- •1. Загальна частина
- •2. Підстави для проведення овнс
- •2.1 Відомості про документи, що є підставою для розробки проектно-кошторисної документації в цілому і розділу овнс в її складі
- •2.2 Перелік джерел потенційного впливу планової діяльності на навколишнє середовище
- •2.3 Коротка характеристика видів впливів проектованої діяльності на навколишнє середовище
- •2.4 Узгоджений перелік екологічних, санітарно-гігієнічних, протипожежних, містобудівних і територіальних обмежень
- •2.5 Дані щодо ставлення місцевої громадськості до проектованої діяльності і проблеми, що потребують вирішення у зв'язку з цим
- •2.6 Перелік використаних нормативно – методичних матеріалів
- •2.7 Дані про замовника, генпроектувальника та виконавця овнс, в тому числі про організації, які є власниками первинної інформації, виконували дослідження при підготовці матеріалів овнс
- •3. Фізико-географічна і кліматична характеристика району і майданчика розташування об'єкту проектованої діяльності
- •3.1 Картографічні матеріали, ситуаційні схеми
- •3.2 Фізико-географічні умови та рельєф місцевості
- •3.4 Узагальнена характеристика природно-заповідного фонду, флори і фауни
- •4. Загальна характеристика об'єктів господарської діяльності в зонах їх впливу
- •4.1 Загальна характеристика планової діяльності
- •Дані про розміри будівельного майданчика, площі зайнятих земельних угідь
- •4.3 Дані про сировинні, земельні, водні та енергетичні ресурси
- •4.4 Технологічний процес планованої діяльності
- •4.5 Інженерні мережі і комунікації, схема збору, очищення і видалення шкідливих речовин
- •4.6 Дані про розрахункові обсяги усіх видів відходів
- •4.7 Оцінка можливості виникнення аварійних ситуацій
- •4.8 Наявність позитивних екологічних, соціальних і економічних аспектів реалізації проектованої діяльності
- •4.9 Перелік джерел і видів впливів на навколишнє середовище
- •5. Оцінка впливів планової діяльності на навколишнє середовище
- •5.1 Геологічне середовище
- •5.2 Повітряне середовище
- •5.2.5 Заходи, які регулюють викиди в період особливо небезпечних метеорологічних умов
- •5.2.7 Визначення якості викидів в атмосферу через факел при освоєнні та випробуванні
- •5.2.8 Пропозиції щодо дозволених обсягів викидів забруднюючих речовин, які віднесені до основних джерел викидів
- •5.2.9 Визначення категорії небезпеки підприємства по масі та складу викинутих в атмосферу забруднюючих речовин
- •5.2.11 Уточнення розмірів санітарно – захисної зони з врахуванням “ рози” вітрів
- •5.2.12 Заходи, направлені на зниження рівнів шуму та вібрації
- •5.3 Водне середовище
- •5.4 Грунти
- •Обcяги робіт зі знімання родючого шару грунту приведені в табл. 5.21.
- •5.4.2 Розрахунок обсягів земляних робіт з нормалізації стану земельної ділянки
- •Характеристика реагентів, що застосовуються при бурінні і рекультивації
- •5.4.3 Відновлення ( рекультивація ) земельної ділянки, використання родючого шару грунту
- •5.4.4 Обсяги робіт з охорони грунтів і рекультивації земель
- •5.4.4.2 Матеріали і технічні засоби, що застосовуються при виконанні
- •5.4.4.3 Обсяги робіт з біологічної рекультивації земель
- •5.4.4.4 Матеріали і технічні засоби, що застосовуються при виконанні
- •5.4.6 Економічна оцінка природоохоронних заходів
- •Зведений кошторисний розрахунок
- •5.5 Рослинний та тваринний світ, заповідні об’єкти
- •6 Характеристика навколишнього соціального середовища і оцінка впливів на нього
- •7. Характеристика навколишнього техногенного середовища і оцінка впливів на нього
- •8. Відомості про збитки, заподіяні викидами та розміщенням відходів при спорудженні свердловин
- •8.1 Розрахунок величини збитків, заподіяних викидами при спорудженні свердловини
- •8.2 Розрахунок величини платежів за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі
- •9 Комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та його безпеки
- •9.1 Охоронні заходи
- •9.2 Захисні заходи
- •9.2.1 Геологічне середовище
- •9.2.3 Водне середовище
- •9.2.4 Ґрунтовий покрив
- •9.3 Відновлювальні заходи
- •9.4 Ресурсозберігаючі заходи
- •9.5 Компенсаційні заходи
- •9.6 Оцінка ризику планової діяльності щодо природного, соціального і техногенного середовищ
- •10. Заява про екологічні наслідки
- •10.1 Загальні положення
- •10.2 Мета і шляхи здійснення проектованої діяльності
- •10.3 Перелік найважливіших впливів на стан навколишнього середовища, підсумки їх кількісної та якісної оцінок з урахуванням можливих аварійних ситуацій
- •10.4 Оцінка екологічного ризику проектованої діяльності
- •10.5 Перелік заходів, що забезпечують нормативний стан навколишнього середовища, включаючи систему спостереження і контролю
- •10.6 Перелік залишкових впливів
- •10.7 Інформування громадськості про планову діяльність
- •Заява про наміри
- •Завдання на розробку матеріалів овнс
- •Індекси небезпеки хімреагентів і матеріалів
Обcяги робіт зі знімання родючого шару грунту приведені в табл. 5.21.
