу на той факт, що російська філософія Х1У-Х1Х ст. звертається до тих же проблем, що і західноєвропейська, хоч підхід до них, засоби їх осмислення носили глибоко національний характер. Російська філософія не теоцентрична (хоч в ній сильне релігійне начало), не космоцентрична, а передусім антропоцентрична, історіософічна. Становлення російської філософії відбувалося у ході пошуків відповідей на питання, які ставила сама російська дійсність. Важливо проаналізувати, чому філософські вчення в Росії були соціально направленими.

Ведучою темою російської філософії є тема Росії, і її значення у світовій історії, тема людини, і сенсу життя. Посилена увага до проблеми людини визначила етико-практичну спрямованість російської філософії. Самобутня російська філософія пов’язана із релігійним православним світоглядом. Існування на перехресті різних культур багато у чому визначило форму філософствування і проблематику російської філософії.

Необхідно визначити, що російський філософський Ренесанс, або Відродження релігійно-ідеалістичної філософії починається з початку XX ст. Він базувався на двох основних ідейних джерелах: на попередньому розвитку світової філософії, а також на тривалому процесі розвитку вітчизняної філософської думки. Особливу увагу звернути на антропологію російської релігійної філософії, її нестандартність, універсальний характер.

Особливістю російського філософського мислення був не просто глибокий інтерес до питань моралі, а домінування моральної установки при аналізі багатьох інших проблем. Самобутня російська філософія у своєму новаторському шуканні найтіснішим чином пов’язана із релігійним світоглядом, за яким стояли віки духовного досвіду Росії. Важливо зазначити, що ведучою темою російської релігійної філософії стала проблема людини і сенсу її життя.

Завдання для самостійної роботи:

І. Проблемно-пошукові питання для дискусій:

1. Чому на сучасному етапі зріс інтерес до російської філософської спадщини?

2. Чи можна сказати, що в Росії не було самобутньої філософії, що тут були перефразовані західноєвропейські філософські вчення?

3. Чи дійсно російська філософія має етично-практичну спрямованість?

4. Чи можна погодитися із твердженням, що російська релігійна філософія носить вузький теологічний характер і не є актуальною на сучасному етапі?

5. Чи правильне твердження, що Соловйов на останньому етапі своєї творчості відмовився від православної винятковості підтримував ідею встановлення взаємодії з католицькою церквою?

6. Наскільки реальне встановлення боголюдського царства (В.Соловйов) на землі?

7. Чи є філософія М.Бердяєва справжнім гімном людині?