- •1. Загальна частина
- •2. Підстави для проведення овнс
- •2.1 Відомості про документи, що є підставою для розробки проектно-кошторисної документації в цілому і розділу овнс в її складі
- •2.2 Перелік джерел потенційного впливу планової діяльності на навколишнє середовище
- •2.3 Коротка характеристика видів впливів проектованої діяльності на навколишнє середовище
- •2.4 Узгоджений перелік екологічних, санітарно-гігієнічних, протипожежних, містобудівних і територіальних обмежень
- •2.5 Дані щодо ставлення місцевої громадськості до проектованої діяльності і проблеми, що потребують вирішення у зв'язку з цим
- •2.6 Перелік використаних нормативно – методичних матеріалів
- •2.7 Дані про замовника, генпроектувальника та виконавця овнс, в тому числі про організації, які є власниками первинної інформації, виконували дослідження при підготовці матеріалів овнс
- •3. Фізико-географічна і кліматична характеристика району і майданчика розташування об'єкту проектованої діяльності
- •3.1 Картографічні матеріали, ситуаційні схеми
- •3.2 Фізико-географічні умови та рельєф місцевості
- •3.4 Узагальнена характеристика природно-заповідного фонду, флори і фауни
- •4. Загальна характеристика об'єктів господарської діяльності в зонах їх впливу
- •4.1 Загальна характеристика планової діяльності
- •Дані про розміри будівельного майданчика, площі зайнятих земельних угідь
- •4.3 Дані про сировинні, земельні, водні та енергетичні ресурси
- •4.4 Технологічний процес планованої діяльності
- •4.5 Інженерні мережі і комунікації, схема збору, очищення і видалення шкідливих речовин
- •4.6 Дані про розрахункові обсяги усіх видів відходів
- •4.7 Оцінка можливості виникнення аварійних ситуацій
- •4.8 Наявність позитивних екологічних, соціальних і економічних аспектів реалізації проектованої діяльності
- •4.9 Перелік джерел і видів впливів на навколишнє середовище
- •5. Оцінка впливів планової діяльності на навколишнє середовище
- •5.1 Геологічне середовище
- •5.2 Повітряне середовище
- •5.2.5 Заходи, які регулюють викиди в період особливо небезпечних метеорологічних умов
- •5.2.7 Визначення якості викидів в атмосферу через факел при освоєнні та випробуванні
- •5.2.8 Пропозиції щодо дозволених обсягів викидів забруднюючих речовин, які віднесені до основних джерел викидів
- •5.2.9 Визначення категорії небезпеки підприємства по масі та складу викинутих в атмосферу забруднюючих речовин
- •5.2.11 Уточнення розмірів санітарно – захисної зони з врахуванням “ рози” вітрів
- •5.2.12 Заходи, направлені на зниження рівнів шуму та вібрації
- •5.3 Водне середовище
- •5.4 Грунти
- •Обcяги робіт зі знімання родючого шару грунту приведені в табл. 5.21.