Таблиця 5.21
Обсяги робіт зі знімання родючого шару ґрунту
№ п/п |
Перелік робіт |
Одиниця виміру |
Кількість |
Примітка |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1 |
Знімання родючого шару ґрунту:
|
м 1000 м2 100 м3 |
0,15 13,632 23,51 |
К=1,15 |
2 |
Складування родючого шару ґрунту:
Sпер.=Vрод./L=2351/116,9=20,11 м2
|
м м м
м |
11,9 1,5 116,9
3 |
|
3 |
Площа поверхні кагатів |
м2 |
1650,8 |
|
4 |
Посів трав на кагатах: - кількість насіння (при нормі внесення 15 кг на 1 га)=0,015х0,16508 |
т |
0,00248 |
|
Для зберігання в кагатах знятого верхнього шару ґрунту від застою і затоплення паводковими водами передбачено біля кагатів по периметру бурового майданчика, який відведений під будівництво свердловини, побудувати канаву глибиною 0,2 м, з'єднану з амбарами-накопичувачами. Ця система дренажу попередить заводнення майданчика ззовні, а також випадкове забруднення навколишнього середовища.
З метою попередження затоплення бурового майданчика дощовими або талими водами, а також для запобігання розливів нафти, технічної води, бурового розчину на території технологічного майданчика необхідно побудувати окрему систему дренажу. Також з метою пониження рівня і відведення ґрунтових вод (верховодки) передбачено дві траншеї довжиною 50 м, шириною 1-1,5 м, глибиною до 3 м.
Дренажними канавами глибиною 0,2-0,3 м оснастити:
- внутрішній периметр всього майданчика;
- під буровою вежею;
- навколо майданчика хімічних реагентів;
- навколо ємностей та блоку для приготування бурового розчину.
З метою запобігання негативного впливу на земельні ресурси проектом передбачається обладнання місць відпочинку контейнерами для побутових відходів з подальшим вивезенням на звалище твердих побутових відходів Долинського комбінату комунальних підприємств.
Заправлення механізмів передбачено проводити на спеціально відведеному обвалованому майданчику з бензовозу.
Таким чином, дотримання правил експлуатації, виконання всіх заходів направлених на захист території родовища від забруднення, не викличе негативних впливів на грунт.
5.4.2 Розрахунок обсягів земляних робіт з нормалізації стану земельної ділянки
Вимоги до рекультивації земель під час споруджування нафтових та газових свердловин і порядок контролю за проведенням цих робіт визначають за ГСТУ 41-00032626-00-023.
1. Розрахунок площі кагатів для зберігання верхнього шару грунту знятого з площі 1,5 га глибиною 0,15 м (згідно "Технічних умов на рекультивацію земель, порушених при будівництві експлуатаційної свердловини № 94-Спас"), об’єм якого з врахуванням коефіцієнта розпушування становить:
S = 15000-(11,9х115) = 13631,5 м2
Vпл = Ппл х δгр х Кр = 13631,5х0,15х1,15 = 2351,43 м3
Прийнявши переріз кагата у вигляді трапеції з верхньою основою В=1,5 м, висотою BN=3,0 м та загальною довжиною А = 115 м, визначаємо нижню основу кагата Н:
Н = = 11,9 м
м
м2
м
Площа поверхні кагатів для посіву трав:
Пкаг = = 1,5(116,9 – )+2(116,9+6,7) = 1650,8м2
Кількість насіння трав для закріплення поверхні кагатів при нормі висіву 15 кг на 1га
0,16508 х 15 = 2,48 кг
Площа території, де знаходяться основні джерела забруднення нафтою та нафтопродуктами займає приблизно половину загальної площі ділянки.
