2. Типологія соціологічних досліджень

Типологія емпіричних досліджень є досить розгалуженою. Перш за все, слід розрізняти просте опитування громадської думки від власне конкретного соціологічного дослідження.

Опитування громадської думки - це збір інформації про сукупну думку певної групи людей з певної проблематики.

Уперше були започатковані такого роду опитування німецькою дослідницею Е.Ноель, яка створила один з перших у світі центрів вивчення суспільної думки. Для опитування громадської думки не обов'язковою є програма дослідження, не є необхідною також і вибірка. Важливою вимогою простого опитування громадської думки є повне формулювання запитання в тому вигляді, як воно звучало в анкеті для респондентів. У разі вибіркового дослідження необхідним є визначення генеральної сукупності та обсягу вибіркової сукупності, а також дати проведення опитування та назви організації, що його проводила.

Необхідно розуміти, що конкретний вид соціологічного дослідження завжди обумовлений характером поставлених у ньому цілей і завдань. Саме відповідно до них і розрізняють три види соціологічного дослідження:

1. розвідувальне (пілотажне, зондувальне);

2. описове;

3. аналітичне.

Розвідувальне (пілотажне, зондувальне) дослідження здійснюється з метою ознайомлення з об’єктом дослідження, тоді, коли у соціолога-дослідника недостатнє уявлення про стан об’єкта і він не спроможний висунути будь-які гіпотези. На невеликому масиві (20-100 чоловік) випробовуються всі елементи дослідження. Після аналізу результатів доопрацьовується анкета, питання в ній, уточнюються гіпотези, у разі потреби формулюються нові. Як правило, розвідувальне дослідження передбачає вивчення документів, ознайомлення з об’єктом дослідження, з поглядами компетентних фахівців на дане питання. Завершується розвідувальне дослідження чітким визначенням проблеми, мети та завдань дослідження, формулюванням основних гіпотез. Це може бути збір інформації про громадську думку щодо запланованих змін у суспільстві, певних реформ в економічній, політичній чи іншій сфері діяльності.

Описове дослідження – це дослідження, яке має на меті отримати цілісне, якомога повне уявлення про соціальне явище, що вивчається. Варто пам'ятати, що цей вид соціологічного дослідження проводиться, як правило, на основі повної і докладно розробленої програми, а також на базі методично апробованого інструментарію. Його методологічна і методична оснащеність уможливлює угруповання і класифікацію елементів за тими характеристиками, що виділені в якості істотних відповідно до досліджуваної проблеми.

Зазвичай, описове дослідження застосовується в тих випадках, коли його об'єктом виступає порівняно велика спільність людей, що має різні характеристики. Це може бути колектив великої фірми чи підприємства, де працюють люди різних професій і вікових категорій, що мають різний стаж роботи, рівень освіти, родинний стан тощо, або населення міста, району, області, регіону, країни в цілому. У таких ситуаціях виділення в структурі досліджуваного об'єкта відносно однорідних груп дає можливість здійснити почергову оцінку, порівняння і зіставлення цікавлячих дослідника характеристик, а поряд з цим і виявити наявність чи відсутність зв'язків між ними.

Аналітичне дослідження - це дослідження, мета якого не лише описання предмета вивчення, але й виявлення причинно-наслідкових зв'язків між окремими його елементами. Різновидом аналітичного дослідження можна вважати соціологічний експеримент. Експериментальні дослідження можуть бути проведені у будь-якій сфері діяльності суспільства (експериментальне господарство, експериментальні школи, мала сцена у театрі тощо). Як правило, експеримент проводиться на малій частині певної спільноти з тим, щоб у випадку негативного результату було менше збитків. У разі успіху, експериментальний досвід можна поширити на всю досліджувану спільноту. Подібні експерименти з успіхом можна здійснювати в країнах з федеративним устроєм. Дію якогось нового закону можна спочатку випробувати в одній з федерацій і не поширювати його дію на всю державу доти, доки не буде отримано позитивного результату дії цього закону.

У реальній практиці проведення соціологічних досліджень, як правило, в одному дослідженні поєднуються всі три типи соціологічних досліджень у їх логічній послідовності.

В залежності від того, розглядається досліджуваний об'єкт у статиці чи в динаміці, можуть бути виділені ще два види соціологічного дослідження — крапкове і повторне.

Разове (або крапкове) дослідження дає інформацію про стан об’єкта аналізу, про кількісні характеристики будь-якого явища чи процесу в момент його вивчення. Така інформація може бути названа статичною, оскільки відбиває начебто моментальний “зріз” кількісних характеристик об’єкта і не дає відповіді про його зміни в часі.

Дані, що відбивають зміни об’єкта, можна отримати лише в результаті декількох досліджень, проведених через певні відрізки часу. Подібні дослідження мають назву повторних і є засобом порівняльного соціологічного аналізу, спрямованого на вияв динаміки об’єкта вивчення.

У свою чергу повторювальні дослідження мають декілька підвидів. Серед них вирізняють: трендові дослідження, мета яких - вивчення певної вікової групи.

Когортні тренди - різновид повторювального дослідження, предметом якого виступає певна вікова група, постійна в часі. Наприклад, досліджується соціальна група молоді у 1980-у, 1990-у та 2000-у роках.

Історичні тренди - різновид повторювального дослідження, предметом якого виступає одна і таж група через певні проміжки часу. Наприклад, досліджується вікова група 20-річних, потім ця ж група - через 10 років, згодом - ще через 10 років і т.д.

Особливим видом повторного дослідження є панельне.

Панельне дослідження (від англ. panel – панель, список) – вид особливого повторного соціологічного дослідження, котре передбачає вивчення одного й того ж соціального об’єкта в певному часовому інтервалі за одними й тими ж програмами і методикою (перепис населення - типовий приклад такого дослідження). Таке дослідження має за мету відстежити динаміку процесів.

Існує ще один різновид повторного дослідження – лонгіт’юдне, при якому ведеться довготривале спостереження за одними й тими ж індивідами або групами. Воно застосовується при аналізі життєвого циклу об’єктів або людей, індивідуальної поведінки в умовах певних соціальних процесів, наприклад, при згасанні дії правової норми. Як і в будь-якому повторному дослідженні, дані тут здобуваються шляхом кількох досліджень за одними й тими ж методиками, але залишається незмінним об’єкт.

Соціальний моніторинг - це комплексне, інтегральне дослідження, що становить цілісну систему, яка дозволяє фіксувати, зберігати і здійснювати первинний аналіз даних за динамікою соціальних процесів в районі, регіоні, країні. За допомогою таких досліджень можна вивчити об'єкт у русі, аналізувати зміни, їх динаміку.