- •5.4.2 Розрахунок обсягів земляних робіт з нормалізації стану земельної ділянки
- •Характеристика реагентів, що застосовуються при бурінні і рекультивації
- •5.4.3 Відновлення ( рекультивація ) земельної ділянки, використання родючого шару грунту
- •5.4.4 Обсяги робіт з охорони грунтів і рекультивації земель
- •5.4.4.2 Матеріали і технічні засоби, що застосовуються при виконанні
- •5.4.4.3 Обсяги робіт з біологічної рекультивації земель
- •5.4.4.4 Матеріали і технічні засоби, що застосовуються при виконанні
- •5.4.6 Економічна оцінка природоохоронних заходів
- •Зведений кошторисний розрахунок
- •5.5 Рослинний та тваринний світ, заповідні об’єкти
- •6 Характеристика навколишнього соціального середовища і оцінка впливів на нього
- •7. Характеристика навколишнього техногенного середовища і оцінка впливів на нього
- •8. Відомості про збитки, заподіяні викидами та розміщенням відходів при спорудженні свердловин
- •8.1 Розрахунок величини збитків, заподіяних викидами при спорудженні свердловини
- •8.2 Розрахунок величини платежів за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі
- •9 Комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та його безпеки
- •9.1 Охоронні заходи
- •9.2 Захисні заходи
- •9.2.1 Геологічне середовище
- •9.2.3 Водне середовище
- •9.2.4 Ґрунтовий покрив
- •9.3 Відновлювальні заходи
- •9.4 Ресурсозберігаючі заходи
- •9.5 Компенсаційні заходи
- •9.6 Оцінка ризику планової діяльності щодо природного, соціального і техногенного середовищ
- •10. Заява про екологічні наслідки
- •10.1 Загальні положення
- •10.2 Мета і шляхи здійснення проектованої діяльності
- •10.3 Перелік найважливіших впливів на стан навколишнього середовища, підсумки їх кількісної та якісної оцінок з урахуванням можливих аварійних ситуацій
- •10.4 Оцінка екологічного ризику проектованої діяльності
- •10.5 Перелік заходів, що забезпечують нормативний стан навколишнього середовища, включаючи систему спостереження і контролю
- •10.6 Перелік залишкових впливів
- •10.7 Інформування громадськості про планову діяльність
- •Заява про наміри
- •Завдання на розробку матеріалів овнс
- •Індекси небезпеки хімреагентів і матеріалів
5.4.6 Економічна оцінка природоохоронних заходів
Вартісні показники природоохоронної діяльності відображають рівень фінансових затрат на реалізацію передбачених проектом будівельних, конструкторсько-технологічних, організаційних заходів з охорони навколишнього середовища при будівництві свердловини. Показники приведені у вигляді "Кошторисної вартості робіт з охорони навколишнього природного середовища" – розрахунки №"№ 1.2, 1.3.
Зведений кошторисний розрахунок
№п/п |
№ кошторису |
Назва природоохоронних заходів |
Кошторисна вартість, грн. |
1 |
1.2 |
Технічна рекультивація |
59389,24 |
2 |
1.3 |
Біологічна рекультивація |
6400,67 |
|
|
УСЬОГО: |
65789,91 |
5.4.7 Заходи по запобіганню та зменшенню шкідливого впливу проектованої діяльності на грунти
Для зменшення та запобігання негативного впливу на грунт при спорудженні свердловини передбачено наступні заходи:
- зберігання родючого шару грунту в місцях його складування;
- територія, відведена під спорудження свердловини, огороджується нагірноловчою канавою та обвалуванням, яка запобігає попаданню води на територію бурового майданчика при таненні снігу та випаданні дощу;
- технологічний майданчик по периметру бурової підіймається над рівнем землі навколишньої території не менше, ніж на 0,25 м;
- роботи по спорудженню свердловини проводити в межах відведеної земельної ділянки;
- з метою попередження проникнення в грунт фільтрату промивної рідини, ПММ, хімреагентів, стічних вод, а також з метою недопущення попадання їх в поверхневі водотоки, площадки під буровою, агрегатним і насосним блоками, блоком приготування розчину, складом хімреагентів влаштування гідроізоляційного покриття (викладання залізобетонними і металевими фундаментними плитами);
- встановлення залізобетонних лотків для стоків по периметру бетонної площадки з-під вишко-лебідочного, агрегатного і насосного блоків, з повздовжнім нахилом > 5° до місця збирання (амбар БСВ);
- риття траншей довжиною 100 м з метою пониження ґрунтових вод (верховодки);
- гідроізоляція земляних амбарів;
- збір забруднених дощових та забруднених стічних вод з технологічної площадки бурової з наступним відведенням в амбар БСВ;
- заходи по ліквідації аварійних розливів нафти;
- контейнери для збору побутового сміття з подальшим вивозом на звалище твердих побутових відходів Долинського комбінату комунальних підприємств;
- очистка, знезараження, нейтралізація та утилізація шламових відходів;
- сиру нафту, придатні залишки дизельного палива вивозять для подальшого використання, а непридатні паливно-мастильні матеріали вивозяться на регенерацію та переробку;
- рекультивація порушених земель після спорудження свердловини.