Площа території, з якої по закінченню буріння і демонтажу обладнання зніматиметься шар грунту на глибину його забруднення (приблизно на 0,15 м відповідно до Технологической схемы рекультивации после окончания строительства нефтяных и газовых скважин на буровых предприятиях ПО «Укрнефть» Укргипрниинефть, Киев 1984 г) складатиме:
Sзабр.= 13631,5х0,5 = 6815,8 м2
Об’єм знятого забрудненого грунту:
Vзабр= 6815,8х0,15 = 1022,4 м3
Загальна площа гравійного майданчика – 4500 м2. Гравійне покриття майданчика товщиною 0,40 м. Об’єм знятого гравію з гравійного майданчика - 1800 м3.
Вказаний об’єм гравію після завершення будівництва свердловини буде вивезений на роботи нульового циклу нової бурової, що будуватиметься, або на підсипку діючих (поряд з буровим майданчиком) грунтових доріг.
2. Об’єм вийнятого ґрунту при спорудженні амбарів:
Vв.г. = Vам + Vав,
де Vам – об’єм ґрунту, вийнятого при спорудженні амбарів-накопичувачів
бурових відходів. Vам = 1500м³;
Vав – об’єм ґрунту, вийнятого при спорудженні амбару для аварійних
випадків викидів превенторів). Vав = 100 м³;
Vв.г. = 1500 + 100 = 1600 м³
Частина ґрунту використана для обвалування по периметру амбарів (Р=230,8 м) для запобігання попаданню в амбари зливових, талих та паводкових вод висотою 0,6 м з верхньою основою 0,5 м і нижньою – 2,9 м.
Об’єм ґрунту для обвалування:
Vоб = (2,9+0,5)/2х0,6х230,8 = 235,4 м3
3. Після відведення (на вивезення) очищених БСВ у звільнених амбарах при їх ліквідації та захороненні нейтралізованих відходів згідно ГСТУ 41-00032626-00-023-2000 (Охорона довкілля) необхідно додержуватися співвідношення ґрунт/ВБР. Об’єм амбарів для захоронення відходів, з урахуванням ґрунту для ущільнення, повинен становити:
Vам.зах = Vвбр + Vвп + Vзабр =
264,6 + 100,8 + 1022,4 = 1387,8 м³
Враховуючи, що амбари-накопичувачі заповнюються на висоту не більше 0,8 м від площини дзеркала амбару їх ефективний об’єм при захороненні становитиме
1500 – (28,8х13,8х0,8х2) = 864,1 м3
Таким чином, споруджених амбарів-накопичувачів об’ємом 1500 м³ недостатньо і захоронення частини нейтралізованого ВБР пропонується здійснити в аварійному амбарі об’ємом 100 м3, а також згідно ГСТУ 41-00032626-00-023-2000 (Охорона довкілля) в траншеях відповідного об’єму. В аварійному амбарі можна захоронити:
100-(9,1х9,1х0,8) = 33,8 м3
Vтр =1387,8 – (864,1+33,8) = 489,9 м³
Траншеї будуть вириті екскаватором на площадці бурового майданчика глибиною 3 м і шириною 1 м і заповнюватимуться на третину висоти. Довжина траншей становитиме:
Lтр= Vтр/Sпер= 489,9/1х1=489,9м
Vгр.тр= Lтр х 3 х 1= 489,9 х 3 х 1 = 1469,7 м3
При ліквідації траншей, їх необхідно загорнути вийнятим ґрунтом, утрамбувати, а залишки ґрунту рівномірно розпланувати.
4. Зворотньому захороненню в амбари і траншеї підлягає нейтралізований ВБР, видалена порода (шлам), а також забруднений ґрунт:
Vзах = Vвбр + Vвп + Vзабр =
264,6 + 100,8 + 1022,4 = 1387,8 м³
Мінеральний ґрунт що залишився після ліквідації амбарів і траншей, підлягає розрівнюванню по території бурової:
Vзал = Vзах = 1387,8 м³
5. Об’єм ґрунту для обвалування майданчика розміром 90 х 50 м по периметру (280м) валом висотою 0,6 м і середньою шириною 2,5 м (верхня основа – 1,3 м, нижня основа – 3,7 м):
Vобв.майд.= (3,7+1,3)/2х0,6х280=420 м3