Заходи по ліквідації аварійних розливів нафти:
-
при незначних розливах – оконтурювання ділянок плугами (глибиною занурення леміха в грунті 20-25);
-
при середніх розливах – шляхом встановлення земляних бар’єрів з влаштуванням захисних екранів, що попереджують інтенсивне просочування бар’єру нафтою або буровим розчином;
-
при великих розливах – шляхом влаштування по контуру ділянки траншей.
Збір розливів здійснювати за допомогою техніки, а також спеціальними нафтозбірними пристроями різних конструкцій.
Для більш повного збирання шкідливих розливів одночасно з механічними засобами мають використовуватись хімічні сорбенти, виконані в різному вигляді: рулонів, матів, порошків.
Згідно Додатку П СОУ 73.1-41-11.00.01:2005 рекомендовано технологію знешкодження нафтових забруднень мікробіологічним методом.
В основу методу покладено розкладання нафтових забруднень методом біологічної деструкції за допомогою мікроорганізмів. Крім того, мікробіологічний спосіб може бути засновано і на стимуляції активності місцевих мікробіоценозів шляхом внесення біогенного живлення – мінеральних солей, що являють собою джерела азоту і фосфору.
Для реалізації методу на буровій площадці необхідно таке технологічне обладнання :
-металева ємність 0,3-0,5 м3;
-цементувальний агрегат типу ЦА-320М;
-передаточні рукава загальною довжиною 15-20 м;
а також матеріали:
- препарати бактеріального типу „Десна” (ТУ У 90.0-21595517.001), "Еконадін" (ТУ У 30171732.001) та біодеструкто "Родекс" (ТУ У 30165603.004);
- біогенне живлення – амофоска (ТУ У 24.1-05766356.045);
- повітря стиснуте ( Р=0,3-0,5 Мпа).
Порядок виконання робіт:
1. Приготування розчину біогенного живлення.
Для приготування розчину підходить будь-яка ємність об’ємом 300-500 дм3, в яку вносять розрахункову кількість амофоски, попередньо розчинивши його в гарячій воді (t = 70-80оС).
2. Приготування робочого розчину бактеріального препарату проводиться таким чином: до ємності з розчином біогенного живлення вносять сухий бактеріальний препарат, нафту або нафтопродукти, що є конкретними забруднювальними речовинами. Перемішують і забезпечують аерацію розчину в межах до 20 дм3 за хвилину стиснутим повітрям від пневмосистеми бурової установки. Аерацію ведуть від 12 год до 16 год, після чого розчин придатний до використання.
3. Обробка нафтозабрудненої поверхні.
Нанесення розчину бактеріального препарату на забруднені ділянки здійснюють за допомогою агрегату типу ЦА-320М. При рівномірному нанесенні розчину на поверхню забрудненої ділянки на один квадратний метр поверхні повинно бути розпилено не менше 0,5 дм3 робочого розчину препарату. Для кращого забезпечення аераційного режиму, а особливо при значній товщині шару нафти, на поверхню об'єкту слід нанести легкий сорбент – гідрофобізований спучений перліт або інший сорбент.
Для прискорення процесу біодеструкції проводять повторну обробку нафтозабрудненої водної поверхні розчином біогенного живлення. Необхідність внесення біогенного живлення та його кількість визначають за результатами контрольних аналізів БСВ. При цьому в прцесі біодеструкції нафтового забруднення співвідношення біогенного живлення повинно знаходитися в межах, % C/N/P-100/10/1.
Контроль якості очищення в першу чергу проводять візуально, спостерігаючи процес зникнення нафтової плівки.
Кількісно вміст нафтопродуктів в поверхневому шарі води визначають у відповідності до методики, приведеної в додатку М (СОУ 73.1-41-11.00.01:2005).
Таким чином дотримання правил при будівництві свердловини та виконання всіх заходів, направлених на захист території бурового майданчика від забруднення, не викличе негативних впливів на грунт.